Categories
UKRAINE WORLD

“Дитячий альбом” та вівтар “гангренозної ноги” художниці AntiGonna у Литві

Дитячий альбом — соціальний проєкт художниці у форматі дитячого альбому, що осмислює та оприявнює досвід пережитого насилля у дитячі роки.

Артбук вміщує мої особисті та сімейні фотографії, малюнки, спогади, тексти-роздуми щодо пережитого досвіду насильства в дитячі роки. Багато в чому історії, зібрані в альбомі та метод роботи, яким я послуговувалася, стали основою для появи моєї творчої ідентичності — Антігона, з якою я працюю і зараз.

Цього літа я отримала свій перший досвід в роботі з грантом від Українського культурного фонду. Для мене це був важливий крок для здійснення та реалізації свого довгострокового проєкту “Дитячий альбом”. Це артбук про мою сім’ю та про психологічне насилля в родині, що видно з текстів та малюнків на фото. Також УКФ дав змогу на перебування в тримісячній резиденції в місті Клайпеда в Асоціації фотографів, яку очолює Даріус Вайческаускас, саме він став моїм міжнародним партнером та куратором проєкту з литовської сторони, а з української — Олександра Трянова. Даріус запропонував мені зробити персональну виставку та презентацію мого артбуку. Також Даріус запропонував реалізацію нової роботи в резиденції, а саме інсталяції з елементами живопису.

Це було дуже влучно та важливо, адже вже давно кураторка Олександра Трянова надихнула мене на створення чогось схожого на вівтар або на іконостас. Як не дивно, але Даріус запропонував теж саме, що дало мені більше впевненості в діях і допомоги з обох сторін. Я насправді вже давно мріяла про таку можливість й саме в такому незвичному та забутому (маю на увазі живопис) для себе вимірі образів в мистецтві, я давно цікавлюсь та надихаюсь від ритуалів, релігійності, шаманізму та спіритизму в сучасному мистецтві й в останній період своєї творчої діяльності я багато приділяю уваги саме цим явищам. Моя практика останнім часом дуже нагадує спіритичні ритуали, де суть самого ритуалу — це подолання страхів, травм, заборон та жаху буття. Маючи таку можливість як професійно, так і фінансово, я була рада здійснити експеримент. Ключовою фігурою на виставці став мій власний вівтар та жертовник водночас, який присвячений моїй бабусі, її страхам та її смерті.

Було організовано декілька артистів, показів, колаборацію у перформансі, презентацію альбому та відкриттям персональної виставки Velneai (перекладу з литовської означає — Чорти), для мене це перша виставка за кордоном та перший отриманий грант на мою творчість.

Також мені пощастило зробити артисток та відкрити невелику виставку в Вільнюсі під назвою “Побачення”, було дуже приємно, що литовське артсередовище дуже відкрито до мене та й і взагалі до українців. Попри можливі складнощі з цензурою, куратори зробили все можливе для повноцінних показів моїх робіт. За час перебування в резиденції, я познайомилася з багатьма цікавими художниками, графітниками та фотографами. Особливими для мене стали знайомства з нашими українськими художниками, яких Даріус також запросив до резиденції. Одна з них — це художниця та скульптор Поліна Вербицька, вона чітко відтворила й зліпила чи не найголовніший елемент в вівтарі, а саме — гангренозну ногу моєї бабусі. Поліна справжній майстер та дуже чутлива людина, а головне художник, який любить мистецтво, що було дуже приємно та надавало енергії, тому й було порозуміння, а згодом чудова співпраця. Наші творчі уподобання виявились дуже схожі, тому ми з Поліною збираємось здійснити спільний проєкт в недалекому майбутньому.

Взагалі, Литва та її особлива атмосфера дуже сприяє для поглиблення в таємниці та містицизм. Наразі в моїй творчій діяльності саме ритуальне висловлювання за допомогою мистецтва дає баланс між уявним та реальним. Занурюючись у свої дитячі спогади зі свого “Дитячого альбому”, мій вже частково друкований артбук став нарешті цільним та зрозумілішим для глядача. Нарешті був “розтлумачений” та зібраний до купи весь текст в альбомі, а найголовніше — це тонкий та виразний переклад на українську мову від Максима Лижова та на англійську від Олександра Терлетського. Дизайнер влучно зрозумів мої творчі потреби, давав корисні поради по візуальній частині, проживав сам цей досвід, яскраво підкреслив та обережно обійшов потрібні акценти та деталі. Також ми зробили багато якісних сканів з альбому, зняли на професійну камеру відео, придумали його можливі змістовні якості та нові рішення для використання. Артбук поповнився ще й дуже важливими текстами та змістовними поясненнями про мене як авторку і як людину.

Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду та Асоціації Литовських фотографів Клайпедського відділу.

Текст та фото: AntiGonna

Categories
WORLD

Модный дом Givenchy создал NFT-коллекцию с работами художника Чито

Французский модный дом Givenchy создал NFT-коллекцию в сотрудничестве с граффити художником Чито.

В коллаборацию под руководством креативного директора Givenchy Мэттью Уильямса войдут 15 NFT-картин художника Чито. Как и стоило ожидать, на всех работах можно увидеть логотип бренда Givenchy интегрированный в изображение лиц.

Мэттью Уильямс надеется, что их коллаборация с художником позволит моде укрепить свои позиции в цифровой сфере. «Тот факт, что Чито уже активно работает в этой экосистеме, сделал сотрудничество в рамках лимитированной серии еще более органичным», — комментирует коллаборацию дизайнер Givenchy.

Выручку от продажи NFT-картин переведут в благотворительную организацию The Ocean Cleanup. Ее цель – очистить Мировой океан от 90% пластикового мусора. Коллекция Chito x Givenchy NFT поступит в продажу 23 ноября на NFT платформе OpenSea.

Источник: hypebeast.com

Categories
WORLD

Reebok представил коллекцию кроссовок с принтами Кита Харинга

Reebok выпустил капсульную коллекцию кроссовок, украшенных принтами Кита Харинга. Бренд показал пять новых пар, вдохновленных творчеством американсого художника: Classic Leather, Classic Leather Legacy AZ, GL 6000, Club C и Club C Legacy.

Коллекция Keith Haring х Reebok выйдет 22 октября в избранных магазинах и на сайте Reebok. Розничная цена колеблется от 80 до 100 долларов США.

 

Categories
UKRAINE WORLD

Робота українського художника Нікіти Кадана стане частиною колекції паризького Центру Помпіду

Куратори Національного центру мистецтва і культури Жоржа Помпіду відібрали до колекції музею роботу Нікіти Кадана “Постамент. Практика витіснення” (2009-2011). Передача та розміщення роботи, що знаходилась у приватній колекції відбулося за сприяння Voloshyn Gallery.

Потрапити до колекції Центру Помпіду – це важлива подія для творчості будь-якого митця, що неодмінно сприятиме розширенню взаємодії публіки з сучасним мистецтвом східно-європейського напрямку, і стане важливою складовою для розвитку нового інтернаціонального культурного діалогу.

Інсталяція Нікіти Кадана буде також експонуватися на виставці українського сучасного мистецтва «Україна в Помпіду», яка пройде у Франції у 2022 році.

«Постамент. Практика витіснення» – інсталяція, яка складається з великого макету постамента, що стоїть у виставковому залі, торкаючись стелі, та тексту, нанесеного на стіну. Місця для пам’ятника, що мав би стояти на цьому постаменті, вже не лишається. Навколо постамента є тільки вузький коридор для глядачів. Текст – це хроніка «війни пам’ятників» у пострадянській Україні: пошкодження та знищення монументів як радянських, так і нових націонал-патріотичних. Першу версію роботи було реалізовано у 2009 році, другу у 2011.

