Степан Рябченко показав роботи в рамках Київського міжнародного економічного форуму

В рамках Kyiv International Economic Forum 2018 з темою “Creating the Future in a High-Tech World” художник Степан Рябченко презентував персональну експозицію під назвою “Digital Nature”, що поєднала роботи із різних циклів. Тема стосунків людини і природи – давня як сам світ, але в нових історичних умовах художник шукає нові способи її осмислення. Працюючи з комп’ютерними технологіями, він використовує один із результатів техногенного розвитку людства як інструмент для пошуку гармонії з першоджерелами.

Барокові форми, біоморфні обриси, яскраві кольори в поєднанні з рафінованою холодністю глянцевого цифрового зображення загострюють звучання основного актуального мотиву творчості Рябченка – межі між віртуальною і матеріальною дійсністю, між світом цифри і аналогу, між штучним і природнім. Руйнуючи цю межу, автор слідує всеохопній глобальній тенденції – “оцифрування” і доповнення дійсності.

Творчість Рябченка — його власний цифровий всесвіт зі своїми законами, міфами і персонажами. Кожен герой циклу “Віртуальні квіти”, що крокує в віртуальних просторах, наділений власною історією і створений автором із увагою та ретельністю гарного садівника, адже квіти — символ життя, творення, надії. “Електронні вітри”, родом із давньогрецької міфології, то нестримні, то тихі, то теплі, то крижані, поперемінно женуть хвилі безмежним цифровим океаном.

Урухомлені анімацією на LED-панелях, вони стають ще ближчими до глядача. Панелі не стоять впритул до стін, а розміщені у просторі таким чином, що глядач проходить між ними ніби лабіринтом. Експозиція вибудувана як своєрідна анфілада, завершенням якої слугує вінець із “Віртуальних квітів”.

Зворотній бік панелі — “закулісся”, де криються дроти і оголюється технічна складова, зазвичай — просто глухий темний задник. Рябченко ж використовує і цей простір, аби він отримав своє “потойбічне” життя, проекцією зображень із циклу “Віруси”.

Комп’ютерний вірус у сучасному світі став звичним елементом повсякдення, ледь не соціальною одиницею, кожна з яких має власну історію і особливості взаємодії з системою. Засновуючись на цьому, художник візуалізував віртуальну сутність вірусів, надавши їм форму і образ. Темний бік цифрової реальності на темному боці світлових панелей, що розкриває природу інформаційної дійсності: як і все в нашій системі уявлень про світ, вона має свої витоки, свої закони, вади і переваги, живе своїм життям, яке, можливо, не завжди залежатиме від людини.

Фотографія: Сергій Іллін

ugallery1 Автор: