10 цікавих виставок червня

Червень — місяць цікавих виставок: серед яких мистецтво з колекцій провідних українських колекціонерів; масштабний виставковий проект, присвячений історії Харківської школи фотографії та виставка білоруської художниці Наді Саяпіної.

  • YermilovCentre
  • Виставка Харківської школи фотографії «Автор у грі»
  • з 28.05.21 по 10.07.21

«Автор у грі» — масштабний виставковий проект, який познайомить глядача з історією Харківської школи фотографії як історією спільноти, де сам фотограф, відмовляючись від ролі стороннього, незаангажованого спостерігача, є одним з головних об’єктів, навколо якого розвиваються фотографічні практики. До експозиції увійдуть окремі роботи та серії, героями яких є автори та їхнє найближче оточення, документація перформансів та акцій, що охоплюють проміжок від 1960-х до 2010-х років.

Виставковий проект є результатом дослідницької роботи команди Музею Харківської школи фотографії (MOKSOP) — інституції, заснованої у 2018 році, чия діяльність спрямована на збереження, вивчення та популяризацію сучасної української фотографії.

  • M17 Contemporary Art Center
  • Виставка українського сучасного мистецтва з приватних зібрань – «Відкрита можливість»
  • з 21.05.21 по 25.07.21

Виставка «Відкрита можливість» пропонує погляд на сучасне мистецтво України крізь одну з можливих моделей музейного зібрання «тут і зараз», основу для якого закладає спільний внесок українських колекціонерів.

Виставка охоплює нетипово широкі часовий і стилістичний діапазони. За часовими координатами – від кінця 50-х років минулого століття до початку 10-х нинішнього. За стилістичними, за якими й вибудувано логіку експозиції, – від одеського концептуалізму і Харківської школи фотографії до київського нонконформізму й української «нової хвилі», а також митців «поза системою».

  • Музей сучасного мистецтва Одеси
  • Персональна виставка Наташи Шульте «Закрита система» 
  • з 04.06.21 по 11.07.21

У проєкті «Закрита система» Шульте не тільки актуалізує традиційні для своїх робіт питання етики і моралі, а й досліджує тему тіла як соціально-політичного объекту, що втрачає ідентичність всередині замкнутого поглинаючого простору. У її роботах людина існує лише як інструмент політичної гри держав, соціальний важіль, позбавлений індивідуальної особистості та замкнений у ефемерний простір стерильної системи. Художниця використовує розсічення як наскрізний візуальний прийом. Простір дробиться на геометричні фрагменти, а люди піддаються умовному розчленуванню. В медицині це називається вівісекція, тобто проведення хірургічних операцій з живими організмами в наукових цілях. Ця дефрагментація стає алюзією на експерименти та досліди перманентно домінуючої системи влади у якій існує сучасна людина. Адже сьогодні наше тіло перестає бути носієм сукупності ідеї-дії-ідентичності, а стає в’язнем соціально-політичної гри.

Поєднання фотографії, живопису та інсталяцій у просторі однієї експозиції доповнюють один одного та формують цілісність історії, яка є рефлексією на актуальну ситуацію сьогодення, де штучно сформовані образи призводять до хворобливих, непоправимих соціальних та фізичних наслідків.

  • Одеський художній музей
  • Персональний виставковий проєкт Анни Миронової «Наближення»
  • з 04.06.21 по 04.07.21

Проєкт «НАБЛИЖЕННЯ» поєднав у собі твори двох діаметрально різних підходів художнього втілення — створене художником та побачене художником. Це в рівній мірі визначає їх, як твори мистецтва. Привнесені у виставковий простір з різних середовищ – майстерня художника та природа і розміщені в одній експозиції – нагадування про єдиний початок всього сущого та безперервну циклічність проявів життя.

В рамках проєкту «НАБЛИЖЕННЯ» буде представлено графічні роботи та скульптуру художниці останніх років.

  • Одеський музей західного і східного мистецтва
  • Виставка «Нонконформісти»
  • з 01.06.21 по 23.06.21

Нонконформізм 70-х – 80-х років ХХ століття є одним з найважливіших явищ для мистецького життя Одеси. Саме з цією групою митців пов’язана одна з перших публічних неформальних виставок у Радянському Союзі. Мова йде про акцію “Сичик+Хрущик”, яка відбулася в центрі Одеси в 1967 році. Низка квартирних виставок, організованих нонконформістами протягом 70-х років, стала важливим кроком для розвитку свободи слова у пізньорадянський період.

У п’яти залах Одеського музею Західного та Східного мистецтва будуть представлені роботи з приватних колекцій та фондів Музею сучасного мистецтва Одеси та Одеського літературного музею. До проекту увійдуть твори Олександра Ануфрієва, Валерія Басанця, Олега Волошинова, Юрія Єгорова, Віктора Маринюка, Євгена Рахманіна, Володимира Стрельникова, Валентина Хруща, Анатолія Шопіна, Людмили Ястреб та інших. Виставка познайомить глядача зі знаковими роботами нонконформістів періоду квартирних виставок, а також з пізньою творчістю митців та їхніми сучасними напрацюваннями.

  • 39.9 Gallery
  • Виставка «Ne travaillez jamais»
  • з 01.06.21 по 30.06.21

Виставка присвячена проблемі трансформації праці і повсякденного життя творчих працівни_ць у містах. Крім цього, виставка звертає увагу на скорочення некомерційних просторів культури і дозвілля, і як ці процеси впливають на працівни_ць культури. Адже більшість приватних комерційних організацій культури, які з’явилися в нових ринкових умовах, функціонують як підприємства середнього і малого бізнесу, мають високий ступінь невизначеності в майбутньому, нестабільний дохід і постійні, зростаючі витрати.