Нікіта Кадан — учасник художньої групи Р.Е.П., кураторської групи Худрада та голова відділу сучасного мистецтва Кмитівського музею. У 2011 Нікіта отримав Першу премію PinchukArtCentre Prize, а у 2014 — Спеціальну премію Future Generation Art Prize. У 2015 він представив Україну на Венеційській бієнале. Роботи художника знаходяться в публічних колекціях: Pinakothek der Moderne, Munich; M HKA — Museum of Contemporary Art Antwerp; mumok (Museum Moderner Kunst Stiftung Ludwig Wien); National Art Museum of Ukraine, Kyiv; Arsenal Gallery, Białystok; Military History Museum, Dresden; Contact Art Collection of Erste Group and ERSTE Foundation, Vienna; The Art Collection Telekom, Berlin; The Kingdom of Belgium, Ministry of Foreign Affairs, FRAC Bretagne*, Centro per l’arte contemporanea Luigi Pecci, Prato.

Максим і Юлія Волошини відкрили Voloshyn Gallery у жовтні 2016 року. У 2015 році подружжя Волошиних увійшло до списку Forbes 30 Under 30. Галерея спеціалізується на contemporary art і демонструє широкий спектр різних медіа сучасного мистецтва, проводить персональні та групові виставки. Одним з основних пріоритетів Voloshyn Gallery є участь у передових ярмарках сучасного мистецтва. Серед міжнародних ярмарків, у яких галерея брала участь протягом останніх двох років: The Armory Show, Vienna Contemporary, Dallas Art Fair, Pulse Art Fair, Nada Miami, Untitled.Art та EXPO CHICAGO. Cольна презентація Жанни Кадирової від Voloshyn Gallery отримала нагороду Pulse Prize (2018), також проект відзначили куратори Perez Art Museum Miami. Voloshyn Gallery є членом New Art Dealers Alliance (NADA) з 2020 року.

Фотографія на головній: G. Meguerditchian / Centre Pompidou, 2020.

 

 

 

Categories
UKRAINE WORLD

Виставку української художниці Оксани Федчишин покажуть у Вроцлаві

Виставка “Але моя душа вільна” — є результатом піврічної роботи в рамках програми Gaude Polonia 2021 від Національного центру культури у Варшаві. Дана програма підтримує митців з Центральної та Східної Європи. Вона є майданчиком для побудови розуміння та налагодження контактів на основі культурної співпраці між Польщею та її близькими сусідами.

Темою свого проєкту я обрала історію відомої постаті Януша Корчака.

Під час Першої та Другої Світових Воєн, польсько-єврейський лікар і письменник працював у дитячих будинках для українських та єврейських дітей. У 1942 році він опинився у Варшавському гетто. Декілька разів Януша намагалися звідти врятувати, але він відмовився залишити дітей якими опікувався, і в результаті добровільно пішов у газову камеру зі своїми вихованцями.

Мене захопило те, що попри всю складність ситуації та обставин, Януш не скорився системі, яка безжалісна навіть до дітей, а залишився вірним своїм поглядам, що стало прикладом прояву найбільшої свободи. Його дух замордувати не вдалося.

Під час резиденції я мала час і можливість більше дізнатися про життя цього чоловіка та про польське гетто під час Другої Світової Війни.

Проект є спробую переосмислити події які відбулися, ця тема є болісною і завжди вимагатиме від нас відповіді на запитання «як це могло статися?».

Зрубане дерево з його корінням — є одним з образів, що я використала. Він є символом існування, показує цикл людського життя та його крихкість. У багатьох культурах до природи ставляться з великою повагою і шаною. Наприклад, у єврейському народному календарі є свято Ту-бішват — Новий рік дерев. Існував звичай саджати дерево на честь кожного немовляти: народиться донечка — садять кипарис, син — кедр. Росте людина і разом з нею росте дерево.

Зрізані ж дерева на моїх творах — є образом перерваного життя, яке планувало рости та розвиватися, але історія внесла свої безповоротні корективи.

Ще один образ, до якого я звернулася – це згаслі зірки. Вважається, що зірки впливають на людей і на їхні життя, що кожна людина народжується під зіркою, а після смерті зірка згасає. 

