Масштабна виставка Сергія Мельниченка у харківському ЄрміловЦентрі, перша персональна виставка Романа Михайлова у Дніпрі та фестиваль колажу CUTOUT COLLAGE ART PROJECT 2025 у Львові — зібрали для вас виставки, які варто відвідати в травні.
- Dnipro Center for Contemporary Culture
- Виставка Віталія Матухна «Третя ревізія. Не завтра не вчора. Не кінець не початок»
- з 16.04.26 по 16.05.26
Це історія, яку можна виміряти часом та фізичною дистанцією до Лисичанська, рідного міста Матухна. Дві доби та 8 годин, приблизно 401 472 кроки без зупинок. 1485 днів відсутності, на яких час не зупиняється. Цю відстань можна скоротити, але маршрут є теоретичним. Кінцевий пункт залишається поза межами доступу.
В основі експозиції — фотографії Матухна 2019–2022 років, зроблені в Лисичанську. Відзняті митцем фотоплівки мають власну історію, що почалася задовго «до» та досі не закінчилася. З часом та відстанню зміст негативів мутує, множиться.
«Дистанція дозволяє перенести персональну пам’ять у площину мистецького висловлювання. Мої спогади добровільно виставлені як об’єкт для споглядання та обговорення, отже я беру на себе роль оповідача — роль, яку не можу делегувати», — розповідає Віталій Матухно.
- Львівський муніципальний мистецький центр
- Виставка фестивалю колажу CUTOUT COLLAGE ART PROJECT 2025
- з 17.04.26 по 15.05.26
Експозиція, розміщена серед інтерʼєру муніципальної мистецької резиденції та простору артцентру, демонструє роботи в повсякденній буденності та підсвічує історію приміщення, до якої звертаються кураторки проєкту Катя Сита й Аннет Сагаль, через форму фрагментарності медіуму колажу.
У 1930–1939 роках у просторі резиденції діяв Музей достойних польок — ініціатива працівниць Оссолінеуму. Вони створили тут експозицію, присвячену жіночому досвіду, а також місце для зустрічей і спілкування між собою.
Сьогодні експозиція CUTOUT продовжує традицію діалогу крізь час, відображаючи нашарування культур, що й досі формують ідентичність простору.
- Національний центр «Український Дім»
- Виставковий проєкт «Чорнобиль. Обʼєкт укриття»
- з 24.04.26 по 07.06.26
Героїчний подвиг ліквідаторів, сотні тисяч переселених зі своїх рідних домівок, радіоактивне забруднення — усе це залишається живою частиною нашої культурної пам’яті. Однак протягом останніх сорока років Чорнобиль жив своїм життям: сюди поверталися самосели, тут робили нові відкриття науковці, покинуті домівки та кладовища регулярно оживали під час візитів евакуйованих, а ліси сповнювалися дикими тваринами.
Попри те, що Зона відчуження часто уявляється моторошним місцем, де життя зникло, в експозиції виставки чорнобильський ландшафт постає не як мовчазний свідок трагедії, а майже як містична сила, що притягує людей попри небезпеку. Для декого Чорнобиль — це минуле, яке неможливо забути, для інших — поле дослідження, що триває десятиріччями.
Через документальні свідчення виставка проведе глядачів шляхом від самої аварії на ЧАЕС та ліквідації її наслідків до влучання російського дрона в новий безпечний конфайнмент у лютому 2025 року, продемонструє збережену спадщину чорнобильського Полісся, висвітлить єврейську історію Чорнобильщини, представить підготовчі матеріали Івана Литовченка до мозаїк у Припʼяті та ескізи Юлія Сінькевича до памʼятника «Прометей», що став символом міста.
- Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
- Виставка Павла Макова «Абракадабра»
- з 24.04.26 по 07.06.26
Це перша повна презентація циклу робіт, над яким художник працював починаючи з 2014 року, а завершив у 2025-му виходом однойменного артбуку, як він зазвичай робить наприкінці кожного важливого творчого етапу. Виставка в анфіладах музею розкриває магістральні теми всієї практики Макова, якими є місто і місце. Але, на відміну від попередніх великих проєктів художника («Місце», «Сади», «Paradiso Perduto»), в «Абракадабрі» місто поступово деконструюється, а місце — порожніє.
Для виставки у Львові Маков створить також нову роботу безпосередньо в просторі музею: бінарним кодом художник відтворить цитату з важливого для нього роману Італо Кальвіно «Міста незримі».
«Цей проєкт про зміни в добу непевності, яким годі дати визначення словами, але можна принаймні спробувати наблизитися через художню метафору. Назву циклу художник тлумачить як “щось, що не має пояснення та суперечить здоровому глузду, щось абсолютно несумісне з повсякденним життям”», — коментують кураторки Марія Ланько та Лізавета Герман.
- Garage33 Gallery-Shelter
- Виставка Ренати Асанової «Хребетні»
- з 10.04.26 по 10.05.26
Проєкт постає з досвіду переміщення, втрати та неможливості повернення до попередньої форми — і водночас про невпинне мутування задля продовження існування.
«Хребетні» — це рефлексія над питаннями дому в умовах переміщення, розриву і пост-пост-апокаліптичного стану, в якому опинилися мільйони людей. «Вижити» більше не є задачею — воно стає формою самого життя. Ідентичність перестає бути прив’язаною до географії чи культурних ознак і перетворюється на щось текуче, мутуюче.
Цей проєкт — новий етап у серії художніх жестів, що постає як діалог з ідентичністю, яка ніби присутня, але не прожита тілом, до якої є одночасно потяг як до невідомого і страх та біль як до бажаного і недосяжного.
- Eye Sea Gallery
- Виставка Ірини Коваль «Реальність як форма божевілля»
- з 03.05.26 по 17.05.26
Ірина ділиться з нами роздумами, що людські знання про світ не є безперечною істиною. Усвідомлення цього приходить з роками, коли ці знання не вписуються в реалії і не відповідають на більшість питань. Колажем вона розкриває частини свого життєвого досвіду через фантазійні сюрреалістичні казкові образи. Досвід, який не завжди вкладається в рамки здорового глузду, коли істина оберталась на оману, дурниці – на мудрість, а диво – на цілком буденне явище, все наче ставало догори дригом.
Виставка ніби відкриває світ Аліси з країни див, яка вже виросла, має доньку та онука, але досить комфортно живе в світі абсурду і прихованої суті.
Ірина говорить з нами про свободу у різних аспектах людського життя через дивакуваті та фантазійні картинки, які віддалено нагадують нам героїв Льюіс Керрол. І транслює основний посил бути собою і відстоювати власну позицію, як би світ не намагався змінити тебе і твої принципи.
- MISTRIKA GALLERY
- Виставка Олександра Сухоліта «SACRUM»
- з 24.04.2026
«SACRUM» — проєкт, що об’єднує скульптуру, барельєфи, живопис та графіку, над якими Олександр Сухоліт працював упродовж 30 років. Більшість представлених робіт експонуються вперше.
Виставка розкривається в полі метабароко, скорочуючи дистанцію між духовними і матеріальними практиками, між полюсами традиції і сучасності, каноном і особистим, між високим і тілесним.
Мистецтво Сухоліта не про «швидкі реакції», не про модні тренди, а про тривалий внутрішній процес. Автор звертається до тем, що здаються несучасними, але насправді залишаються фундаментальними: духовний досвід, віра, цінності, сакральність. І, насправді, сьогодні це звучить надсучасно та нагадує, що найважливіші речі не пояснюються — вони залишають слід в душі.
- Дніпровський національний академічний театр опери та балету
- Виставка Романа Михайлова «Неусталені дії»
- з 29.04.26 по 16.05.26
«Неусталені дії» — це перша персональна виставка Романа Михайлова у Дніпрі, створена в межах підготовки опери «Дон Жуан» на сцені Дніпровського національного академічного театру опери та балету.
