Документальний виставковий проєкт, присвячений невтіленому меморіалу трагедії Бабиного Яру, виставка школи концептуальної та арт фотографії MYPH у Черкасах та випускна виставка Франківської школи сучасного мистецтва фра фра фра в арт-просторі Асортиментна Кімната — зібрали для вас виставки, які варто відвідати в червні.
- Я Галерея Львів
- Виставка Ігоря Яновича «Подорож»
- з 15.05.25 по 31.08.25
«Нефігуративне мистецтво може передавати складні почуття людини…» — писав Ігор Янович.
Виставка «Подорож» — це ретроспектива життя й творчості Ігоря Яновича. Спроба подивитися на його шлях так, як ніколи раніше.
Відкриваючи цей проєкт, ми вшановуємо памʼять митця, який був другом, наставником, візіонером для багатьох із нас. Вперше у Львові — такий повний і глибокий погляд на його творчість.
Ми запрошуємо вас у подорож, у якій художник розкривається перед нами — здійснюючи постійний пошук нових, досі невідомих йому горизонтів творчості. Вони привели до нових відкриттів і глибоких переживань, як самого митця, так і тих, хто спостерігав за цим шляхом. Хто рухався поруч із потужним і чесним художником сучасного абстрактного мистецтва — митцем світового рівня.
- Я Галерея Київ
- Виставка Ігоря Яновича «Жести»
- з 16.05.25 по 20.07.25
«Те, що я робив двадцять років тому, і те, що я роблю зараз — різні речі», — Ігор Янович.
Ідею цієї виставки Ігоря Яновича для простору Я Галерея викристалізувалась ще у 2023 році. Своїм мистецтвом Янович завжди вмів достукатися до самого нутра глядача.
Особлива трансформація творчого методу Ігоря Яновича стала помітною у проєктах останніх двадцяти років. Художник відкрив нові просторові, колористичні та тематичні підходи. Але на піку своєї кар’єри та майстерності Ігор Янович, у грудні 2023 року, раптово пішов з життя.
У Я Галерея Київ ми представляємо проєкт, що показує перехід до абстракції як єдиного методу у творчості Ігоря Яновича. Ми збираємо виставку абстракцій автора основану на виразному жесті, яка також включає роботи останніх років та частину творів, які є останніми в творчості автора та мали привести до програмного проєкту, але так і залишились на рівні розробки чи ідеї.
- Український Дім
- Виставка «ПроЗорі»
- з 23.05.25 по 29.06.25
Виставка «ПроЗорі» присвячена творчості культових київських художників – Федора Тетянича, Валерія Ламаха, Ади Рибачук і Володимира Мельніченка (АРВМ), Флоріана Юр’єва. Серед створених ними знакових монументальних об’єктів, що сформували обличчя післявоєнного Києва, – «Літаюча тарілка» на Либідській, мозаїки Річпорту, Центрального автовокзалу й аеропорту «Бориспіль», панно на станціях швидкісного трамвая.
Творчість цих митців не обмежувалася монументалістикою. В їхніх художніх і дослідницьких практиках відобразилися ключові тенденції часу: експерименти на перетині мистецтва і науки, мультимедійність, пошук мистецької незалежності за межами ідеологічного контролю. Кожен з них створив власну символьну систему та власну філософію. Художники зверталися до фундаментальних питань буття й духовного призначення людини, працювали з темами нескінченності й безсмертя, тотожності макро- і мікрокосму.
В експозиції представлено понад 200 робіт – живопис, графіка і скульптура, унікальні архівні матеріали, спогади та світлини. Деякі твори демонструватимуться вперше, зокрема значний масив робіт із «Книги схем» Валерія Ламаха, естампи із циклу «Хіросіма» Ади Рибачук і Володимира Мельніченка та інші.
- The Naked Room
- Виставка Сергія Сабакаря «Вправи в тилу»
- з 16.05.25 по 19.06.25
Виставка «Вправи в тилу» об’єднує серію графічних і анімаційних робіт. Художник звертається до війни не як до події, а як до досвіду, вкоріненого у тілі, побуті, пейзажі. Назва виставки — така-собі самоіронія — описує спробу осмислити складну реальність через регулярну мистецьку практику. В цих «вправах» Сабакарь не шукає терапії чи втечі, а навпаки — вивчає, як війна вкорінюється в щоденне сприйняття, візуальну мову й індивідуальну пам’ять. Роботи в експозиції стали продовженням роздумів, розпочатих Сергієм ще у 2019 році в межах спільної виставки з Анною Щербиною «Подорожні нотатки».
Експозиція складається з кількох частин: двох монументальних графічних пейзажів — неба і землі, закутих у чорні поліетиленові пакети; портретів самого художника, колег-цивільних і друзів-військових, створених під час їхнього перебування в тилу; а також циклу анімацій на різних гаджетах, розміщених на штативах. Камери на цих пристроях спрямовані на графічні роботи, але не відтворюють їх. Натомість вони транслюють сценки з (вже трохи забутого) політичного життя України — бійки та розмови депутатів у стінах Верховної Ради — легко впізнавані й подекуди абсурдні у своїй відірваності від контексту.
- Виставковий центр «Жива пам’ять»
- Виставковий проєкт «Коли руйнується світ»
- з 29.05.25 по 31.07.25
«Коли руйнується світ» – документальний виставковий проєкт, присвячений невтіленому меморіалу трагедії Бабиного Яру, розробленому творчою групою Ади Рибачук та Володимира Мельніченка (АРВМ) для конкурсу 1965 року.
В експозиції представлені унікальні архівні матеріали, графіка, ескізи та макет із колекції Фонду збереження культурної спадщини АРВМ, що висвітлюють творчий пошук і контекст роботи художників над меморіалом.
- Галерея СКЛАД №5
- Виставка «MYPH на Складі 2.0»
- з 24.05.25 по 16.06.25
Цього разу школа концептуальної та арт фотографії MYPH виходить за межі традиційної виставки фотографії. «MYPH на Складі 2.0» — це унікальна подія, що поєднує авторські фотокниги, артбуки та візуальні історії, створені учасниками й учасницями MYPH спільноти. В експозиції будуть представлені як індивідуальні проєкти, так і колективні видання, що відображають експерименти з формою, дизайном і наративом у сучасній фотографії.
Ця виставка — це нагода побачити, як нове покоління українських фотографів і фотографок працює з книгою як медіумом, досліджуючи пам’ять, тіло, простір і культуру через зображення та друковане слово.
- Мала Галерея Мистецького арсеналу
- Виставковий проєкт «Ландшафт нашої пам’яті. The Landscape of Our Memory»
- з 29.05.25 по 15.06.25
«Ландшафт нашої пам’яті» — це довготривалий мистецький проєкт Ґабріели Булішової і Марка Айзека, що присвячений «розсіяному Голокосту» (dispersed Holocaust) або «Голокосту від куль» (Holocaust by Bullets). Він вшановує людей, яких було вбито не в концентраційних таборах, а в рідних містах чи поблизу них.
Попри поширену думку, що Голокост визначають насамперед табори смерті, як-от той, що в Аушвіці, більше половини єврейських жертв загинуло за межами великих концентраційних таборів, часто у своїх рідних містах або поблизу них. Окрім євреїв, було багато інших жертв, серед яких українці, поляки, роми і сінті, люди з інвалідністю, гомосексуальні люди та інші. Місця масових убивств, скоєних нацистами і їхніми співучасниками, знаходять донині.
На виставці представлені фотороботи, колажі, аудіо- та відеоінсталяції. Усі вони засвідчують трагічність події, які відбулися, і виокремлюють унікальність та особистості жертв Геноциду, щоб протистояти безликій статистиці.
- Артфундація ДУКАТ
- Виставка Федора Тетянича «Приснився мені сон»
- з 28.05.25 по 30.06.25
Сучасники Федора Тетянича часто запитували його, звідки він з’явився тут і коли полетить назад у космос. На це художник відповідав, що наша планета вже знаходиться в космосі, і тому йому не потрібно нікуди летіти. Для Федора Тетянича внутрішнє відчуття залученості до космосу, до могутньої нескінченності та усвідомлення нерозривного зв’язку з нею скасовують усі обмеження, які зазвичай людина ставить перед собою. Ба більше, космос (всесвіт, нескінченність) для художника не є порожнім, мертвим простором, яким його часто зображує поп-культура. Натомість, це живий організм, оптимістичний, конструктивний, насичений різним змістом та гумором.
В одному зі своїх маніфестів він описує оперування космічними, нескінченними масштабами, створюючи такі собі «екскурсійно-експозиційні шляхи». Розташовуючи власні роботи у різних країнах світу Тетянич перетворює планету на витвір мистецтва, а потім, оперуючи планетою, перетворює сонячну систему на свій інструмент. Через сонячну систему він опрацьовує галактику, і врешті через галактику — весь всесвіт.
- Асортиментна Кімната
- Випускна виставка Франківської школи сучасного мистецтва фра фра фра «не тривожна виставка»
- з 31.05.25 по 14.06.25
Впродовж року студентки та студенти Франківської школи сучасного мистецтва фра фра фра вчилися запитувати — себе та інших — і не поспішати з відповідями.
«не тривожна виставка» — це не підсумок та не звіт. Це спроба кинути виклик собі та всім питанням, що виникали за ці місяці.
Хтось досліджував табуйованість антидепресантів, хтось — ритуал пологів, що одночасно потребує і десакралізації, і нового сакрального, хтось — стани, які не вкладаються в чіткі категорії, приниження, завуальовані опікою, та вигорання, не завуальоване нічим. А ще говорили і говоримо про екологію та наше спільне майбутнє.
Не тривожна виставка — не тому, що тут немає тривоги, а тому, що ми відмовляємось її ховати.
- Lem Station
- Виставка Богдани Пацюк «НЕОобҐрунтований»
- з 30.05.25 по 30.08.25
Вона продовжує досліджувати тонкі межі між реальністю та симуляцією, між довірою й зрадою, між тим, що тримає — і тим, що розсипається. Працюючи з інсталяцією, графікою, рухомим зображенням, звуком та цифровими інтерфейсами, мисткиня створює простір, у якому стабільність — лише відчуття, а не гарантія.
Папір — один із ключових матеріалів у цій виставці — перетворюється на метафору очікувань і тендітності. Це тіло досвіду, яке зберігає, змінюється, зникає.
«НЕОобҐрунтований» — це не лише виставка, а радше запрошення до чутливого спостереження й спільного мислення про наше «зараз» і потенційне «потім». Про довіру як дію. Про основу, яка не завжди ґрунт.
- Voitok Gallery
- Групова виставка «Селекція цінностей»
- з 28.05.25 по 06.07.25
«Селекція цінностей» — це не лише групова виставка, а спроба зафіксувати невидимі маркери нашої ідентичності.
Ми живемо в час, коли важливо не тільки вижити, а й зрозуміти — за що саме ми тримаємося? Цінності — не абстрактне поняття, а дуже конкретний досвід.
Суспільство не завжди може їх пояснити, бо — це як тектонічні плити: рухаються повільно, невидимо. Але саме вони формують ландшафт нашого життя.
Які сенси, образи, звички, слова, речі — близькі нам? Що ми вважаємо вартим любові, уваги, часу?
Фотографія на головній: робота Анастасії Дехтярук з виставки «MYPH на Складі 2.0» в галереї СКЛАД №5.
