21 березня в Карась Галереї відбулося відкриття персональної виставки київської художниці — яскравої представниці київського живописного поп-арту Людмили Раштанової «Відчуття Присутночсті».
В своїй новій серії мисткиня продовжує свою гру з різними інформаційними носіями, переносячи їх фрагменти на монументальні картини. Якщо попередні проекти були пов’язані з нашими емоціями та спогадами про вінтажні та сентиментальні листівки, фото та кіноплівки, то новий проект звертається до такого зникаючого медіа як друковані газети.
Довгий час газети були найпотужнішим та найшвидшим новинарним джерелом, які щоранку або щовечора давали нам матеріал для роздумів та шокували сенсаціями, яскравими та неочікуваними, як спалахи старих фотоапаратів. Ми співпереживали учасникам подій, ретельно розглядали фотографії і нас охоплювало Відчуття Присутності. Але будь-яка сенсація швидко витіснялася іншою, обростаючи версіями та трактуваннями, газетні листи жухли, разом з ними десатурувалися й наші емоції та пам’ять про події.
Через багато років, знову натикаючись на ті старі аркуші газетного паперу, ми з легкою усмішкою та сумом пригадуємо ту гостроту емоцій та Відчуття Присутності, що викликала та чи інша стаття, та чи інша подія, яка, можливо, була просто вигадана шанувальниками «газетних качок», що їх так полюбляють пускати сучасними блогосферами різноманітні фейкмейкери та інші адепти культу постправди.