  • Довженко-Центр
  • Мультимедійна виставка «Добре проторені зв’язки»
  • з 28.05.21 по 13.06.21

У межах виставки українські медіахудожники/-ці Photinus Studio, SVITER Art Group та Іван Світличний вступають у діалог з візіонерськими розробками вчених 1960–1980-х та науково-популярним кіно студії «Київнаукфільм» того ж періоду.

«Експозиція мультимедійного проєкту “Добре проторені зв’язки” від початку будувалася навколо центральної інсталяції, що як пластично, так і змістовно, мала об’єднати всі складові. Окрім того, самі медіароботи містять в собі матеріальні об’єкти та інтерактивні елементи. Утім, у будь-якому випадку, простір, фізична присутність, темпоральність — надзвичайно важливі компоненти мови мистецького висловлювання. Особливо, коли весь культурний процес змушений дрейфувати в онлайн. — зазначає Олександра Набієва, кураторка міждисциплінарної програми DOCU/СИНТЕЗ. — У тому, що виставку “Добре проторені зв’язки”, створену на основі архівного кіно студії “Київнаукфільм” 60–80-х років, буде реалізовано у колаборації з “Молодістю” до 50-річчя фестивалю — неможливо не помітити додаткове змістове навантаження».

  • Мала Галерея Мистецького арсеналу
  • Виставковий проєкт художниці Наді Саяпіної «Лист до мами»
  • з 08.06.21 по 04.07.21

Проєкт базується на історіях людей, що вимушено покинули Білорусь і наразі вибудовують свій побут на новому місці. Основу проєкту складають тридцять інтерв’ю з білорусами та білорусками, записаних художницею протягом кількох місяців. Проєкт розкриває афективний бік досвіду переселення: особисті переживання, відчуття втрати дому, безпорадність і розгубленість, страх, невизначеність, почуття провини. У виставковому просторі представлено погляд на те загальне/різне, що пережили учасни_ці проєкту. Художниця звертається до малюнку, перформансу та інсталяції, через які глядач_ка занурюється та перепроживає емоції людей, що покинули свою країну.

У межах виставки «Лист до мами» Надя провела зустріч, на якій пропонувала місцевим жителям, взаємодіючи з листами учасни_ць проєкту, написати власний лист чи зробити малюнкок про те, чого їм не вистачає на новому місці. У межах експозиції кожн_а глядач_ка може стати частиною проєкту та створити свій малюнок або текст на основі листів у експозиції. Через практику спільного письма та малювання художниця апелює до проживання болісного досвіду й емпатії та створює поле для подальшого діалогу.

  • Мистецький центр «Шоколадний будинок»
  • Виставка «Василь Кандинський. Фігуративна свобода»
  • з 01.06.21 по 12.06.21

Назва виставки «Василь Кандинський. Фігуративна свобода» обіграє ідею скетчбуку як простору для вільної творчості митця, його задумів і начерків. Це – його особистий «храм», затишна художня «майстерня» в мініатюрі, де він аналізує, співставляє, експериментує, шукає об`єктивні закони форми та нові змісти. Нещодавно віднайдений скетчбук 1922 року художника та теоретика мистецтва авангарду, піонера абстрактного мистецтва Василя Кандинського – не виняток. Справді вся низка начерків олівцем і колірних композицій цього ескізника ілюструє процес розробки художником рідкісної для нього теми «білофонового» олійного живопису. Трансформації пластичного образу, за якими глядач спостерігає у скетчбуці, матеріалізувались 1923 року на полотні «На білому ІІ» (Полотно, олія. 105х98. Музей сучасного мистецтва, Центр Жоржа Помпіду, Париж).

В експозиції представлені п`ятнадцать ескізів (папір, туш, пензель, графітний олівець) та акварелей Василя Кандинського з колекції родини Ходорковських. Твори є частиною скетчбуку, що містить 43 сторінки, та був створений художником 1922 року під час його викладацької діяльності у Вищій школі будівництва та художнього конструювання Баугаузі у німецькому Веймарі.

  • Mironova Foundation 
  • Арт-проект художниці Наталії Корф-Іванюк «Плоть і кров» 
  • з 03.06.21 по 17.06.21

В експозиції будуть представлені масштабні живописні полотна сповнені яскравими кольорами. «Плоть і кров» -це справжня ода життю у всій його повноті емоцій. Саме емоції, що наповнюють нашу плоть життям та розфарбовують життя у соковиті кольори, є головною темою художнього дослідження автора. В них любов та біль, ненависть та співчуття, мовчання та крик, страх, благання, прийняття, — все те, що матиме вагу у наших спогадах, все те, що назавжди залишиться з нами, не зважаючи на всі примхи буденності.

«Відкрита, жива емоція – це коли ти створюєш пляму, що вібрує, дихає, говорить шукає собі шлях, перетікаючи в нові субстанції і форми, потім раптово завмирає утворюючи різкий контур. І завмираєш ти. Межуючи з божевіллям, живопис говорить мовою тіла, а тіло відповідає мовою фарби. Вона, невпинна, буйна, химерна. Керуватись емоцією, йти за емоцією, в цьому є щось тваринне, відчайдушне, те заради чого варто!», — розповідає авторка проекту Наталія Корф-Іванюк.

 

 

 

ugallery1 Автор: