Документально-містична виставка «Херсон. Степ тримає» в Мистецькому арсеналі, маловідомі графічні твори Єлизавети Кремницької з колекції Павла Ковача в арт-просторі Stedley Art Foundation та масштабна виставка сучасної української арт і фешн-фотографії від українського Vogue — зібрали для вас виставки, які варто відвідати в липні.
- Мистецький арсенал
- Документально-містична виставка «Херсон. Степ тримає»
- з 27.06.25 по 28.09.25
Документально-містична виставка «Херсон. Степ тримає» — це простір стійкості, любові, втрат, бережливого ставлення до спогадів і проєкт про український Південь. В основу цього проєкту лягли фільми «Українські шерифи», «Редакція» та «Вулкан» українського режисера Романа Бондарчука.
Виставка є своєрідною присвятою Херсонщині — батьківщині авторів проєкту Романа Бондарчука та Дар’ї Аверченко. В основі її експозиції — унікальні архіви, відео- та фотоматеріали, відзняті на теренах Херсонщини до повномасштабного вторгнення, зокрема ті, що раніше не були представлені публічно й набули особливої ваги в контексті втрат і викликів, які постали перед регіоном і країною.
Три фільми — три тематичні ядра виставки в Мистецькому арсеналі: «Українські шерифи» розкривають тему ролі громад і місцевого самоврядування, «Редакція» — правди та постправди в політичних процесах сучасної України, а «Вулкан» — втечі від політики в дистопічній реальності українського Півдня. Сьогодні кожен із фільмів Романа та Дар’ї, усі архівні матеріали до них — простір пам’яті про те, чого вже не існує чи майже не існує; що, можливо, не повернеться чи повернеться в зовсім іншій формі.
Виставка розгортається у п’яти залах Арсеналу, а також включає залу архівних матеріалів херсонського фотокореспондента Андрія Матросова та матеріали «Архіву війни», що документують російські воєнні злочини. Завершення експозиції стає простором для особистої рефлексії після побаченого.
- Простір Peremoga
- Виставка Ольги Чикало, Тамари Турлюн, Каріни Синиці та Анастасії Лелюк «Тихо всередині»
- з 28.06.25 по 27.07.25
Експозиція, кураторкою якої є Тетяна Тадай, досліджує відчуття й стани, які наразі проходить кожна людина; що можуть бути відображеними через чуттєвість сприйняття мисткинь.
«Ці стани не завжди комфортні, вони переважно дискомфортні; їх не можна описати, бо немає слів для того, щоб скомбінувати свої емоції у вже існуючі слова. І в цьому стані варто тільки перебувати», – говорить кураторка.
- Stedley Art Foundation
- Виставка «Моя Ліза. Графіка Єлизавети Кремницької 1960-х років»
- з 17.06.25 по 26.07.25
Ця камерна експозиція презентує маловідомі графічні твори Єлизавети Кремницької з колекції Павла Ковача — художника, який зберігає й популяризує спадщину Єлизавети Кремницької та Павла Бедзіра.
Цього року виповнюється 100 років з дня народження Єлизавети Кремницької, і виставка є даниною пам’яті та поваги до її мистецької постаті.
Назва виставки — «Моя Ліза» — походить зі спільної біографії Бедзіра і Кремницької. Саме так ніжно Павло Бедзір називав свою дружину. Як пише Павло Ковач: «Майже неможливо писати про Лізу Кремницьку, не згадуючи Павла Бедзіра, а особливо — говорити про її чорно-білу графіку, досі майже невідому широкому загалу. Саме під його впливом Кремницька починає експериментувати з графічними техніками».
- Одеський національний художній музей
- Виставка «Плеяди: до 160-річчя Одеського художнього фахового коледжу»
- з 28.06.25
Експозиція виставки охоплює історію Одеського художнього фахового коледжу імені Митрофана Грекова — від заснування Одеської рисувальної школи у 1865 році і до перших років незалежної України. За цей довгий час навчальний заклад пережив дві світові війни, громадянську війну, революції, голод і терор, періоди застою і репресій, крах імперії та розпад СРСР.