Три обʼєкти з живописних полотен утворюють дивну композицію в просторі театру. Та чи є вона сталою? Чи бачимо ми з вами одне й те саме? І від чого насправді залежить наш кут зору?
Перевертаючи горизонтальні картини, автор позбувається сюжету, нехтуючи ним заради обʼєкта , даючи можливість кінетичної зміни, наголошує на неможливості бачити всю експозицію одночасно. Він стає рухомим, змінним, залежним від точки погляду. Кожне положення відкриває іншу версію роботи, але жодна з них не є повною.
Неможливість побачити експозицію цілком стає важливою частиною досвіду. Глядачу пропонується точка зору — але чи є вона вибором, чи лише ілюзією вибору?
Театральний контекст робить цю виставку логічною складовою, де образ також існує в зміні та русі.
- ЄрміловЦентр
- Виставка Сергія Мельниченка «Докази життя»
- з 06.05.26 по 31.05.26
Ця виставка об’єднує три фотографічні проєкти Сергія Мельниченка — “Татуювання війни”, “Попід Дніпром” та “Плівки з передової: фотографії, листи та артефакти українських військових”, створені під час повномасштабної війни в Україні.
«Докази життя» — це спроба зафіксувати присутність людини в умовах, коли сама реальність стає нестабільною. Фотографія тут виступає не лише як засіб документування, а як форма свідчення: кожне зображення, кожен артефакт, кожен жест є підтвердженням досвіду, який відбувається тут і зараз.
В експозиції представлені фотографії, особисті речі військових, такі як листи та артефакти, відео-інсталяції, а також короткометражний документальний фільм. Разом вони формують не одну історію, а багато різних голосів і досвідів з фронту, з повсякденного життя та з особистих переживань.
- Imagine Point
- Виставка «ПЛАСТИКА ХАОСУ»
- з 01.05.26 по 30.05.26
В експозиції представлені роботи сучасних українських художників із колекції галереї. Ці твори об’єднує особлива пластично-емоційна естетика, народжена із Хаосу. Пластика у мистецтві — це створення форм; це художній засіб, який передає об’єм, гнучкість, ритм та внутрішню енергію зображених об’єктів за допомогою ліній, плям, світлотіні, кольору.
Художник моделює форму на площині, створюючи ілюзію тривимірного простору та матеріальності. Мінливі, плавні або, навпаки, різкі, уривчасті лінії формують характер пластики зображуваного. Нюанси взаємодії світла і тіні створюють об’єм, і тоді гладке виглядає рельєфним. Загалом пластика є основою художньої виразності, бо через зображення передає емоцію митця.
- Goldens
- Виставка Анатолія Криволапа «Живописні НЮ»
- з 30.04.26 по 22.05.26
«Живописні НЮ» — це перша в кар’єрі художника повноцінна персональна експозиція, присвячену цьому жанру. Ню митця зазвичай експонувалися в складі загальних або тематичних виставок. Тепер же вперше глядач зможе побачити цілісний авторський блок, який демонструє еволюцію цього напряму в творчості майстра.
Основний акцент виставки — ранні роботи 1990-х років. Саме в цей період Анатолій Криволап активно розвивав жанр ню, створюючи яскраві, експресивні полотна з характерною для нього енергійною пастозною фактурою та насиченим колоритом.
Виставка наочно демонструє, як змінювалася пластика ню в доробку майстра протягом чотирьох десятиліть. Від умовних, майже абстрактних форм 1980-х через інтенсивний колоризм 1990-х до більш лаконічних і м’яких рішень 2020-х — усі роботи об’єднані авторським поглядом на тіло як на джерело чистої живописної енергії та внутрішньої свободи.
Фотографія на головній: робота з документально-художнього проєкту Сергія Мельниченка «Плівки з передової: фотографії, листи та артефакти українських військових».