В рамках виставки “Але моя душа вільна” буде представлена графіка, кераміка та інсталяція. Графіка виконана в техніці шовкодруку. Кераміка —  з різних видів глини та з використанням деколей, які також створені способом шовкодруку. Для створення інсталяцій художниця працювала з 3Д ручкою. Це дало змогу досягти делікатних тіней, що дають відчуття крихкості, тендітності, чогось невловимого.

Основою проекту стали роздуми про життя та діяльність Януша Корчака, та фільм Анджея Вайди «Корчак» (1990).

  • Місце проведення стипендії Gaude Polonia — Академія образотворчих мистецтв ім. Євгеніуша Гепперта у Вроцлаві.
  • Місце проведення виставки: Agora Cultural center.
  • Відкриття: 13 серпня о 18:00.
  • Виставка триватиме до 5 вересня.
  • Куратор: Małgorzata Et Ber Warlikowska

 

Categories
WORLD

Saint Laurent выпустили капсульную коллекцию с принтами работ Жан-Мишеля Баскии

Французский модный дом Saint Laurent под руководством Энтони Ваккарелло представили экспозицию работ Жан-Мишеля Баскии в бутиках модного дома. До сентября работы культового американского художника можно будет увидеть во флагманских бутиках бренда Rive Droite в Париже и Лос-Анджелесе. В экспозицию войдет 18 оригинальных литографий и рисунков, а также шелкография и личные вещи Жан-Мишеля.

Также в рамках сотрудничества модного дома Saint Laurent с фондом художника и галереей Enrico Navarra, выпустили капсульную коллекцию: она состоит из футболок, худи, поясных сумок, шоперов, рюкзаков, чехлов для iPhone и скимбордов с фрагментами работ художника.

Коллекция Saint Laurent Rive Droite x Jean-Michel Basquiat уже доступна онлайн. Стоимость вещей варьируется от 95 долларов до 6 100 долларов.

Источник: hypebeast.com

Categories
WORLD

Dr. Martens выпустили ботинки и рюкзак с работами Жан-Мишеля Баскии

В прошлом году Dr. Martens отмечал юбилей своей культовой модели «1460». В рамках празднования была выпущена лимитированная серия ботинок с принтами работ художника Жана-Мишеля Баскии.

В этом году обувной бренд вновь обратился к творчеству художника. В новый релиз вошли высокие ботинки «1460», низкие «1461» и кожаный рюкзак. Обе пары выполнены из фирменной гладкой кожи черного цвета и украшены фрагментами картин художника.. На модели «1460» и на рюкзак нанесена «Untitled» (1982-го года), на «1461» — «Pez Dispenser» (1984-го).

Второй релиз Dr. Martens с работами Жан-Мишеля Баскии уже поступил в продажу. Купить ботинки можно в фирменных магазинах и на официальном сайте бренда. Высокая модель обойдется в 160 долларов, низкая в 130 долларов, рюкзак в 210 долларов.

Categories
WORLD

Діджитал арт: тоді і зараз

Коли люди вперше зустрічаються із цифровим мистецтвом, вони часто висловлюють неоднозначне ставлення до цього явища, називаючи його, м’яко кажучи, «екзотичним» або «незвичним». Справжність, якість мистецтва, стійкість інвестиції, можливість юридичної регуляції — занепокоєнь, пов’язаних із галуззю цифрового мистецтва, дійсно багато, але, судячи з притоку фінансів в цей свіжий простір, такі страхи цілком уживаються з глибоким і жвавим інтересом з боку інституцій, інвесторів, художників, колекціонерів.

Цифрове мистецтво — далеко не нове явище. Його зародки виникли ще в першому десятилітті 20 ст., коли Бен Лапоскі, піонер медіа-мистецтва, створив першу комп’ютерну графіку, використовуючи осцилограф. Лапоскі зробив численні фото різноманітних комбінацій електронних хвиль, що відображалися на екранчику приладу, і назвав їх “Осцилонами”.

