Відкриття виставки «Дивовижні історії Криму»

26 лютого в Мистецькому арсеналі відбулося відкриття виставки «Дивовижні історії Криму».

Ця виставка створена як можливість крок за кроком пройти слідами давніх народів. Крим був для них домом, але усі вони: кімерійці, таври, скіфи, елліни, а пізніше готи, сармати, візантійці, хозари, половці, генуезці й венеційці, турки-османи, кримські татари – ніколи не жили відрізаними від решти світу.  Культури-відгалуження великих степових цивілізацій активно взаємодіяли з материком, і тому споріднені археологічні пам’ятки знаходимо сьогодні по всьому українському сходу аж до Харкова, а  впливи – далеко на захід до Галичини й Польщі. Під час Великого переселення народів цілі осередки поселень кочових народів залишилися тут, на цьому півострові. Крим належав і до середземноморської цивілізації, сполучаючись через Чорне море із Грецією, Італією та Візантією.

Сяйво моря, шум кипарисів, стрімкі урвища над хвилями, майже відчутний запах лаванди і безкінечний степ, де полин і кургани, а земля кольору світлої охри. Таким виглядає Крим на картинах, малюнках і фотографіях: прекрасний, але часом суворий. І здається, в українській суспільній свідомості Крим постає більше простором, ландшафтом, ніж домом безлічі – інколи добре вивчених, а часом загадкових дописемних – культур.

Хто і як тут жив? Хто залишив ці неймовірні кургани? Ці фортеці, мінарети і колони? Кораблі і золоті гривни? Як тут жилося у давнину, а як лише нещодавно – ще кількасот років тому? Як краще уявити, зрозуміти і глибше відчути цю захопливу історію?

Усі ці культури стали джерелом подальшого етнічного формування людності півострова, бо ж  поєднувалися не лише з сусідами на північ і на південь, але й століттями перепліталися між собою. Тут, у Криму, пролягала межа світів – наприклад, скіфського й античного, які воювали і торгували один із одним, запозичували і творили один для одного. Цікавий приклад цьому – численні скіфські золоті прикраси у знаменитому звіриному стилі, імовірно виготовлені саме грецькими майстрами чорноморського узбережжя. Або ж давні таври, мешканці кримських гір, про яких згадують античні автори: вони настільки тісно взаємодіяли зі скіфами, що виникла навіть окрема назва краю – Тавроскіфія. Натомість вплив пізніших народів відчувався у степах Криму ще донедавна. Скажімо, спосіб життя хозарів, тюркських кочових племен, які прийшли сюди євразійським степом, зберігався аж до ХХ ст.

Усе це й стало тим великим кримським плавильним казаном, у якому народилися сучасні народи й, зокрема, кримські татари – автохтонний (місцевий, корінний) етнос Криму. Виставка розповідає вам розмаїті історії і про самих qırımlı. Про їхні традиції, віру, освіту й особливі церемонії. Як багато ви знаєте про знамениту кавову культуру кримців? Це нагода зануритися у її секрети трохи глибше.

Проект показує Крим, наче створивши строкатий стратиграфічний розріз ґрунту, де культурні шари різного часу змінюють одне одного – чим глибше, тим давніше. Зараз ми разом із вами запускаємо уявний зворотній відлік часу, заглиблюючись крізь культурні шари аж до найдавнішого – того, що творився, коли людини ще не існувало.

Крим не був ізольованим і закритим – він був жвавим перетином культур. Цей півострів зростав і живився контактами з іншими землями, але навіть коли ці зв’язки слабли, із взаємодії народів Криму, із досвіду давніх метрополій, завжди народжувалося щось особливе. Те, що й сьогодні переживаємо як неповторність Криму. Те, що визначатиме його майбутнє, попри випробування, яким він піддається нині і які подолає: так уже неодноразово траплялося у його дивовижній історії.

ugallery1 Автор: