Рубрики
INTERVIEW UKRAINE

Роксолана Хороз: Тиск соціальних мереж у сучасному світі буде завжди

В кінці липня в громадському ресторані Urban Space 500 відбулося відкриття персональної виставки молодої львівської художниці Роксолани Хороз «1201». Інформаційна платформа про сучасне мистецтво ugallery поспілкувалась з художницею про фотографію, моду і творчість.

Вперше побачивши твої роботи, я відразу подумав про моду. Склалося враження, що я дивлюся на колаборацію моди і мистецтва. Яке підґрунтя у твоєї творчості?

Основним натхненням і поривом до створення робіт була фотографія. Вже пізніше нею стала фешн-фотографія. Це відбулось незаплановано, в процесі роботи. Мені стало цікаво попрацювати з фотографією, поекспериментувати. Дивлячись на фото у мене виникало бажання його змінити, додати щось своє, зреагувати на побачене. Це емоційний сплеск. Чим більше я цікавилась фотографією, тим більше мою увагу привертала фешн-фотографія. Фотографії у фешн-стилі завжди на показі, цей жанр об’єднує мистецтво і комерцію, тому так приваблює. Коли ми говоримо про фешн-фотографію, то одразу уявляємо картинки з модних журналів, на яких моделі у дивних позах і гарному вбранні. Такого жанру фотографії ретельно пропрацьовані, кожна деталь на фото має свій сенс. Власне динаміка та композиція фешн-фотографій мене зацікавлює і надихає. Фотографії фешн-стилю визначають напрямок розвитку культури та суспільства, вони сильно привертають увагу, та привернули мою увагу, як художника, стали моїм джерелом натхнення.

Що ти відчувала, коли створювала свої перші роботи і завантажила їх в Інстаграм?

На те, що я відчувала в процесі роботи звичайно мали вплив фотографії, вони викликали у мене емоції, враження. Ти просто бачиш фото, яке привернуло твою увагу, і відчуваєш, що мусиш дати вийти тому, що з’являється всередині тебе, бо воно більше не повернеться. Починаючи малювати, тебе веде сам процес, а ти просто насолоджуєшся. Завантажувати роботи в Інстаграм було дещо бентежно, проте цікаво, якою ж буде зворотна реакція. Мені хотілось показати, що вийшло, результат, поділитись тим, що я відчуваю і бачу дивлячись на фото.

Наскільки важливий відгук аудиторії, і чи не заважає тиск соціальних мереж, на подальший розвиток і формування?

Відгук аудиторії завжди важливий. Почути думки про твою творчість цікаво і важливо для розвитку. Тиск соціальних мереж у сучасному світі буде завжди, я намагаюсь не витрачати на це свою увагу і більше зосереджуватись на своїй творчості, на самому процесі. Для мене, це важливіше. Тиск навіть може позитивно вплинути на твій розвиток, допомогти формуванню характеру.

Розкажи трохи про себе, чому вирішила присвятити своє життя мистецтву?

Я народилась у Львові. Від того ключового моменту, коли я зрозуміла, ким я буду і що для мене мистецтво, я не переставала малювати. Ще не закінчивши школу поступила у Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша, на спеціальність реставрація творів живопису. Після коледжу поступила у Львівську Національну Академію Мистецтв, на кафедру монументального живопису. Протягом усього цього шляху не зраджувала своїй тязі, продовжувала займатись тим, що робить мене щасливою.

Чи пам’ятаєш ти ключовий момент, коли почала малювати?

Добре пам’ятаю цей момент. Розкажу історію, яку вже багато людей у моєму оточені чуло. Коли мені було 8 чи 7 років, у свій день народження я лежала хвора в ліжку. Сестра зі школи принесла подарунок від вчительки, це був дитячий журнал з наклейками, на яких були зображені динозаври. Мені вони дуже сподобались і раптово мені захотілось змалювати одного з динозаврів. Коли я закінчила малювати, побачила, що динозавр вийшов непогано, можна було впізнати, якого саме динозавра я намалювала. Мені так сподобалось малювати. Тоді я зрозуміла, що буду малювати та буду художником, я це просто відчула. З того моменту для мене малювання набуло зовсім іншого значення.

В твоїх роботах люди є основою, але ще я помітив один важливий елемент, згадка брендів.

Так, на деяких роботах присутні згадки брендів. Це обумовлено лише тим, що надпис добре вписувався у композицію, він її розбавляв, і мені просто хотілось залишити цей елемент.

Як ти ставишся до художників, які інтегрують свою творчість в модну індустрію, роблять колекції з модними будинками, створюють власні бренди одягу?

Мені це подобається. Взаємозв’язок моди та мистецтва зараз дуже тісний. Це цікаво, сучасно. Це класна можливість співпраці художника і дизайнера. Нова територія, нові джерела натхнення. Це чудовий досвід і можливість, як для дизайнера, так і для художника, поекспериментувати, поділитись своєю творчістю, ідеями, поєднати два світи й трансформувати в щось нове, захоплююче.

Твої джерела натхнення? Звідки черпаєш ідеї?

Моїм джерелом натхнення є все, що мене оточує, все, що я бачу, на що дивлюсь — музика, фільми, фотографія, мода, люди, речі, які мені подобаються, тиша. Ідеї черпаю зі своїх внутрішніх відчуттів, емоцій, вражень.

Процес створення дуже інтимне заняття, розкажи, як цей процес відбувається у тебе?

Я бачу фото, яке привертає мою увагу, яке викликає емоції, тоді одразу ж беру матеріали й починаю працювати, аби не загубити цю мить. Даю вийти тому, що з’являється всередині. Це схоже на якусь медитацію, коли повністю перебуваю у процесі. Коли це стишується, тоді дивлюсь на роботу, аналізую її, корегую. Це той момент, коли почуваєш себе максимально розкуто, вільно, впевнено і щасливо.

Поділися творчими планами на найближчий час.

Націлена продовжувати експериментувати, розвиватись, розширюватись. В майбутньому сподіваюсь на нові пропозиції, співпраці, на цікаві колаборації з художниками, фотографами, й можливо, брендами.