5 березня у Національному музеї Тараса Шевченка відбулося відкриття експозиції «Категорії виразності» у рамках крос-медійного проєкту «Століття української абстракції».
«Категорії виразності» ‒ це експозиція робіт українських митців-абстракціоністів. Вона продовжує масштабний крос-медійний проєкт «Століття української абстракції», який почався у стінах kmbs експозицією «Діалог у часі». Ініціатором стало видавництво ArtHuss і в подальшому проєкт продовжиться у інших форматах та локаціях.
Виникнення абстрактного мистецтва як окремого стилю живопису, графіки, скульпту-ри пов’язане з духовними ідеями, що хвилювали європейців. У витоків абстракціоніз-му на початку ХХ ст.стояли В. Кандинський, К. Малевич, П. Мондріан, Р.Делоне, Ф. Купка, Л. Могой-Надь, відтак Україна і українці були значною мірою серед засновників цього напряму.
Попри репресії проти модернізму в Україні абстракціонізм продовжувався і після Другої світової війни. Щоправда у приватному спілкуванні художників, які тихо, але наполегливо опонували радянському офіціозу Спілки художників. Збережений спосіб образного мислення почав набувати публічних рис у 90-і. За часів незалежної Украї-ни неформальні художні об’єднання почали демонструвати абстрактні твори на виста-вках. І донині абстракція активно розвивається на актуальній арт-сцені України.
Проєкт «Століття української абстракції» прагне дослідити, як розвивалась ця традиція, яким чином встановлювався і продовжується сьогодні діалог між художниками, розділеними в часі, оприлюднення приватних колекцій і музейних спец-архівів. Одним із важливих завдань проєкту є виокремити український абстракціонізм із практики авангардизму. Представити його як суму певних категорій виразності: конструкція, пауза (порожнеча), ритм, колір, світло. Саме за цим принципом побудована експозиція «Категорії виразності» у атріумі Національного музею Тараса Шевченка. В подальшому проєкт продовжиться у інших форматах та локаціях. Фінальним етапом цієї дослідницької роботи стане однойменна збірка есеїв Діани Клочко.
Відвідувачі зможуть побачити твори авангардистів Олександри Екстер, Вадима Меллера, Любові Попової, Олександра Богомазова, Олександра Хвостенка-Хвостова, шестидесятників Карла Звіринського, Бориса Плаксія, Григорія Гавриленка Валерія Ламаха, Зеновія Флінти, а також сучасних художників Тіберія Сільваші, Миколи Малишка, Володимира Цюпка, Анатолія Криволапа, Петра Малишка, Петра Лебединця, Василя Бажая, Петра Бевзи, Миколи Журавля, Назара Білика та проєкту «РоздІловІ».
Під час експозиції проєкту проводитимуться лекції, дискусії, public talk, перформанси.