Через ретроспективу учнівських робіт ми простежуємо зміну наративів, політичних режимів та ідеологій, а також роль мистецтва в них. За кожною роботою — життя реальних людей, цілих плеяд молодих художників і художниць. Це понад півтора століття самоорганізації, спротиву та взаємовпливу в історії одеської культури.
Сьогодні, попри виклики війни й російські атаки, одеська «Грековка» продовжує свою роботу, шукаючи баланс між збереженням традицій і новими реаліями.
- Dymchuk Gallery
- Виставка Анастасії Буднікової, Марини Талютто та Альбіни Ялози «Вразливість»
- з 04.07.25 по 23.08.25
Експозиція є своєрідним продовженням попереднього проєкту «Fractured Tomorrows», проте, цього разу виставка розгортається навколо фактичного досвіду життя під час війни. Це погляд зсередини на крихкість буденного, чутливість до змін, фрагментарність пам’яті. Всі три художниці надають своїм роботам терапевтичного виміру: через процес створення або уважне споглядання форм оточення. Робота з матеріалом і звичними предметами дає змогу переключити увагу та віднайти нові сенси у повсякденному, незважаючи на його вразливість.
- Аукціонний дім Goldens
- Ретроспективна виставка «Олег Соколов. Всесвіт на папері»
- з 13.06.25 по 18.07.25
Ретроспективна виставка «Олег Соколов. Всесвіт на папері», широко представляє творчість митця. Експозиція охоплює понад 50 графічних робіт 1950–1980-х років, і пропонує унікальну можливість зануритися в мистецький світ, сформований на перетині радянської дійсності, особистої поетики та внутрішньої свободи.
Олег Соколов — одна з ключових фігур українського неофіційного мистецтва, чиї твори вирізняються сміливою метафоричністю, експериментами з формою та кольором, а також прихованою критикою соціального кліше. Він — постать майже міфологічна в історії українського мистецтва. Його творчість — це поєднання глибокої інтелектуальності, філософської чутливості та візуальної свободи. Працюючи в умовах обмежень радянської культурної політики, він належав до митців, які свідомо уникали кон’юнктурності й обирали шлях внутрішньої автономії.
- Національний художній музей України
- Польсько-український виставковий проєкт «Різні місця»
- з 27.06.25 по 10.08.25
Назва проєкту посилається на музичний твір Стіва Райха “Different Trains” («Різні потяги», 1988). У 1939–1942 роках, ще дитиною, він часто подорожував потягами між Нью-Йорком і Лос-Анджелесом. Багато років потому американський композитор єврейського походження усвідомив, що якби в той самий час він жив у Європі, то його подорожі відбувалися б зовсім іншими потягами. У нинішній війні потяги не мають такого зловісного значення – радше навпаки – але й досі місце перебування визначає твоє життя.
Проєкт об’єднує сучасних митців з Польщі та України, твори яких говорять про досвід у контексті війни, – різний, але зумовлений змінами, що сталися після 24 лютого 2022 року.
- M17 Contemporary Art Center
- Виставка сучасної української арт і фешн-фотографії «FUTURESPECTIVE»
- з 04.07.25 по 24.08.25
FUTURESPECTIVE — це масштабна виставка сучасної української арт і фешн-фотографії, ініційована редакцією українського Vogue. До експозиції увійшли роботи 39 авторів – знаних митців і нових імен.
Митці, чиї роботи увійшли в експозицію, працюють у різних жанрах і техніках: міжмедійні формати арт- і фешн-фотографії поєднують зображення з відео, текстом або просторовою інсталяцією. Представлені проєкти досліджують теми дорослішання й надії молоді в часи війни, розриву поколінь, пошуків ідентичності та історичної пам’яті.
Усі фотографи працюють на перетині особистого й колективного досвіду. У їхніх творах поетичність поєднується з гострою відвертістю, а глибоко інтимні теми — родина, почуття, самоусвідомлення — переростають в екзистенційний діалог про сенс життя та досвід війни. Зібрані разом, ці фото- та відеороботи формують візуальний портрет покоління, що говорить про сучасність з унікальною чутливістю й силою.