Після Лапоскі багато дослідників і науковців (переважно саме вони мали доступ до нерозповсюджених і страшно дорогих на той момент комп’ютерів) розпочали спроби створення цифрових творів за допомогою аналогових комп’ютерів і механічних пристроїв. Серед них — Кен Нуолтон, Чарльз Цурі, Герберт В. Франке, Георг Ніс, Леон Гармон і Кен Ноултон, відомі своєю роботою «Дослідження у сприйнятті» та Ліліан Шварц, одна із перших мисткинь, чия творчість була практично повністю цифровою.

У шістдесятих роках разом із появою комп’ютера, який заради експерименту вирішили використовувати як інструмент для творчості, з’явилося цифрове мистецтво, близьке до того, яким ми знаємо його сьогодні. «New media art» (так новий напрямок мистецтва охрестив досить консервативний арт-ринок 60-х) швидко знайшло свою нішу, хоч і комерційно маргінальну — легкість копіювання і складність показу обмежили можливості нової течії.

Суперзірка поп-арту Енді Уорхол створив серію цифрових робіт на персональному комп’ютері моделі Amiga 1000, в середині 80-х. Це був спільний проект з Commodore Amiga, який залишався на дискетах Amiga майже 20 років, перш ніж їх знайшов і відновив музей Енді Уорхола. Цифрові зображення включали дудли та копії існуючих творів Уорхола, таких як відомий суп Кемпбелла та “Народження Венери” Боттічеллі.

Згодом цей сегмент розгалузився в безліч напрямків, тому зараз «цифровим» можна назвати будь-яке мистецтво, зроблене за допомогою комп’ютера або оцифроване для віртуального формату. Діджитал арт налічує більше п’ятнадцяти технологій — від проекції та картографування до масок у соцмережах. У деяких напрямків уже наявна своя класифікація та система, проте більшість явищ цифрового мистецтва досі не вивчені до кінця, в основному через їхню величезну кількість і новизну.

Залишатися у закутках ринку діджитал арту не судилося. Технологічна інновація, яка колись його породила, мала на нього плани. Із появою блокчейну, з’явилася можливість наділити звичайні цифрові картинки дефіцитністю, формуючи попит. Адже основна проблема мистецтва, споживаного з екранів гаджетів, полягає у відсутності способу гарантувати права власності. NFT (non-fungible token – незамінний фінансовий актив) — технологія, заснована на блокчейні, яка дає можливість ці права встановити. Це механізм, що наділяє власника такого незамінного токену правом на володіння твором мистецтва або ж будь-яким іншим унікальним цифровим об’єктом. Хоча ринок цифрових активів у формі NFT лише починає формуватися, популярність технології, створеної у 2017 році, зростає дуже стрімко, а бум NFT платформ прогнозується вже цьогоріч. Щоправда, правове регулювання NFT-токенів усе ще відсутнє.

Цікавим фактом є те, що симбіоз між технічними спеціалістами і художниками, який дав початок цієї унікальної ітерації творчого прогресу, не покидає її досі. Забезпечені мільйонами, отриманими завдяки фантастичному підйому криптовалют за 2020 рік, новоспечені крипто-багатії створили основний клас колекціонерів мистецтва, яке їм ближче і цікавіше — цифрового. Багато в чому саме ці «швидкі» гроші і послугували паливом для розгону швидко зростаючого простору. Природно, ринок відреагував на появу такого попиту. У досить незайнятій на початках ніші з’явилося кілька платформ-ринків, що пропонували колекціонерам купувати, а художникам продавати це горезвісне цифрове мистецтво.

