Масштабна виставка українського мистецтва першої чверті XXI століття, ретроспективна виставка Романа Мініна у Хмельницькому обласному художньому музеї та міждисциплінарний мистецький проєкт, що об’єднує висловлювання п’яти кримськотатарських художниць і художників у новій галереї Garage 33 — зібрали для вас виставки, які варто відвідати в серпні.
- Український Дім
- Виставка «Мистецтво після 2000-го. Глосарій»
- з 18.07.25 по 24.08.25
Виставка «Мистецтво після 2000-го. Глосарій» звертається до нашої спільної історії крізь призму сучасного мистецтва як форми передчуття та рефлексії змін. Проєкт досліджує трансформацію лексикону мистецьких висловлювань на тлі соціокультурних зрушень через твори 70 українських митців і мисткинь — та запрошує до переосмислення символічної мови новітньої історії.
Експозиція побудована як подорож крізь «глосарій» українського мистецтва першої чверті XXI століття. Куратори створюють альтернативний, поетичний словник, що складається з семи понять, натхненних мистецькими роботами, виставками та філософськими концепціями, що стають ключами до осмислення сьогодення. Художники, чий творчий шлях розпочався чи сформувався після зламу тисячоліття, тут постають як ті, хто інтуїтивно вловлює соціокультурні зрушення ще до їхнього очевидного прояву, формуючи новий погляд на світ і себе в ньому.
Проєкт «Мистецтво після 2000-го. Глосарій» проводить глядачів шляхом від терміна до терміна, розкриваючи еволюцію художньої мови, що постійно змінюється разом із часом, шукаючи нові, співзвучні йому форми висловлювання.
- Хмельницький обласний художній музей
- Виставка Романа Мініна «Міф про шахтарів. Ретроспектива»
- з 04.07.25 до кінця серпня
«Іноді так хочеться казати правду, як було і є все в дійсності, але я стримую себе, щоб не нашкодити. Тому створювати казки, вірити та втілювати їх у реальність – то є наша основна й найшляхетніша мета», – Роман Мінін. Він, звісно, не може нашкодити, навіть коли відкриває вхід у підземні кола пекла. Митець казкує, ритуалізує, міфотворить. Він має повне етичне право на амплітуду від сакралізації до сарказму у невичерпній шахтарській темі, бо він – тамтешній, з того універсуму, з шахтарської землі.
Мінін – абсолютний монументаліст. Він мислить, узагальнює та формулює мистецькі меседжі відповідно до базових принципів монументально-декоративного мистецтва, щодо якого володіє досконалими знаннями. Завдяки ретроспективній експозиції є можливість «пробуритись» крізь мистецькі трансформації, що відбувались із митцем від 2008 до 2024 року: від монументальних експресивних живописних творів 2000-х до технологічно бездоганних футуристичних барельєфів 2020-х, із закладеним в їх композицію потенціалу масштабування до грандіозних розмірів.
Роман Мінін, безсумнівно видатний і міжнародно визнаний сучасний український художник, продовжує трансформувати своє життя і мистецтво: «Я вже не будую планів на майбутнє і навіть перестав думати про майбутнє. Мені здається, я вже перейшов в іншу стадію свого творчого розвитку, коли все, що мені треба, – це спокій, білий аркуш та олівець. Інколи ще вигадую пісні. Але, водночас, спокій мені тільки сниться, бо треба заробляти гроші не тільки для сім’ї, а й для ЗСУ».
- Артфундація ДУКАТ
- Виставка Олени Курзель «Метаморфози»
- з 11.07.25 по 17.08.25
«Метаморфози» — це серія про стан на межі. Про той тонкий момент, коли реальність розшаровується, втрачаючи чіткі контури.
У роботах художниці — внутрішні пейзажі, архітектура, що наче зливається з людськими тілами або, навпаки, поглинає їх. Це не буквальні історії — радше фрагменти відчуттів які формують цілісний стан.
Це роботи про переживання, які важко артикулювати словами. Це досвід бачення світу як сукупності окремих кадрів — уривчасто, нелінійно.
Водночас серія порушує тему екології — у широкому значенні як співіснування. Йдеться про взаємодію з просторами, які ми населяємо, та з живими істотами, поруч з якими існуємо. Це спроба вловити стан крихкої рівноваги між тілом і середовищем, між «я» і всім решта.
- Garage 33.Gallery-Shelter
- Виставка «Дім постійного вигнання»
- з 08.08.25 по 07.09.25
Виставка Дім постійного вигнання — міждисциплінарний мистецький проєкт, що об’єднує висловлювання п’яти кримськотатарських художниць і художників, які сьогодні живуть у стані вигнання, постійної мобільності та розірваного дому. Проєкт досліджує, яким чином особистий досвід втрати території, культури, мови й коріння може трансформуватись у нову форму художнього висловлювання. Яким є дім для тих, хто був змушений залишити власний? Як можна зібрати фрагменти втраченої ідентичності й створити символічний простір для відновлення та опору?
Виставка створює багатоголосий образ сучасної кримськотатарської культури у вигнанні, яка знаходиться на перетині тілесної, просторової та політичної вразливості. Цей проєкт розглядає стан «постійного вигнання» як історичну травму та потенційний простір для нової солідарності, нових форм спільноти і мистецької мови, що проростає крізь руйнацію. Він відкрито говорить про те, що в умовах війни і колоніального насильства навіть пошук дому є процесом боротьби — і водночас актом творення.