- Vcentri HUB
- Виставка «Обережно, крихке»
- з 30.06.25 по 13.07.25
«Обережно, крихке» — це мистецький проєкт, у якому звучатимуть голоси тих, хто на власному досвіді знає, як це — жити з психічними розладами.
Тут ви зможете не лише побачити роботи, створені людьми з різним досвідом психічних розладів, а й почути самих авторів — амбасадорів психічного здоровʼя. Вони поділяться своїми історіями про боротьбу з упередженнями, подолання стигми й пошук себе через живопис.
Ця виставка — візуальний діалог про психічне здоров’я, вразливість, силу та прийняття себе. Щоб ви змогли побачити й відчути таланти людей, а не діагнози чи стереотипи. У своїх мистецьких роботах автори та авторки постануть перед вами — відкритими, чесними та щирими.
- Центр міської мобільності (Львів)
- Виставка Даші Подольцевої та Єлєни Орап «Серія __»
- з 14.06.25 по 14.07.25
Проєкт SERIA__, створений Дашею Подольцевою та Eленою Орап у Києві в 2018 році, має на меті переосмислити панельки — ці великі бруталістські житлові масиви, які довгий час знецінювалися і не розглядались як важлива архітектурна спадщина.
Ці будівлі, зведені з використанням збірних панелей для вирішення житлової кризи після Другої світової війни, стали домівкою для мільйонів українців. Спершу задуманий як інструмент для покращення міського середовища, цей житловий формат сьогодні опинився в стані вразливості.
З 2022 року проєкт набуває нового виміру: на тлі руйнувань і глибоких змін постає запитання — яким стане це крихке міське середовище, і яке майбутнє чекає на українські панельки?
Проєкт SERIA__ досліджує колективну пам’ять, пов’язану з цією архітектурою, і запрошує до роздумів про спільний досвід спадщини, переселення, а також про сприйняття того, що таке дім — між реальністю та загрозою зникнення.
- Мала Галерея Мистецького арсеналу
- Виставка Олі Єрємєєвої «Був час, і більше його немає»
- з 03.07.25 по 03.08.25
Коли ми зараз намагаємось осмислити часи війни – вони здаються спотвореними, наче їх і не було насправді. Точно були, але чи саме такими, як зображено на знайдених знимках?
Перша кімната в Малій Галереї — майже як пастка у часі. Вона є вцілілим і застиглим простором, який ніби не помітив, що події довкола вже давно завершились, та став архівом. Тут залишилось усе: альбоми, меблі, світлини на стінах.
Розміщені тут фотографії є частиною особистого архіву художниці, яка документувала своє та навколишнє життя протягом кількох років великої війни. Вони охоплюють її оточення: друзів і коханих, квір-спільноту, художників, а також зібраний у фрагментах побут. Фотографії зображують життя під час обстрілів, війну, яка ставала нормою та співіснувала з мистецтвом, сексуальністю, вечірками та рутиною.
Сторінки в альбомі фіксують зміну: війна заходить в цю кімнату також та стає фоновим шумом, втратою, яка вже не десь, а поруч. Ці фотографії стають свідченнями відсутності, яку рано чи пізно доводиться прийняти.
У другій кімнаті мисткиня представить живопис, у якому втрата набуде певної форми.
- Я Галерея Пентхаус
- Виставка Юрія Денисенкова «Вісім зникаючих покоївок»
- з 02.07.25 по 14.09.25
Виставка «Вісім зникаючих покоївок» — це запрошення відвідати та розшифрувати сюжети та історії: зникаючі покоївки, містичні сцени в лісі, примарні постаті, прихована небезпека в образі тигра — кожен твір є загадкою або запитанням.
Юрій Денисенков — художник і сценограф. Його живопис — це рефлексія на сьогодення, переплетена з пам’яттю, снами та власними спостереженнями. Це робота з реальним і нереальним, побутовим і фантазійним, поєднання непоєднуваного. Картини розгортаються як сцени кіно: примарні фони, неочевидні персонажі, напружена тиша — разом вони створюють відчуття сюрреалістичності.
Фотографія на головній: робота Анастасії Буднікової з виставки «Вразливість» в Dymchuk Gallery.