Сьогодні, незважаючи на те, що відмінних рис у цих ринків досить мало, ціла низка платформ є суб’єктом інтересу американських венчурних інвесторів і традиційного арт-ринку. Більше того, якщо для венчурних капіталістів ризик та інновації є щоденною частиною роботи, то для великих гравців арт-ринку — таких як Christe’s і Sotheby’s, знаменитих аукціонних будинків з трьохсотлітнім стажем, NFT є великою авантюрою. Тим більш значним здається дебют цифрового мистецтва на великому арт-ринку. Робота художника під псевдонімом «Beeple», була продана за запаморочливі 70 мільйонів доларів на аукціоні Christie’s в березні 2021 року. Не відстає і решта арт-ринку: галереї шукають можливість перевести роботи своїх художників в віртуальний формат, самі митці вивчають процес створення робіт у віртуальній реальності та інших передових форматах. У найбільш невигідній позиції дилери — посередники у відкритому світі онлайн торгівлі не потрібні. Можливість залучення глобальної аудиторії, нових колекціонерів та їхньої криптовалюти, відсутність витрат на оренду приміщень і купівлю фарб, привертають увагу тих інституції і персон, які кілька років тому посміхнулися б, дізнавшись про цей ринок.

Незважаючи на перелічені вище фактори, варто сказати, що і небезпек у цьому ринку чимало. По-перше, перспектива швидкої наживи залучає спекулянтів, які створюють волатильність. По-друге, платформи виглядають страшно переповненими — десятки тисяч робіт з безлічі різних течій, розібратися в яких здається важким випробуванням, особливо для нових колекціонерів. Окремо в цьому непростому рівнянні цифрового мистецтва стоять американські регулятори, які повільно, але впевнено йдуть по стопах інновації — в якийсь момент вони доберуться і до цього нововведення. Одним з можливих результатів такого судного дня цифрового мистецтва може бути впровадження Anti-Money-Laundering (дослівно – протидія відмиванню грошей) — правил, що ставлять під сумнів анонімність, яка є такою важливою для крипто-колекціонерів.

Але й можливостей для прогресу теж неймовірно багато, враховуючи новизну ринку. Наприклад, у віртуальних просторах мало де можна виставляти щойно придбане мистецтво на показ. Галереї та музеї, що залишилися позаду в перегонах за новий ринок через відсутність очевидного містка між традиційним і цифровим світами, залишаються вигідним сегментом.

Автор: Анастасія Глєбова

Фото матеріали: Головна — christies.com; 2 — web.archive.org; 3 — web.archive.org; 4 — wired.com; 5 — time.com; 6 — v-art.digital; 7 — christies.com;

Categories
WORLD

Sotheby’s продаст кроссовки Канье Уэста за миллион долларов

По информации американского издания Hypebest аукционный дом Sotheby’s продаст образец одних из первых кроссовок Nike Air Yeezy Канье Уэста 2008 года.

Этот экземпляр — образец модели Nike Air Yeezy, то есть первое сотрудничество Канье Уэста с Nike, над которым музыкант работал вместе с креативным директором Jordan Brand Марком Смитом. Ценность данной модели еще и в том, что Канье надел их на свое выступление на 50-й ежегодной премии Гремми. Кроссовки выполнены из черной кожи со светлыми элементами подошвы и доступны в 12-м американском размере (47-й европейский).

Кроссовки продает коллекционер Райан Чанг, он покажет пару в Гонконгском выставочном центре с 16 по 21 апреля, а продаваться они будут на закрытых торгах. Оценочная стоимость Nike Air Yeezy — $1 миллион, что делает их самой дорогой парой кроссовок, когда-либо представленных на Sotheby’s.

«Эта пара имеет решающее значение для развития франшизы Yeezy, который стал одним из самых значимых брендов в истории кроссовок и lifestyle, — сказал глава Sotheby’s по уличной одежде и современному коллекционированию Брам Вахтер.

Categories
WORLD

Украинский художник Вася Колотуша создал NFT-чипсы в коллаборации с брендом Pringles

Pringles выпустили лимитированную коллекцию виртуальных чипсов CryptoCrisp, которую создал украинский художник Вася Колотуша. В лимитированную коллекцию входит 50 анимированных MP4-файлов размером 1080х1080. В каждом из них изображена золотая банка чипсов Pringles CryptoCrisp, которая вращается вокруг своей оси. Стоимость одного файла стартует от 2 долларов.

«Я обьединился с Pringles, чтобы создать их первый виртуальный аромат NFT – CryptoCrisp. Это самое вкусное, что вы никогда не попробуете», — комментирует художник свою коллаборацию с бредом Pringles.