- Музей Корсаків
- Виставка Дмитра Ерліха та Іллі Петрова «Місце існування»
- з 01.08.25
Проєкт “Місце існування” — це спроба зафіксувати мить перед стрибком, перед прийняттям рішення, перед зміною.
Інсталяція побудована як середовище між обривами — фізичними та метафоричними, що створює простір вибору. Це місце, в якому стикаються інтуїція і сумнів, спонтанність і рішення.
- Ya Gallery Kyiv
- Виставка Володимира і Людмили Лободів «Спека»
- з 26.07.25 по 28.09.25
Виставка сімейного тандему Лободів «Спека» — про тіло, воду, гру й абсолютну свободу.
Саме оголеність і забави біля води, які згодом переростали в графічні й живописні серії та документальні фото, стали основою нової виставки й тривали майже 40 років. Це пласт спадщини, який виходить за межі «мистецтва» — радше життєво необхідні протестні жести митців щодо радянського способу життя та перформативні практики.
На виставці ви побачите легкі, яскраві твори подружжя Лободів 1970–1990-х років — живопис, графіку, фото та інтерв’ю з авторкою — про час, настрої, та тенденції життя.
- Львівський муніципальний мистецький центр
- Виставка Ярини Шумської «Затамувавши подих»
- з 07.08.25 по 17.09.25
Це — історія про втрату, але водночас і про любов, яка допомагає житидалі.
Три експозиційні простори виставки поєднують живопис, інсталяції, фотографії, відео перформансів та тексти, створюючи атмосферу, в якій можна відчути крихкість.
«Затамувавши подих» — це запрошеннядо тихої розмови з собою та світом, де проживання втрати стає джерелом пошуку та віднайдення нової опори. Проєкт резонує з ідеями Віктора Франкла про любов ідію як підтримку навіть у темні часи.
- Національний музей Тараса Шевченка
- Виставка Стаса Жалобнюка «Випромінювання»
- з 06.08.25 по 14.09.25
Проєкт присвячено спільному осмисленню дійсності, що сплавляє мистецтво і війну воєдино. Ця спільність лягла в основу задуму – показати «Випромінювання» у різних містах України, усюди дослухаючись до місцевих голосів, місцевого контексту й вносячи його до спільного наративу. Таким чином експозиція проєкту щоразу є особливим поєднанням сенсів, видозмінюючись і поповнюючись новими творами.
У своїх роботах художник досліджує особисту історію та історію власної родини в контексті повномасштабної війни та її передумов і провадить діалог на рівні особливої інтимності, часто болюче оголеної. Жалюбнюк мислить широким простором, і йому вдається втілити цей простір – Одесу, Чорне море – в обмеженості полотен, інсталяцій і стін музейних залів. Поєднання приватного і глобального створює складне візуальне полотно з ефектом присутності «тут і зараз». У цьому часі, у цьому просторі, у цьому стані війни, у цій версії власного «я».
Проєкт поєднує декілька циклів художника, створених упродовж останніх десяти років: «Випромінювання», «Садок діда Сави, 1947», «Портрети» та інші, зокрема й останні його роботи, які вперше можна буде побачити саме в Києві.
- Нацiональний музей «Київська картинна галерея»
- Виставка «Наша земля. Пейзажі українського Криму»
- з 23.07.25 по 20.08.25
У виставці «Наша земля. Пейзажі українського Криму» представлено твори видатних українських митців різних поколінь – Олександра Бабака, Віктора Бабенцова, Рафаеля Багаутдінова, Івана Бондаренка, Володимира Буднікова, Андрія Чебикіна, Валентини Цвєткової, Федора Захарова, Тетяни Красної, Олександра Ольхова, Марини Ольхової, Петра Столяренка, Юлія Синькевича, Віктора Трапенка та Степана Ярового, а також молдовського художника Михайла Греку, із музейної та приватної колекцій. Представлені краєвиди викликають ностальгію та сум за українським Кримом, нагадують про невіддільність півострова від українського материка та наповнюють світлом надії на його повернення.
Виставка розповідає про край, який живе в наших спогадах. Осмислюючи минуле й вибудовуючи майбутнє, ми тримаємо зв’язок із нашою історичною землею. У дім, який було вкрадено, ми обов’язково повернемося!
- Нацiональний музей «Київська картинна галерея»
- Виставка «ВІЧ-НА-ВІЧ з Іваном Айвазовським»
- 26.07.25 по 26.10.25
Виставка представляє знаменитий морський краєвид «Буря» роботи майстра, а також три пейзажі гірського Криму та степу, що відкривають шлях до глибшого пізнання творчості Айвазовського. У фокусі уваги творчі пошуки художника, які відбувалися «за лаштунками» його імперської кар’єри та відображали множинну культурну ідентичність митця.
Життєтворчість художника поєднувала імперський та антиімперський дискурс, колоніальне мислення й укоріненість в український та кримськотатарський природньо-культурний ландшафт. Це спонукає до деколоніальної дискусії та перевідкриття спадку майстра.
Крім оригінальних пейзажів на виставці представлені чорно-білі світлини творів Айвазовського, які поглиблюють наше уявлення про нього як дослідника українського степу та розмаїтої культури Криму. Це картини з музейної колекції, втрачені під час Другої світової війни.
Фотографія на головній: робота Степана Рябченка «City of the Sun» з виставки «Мистецтво після 2000-го. Глосарій» у Національному центрі «Український Дім».
