3 травня в Eye Sea Gallery відкривається перша персональна виставка Ірини Коваль «Реальність як форма божевілля». Мисткиня представить свої сюрреалістичні колажі на грані абсурду, з неймовірно тонким гумором та іронією, що ховаються в кожному фрагменті.
Ірина ділиться з нами роздумами, що людські знання про світ не є безперечною істиною. Усвідомлення цього приходить з роками, коли ці знання не вписуються в реалії і не відповідають на більшість питань. Колажем вона розкриває частини свого життєвого досвіду через фантазійні сюрреалістичні казкові образи. Досвід, який не завжди вкладається в рамки здорового глузду, коли істина оберталась на оману, дурниці – на мудрість, а диво – на цілком буденне явище, все наче ставало догори дригом.
Які чесноти Ви цінуєте найбільше? Чесність, емпатію, толерантність, відкритість новому. І, можливо, це не зовсім чеснота, але назву тут: живий інтелект, такий, що не дозволяє людині стати занадто впевненою у власній правоті, залишає місце для сумніву і цікавості.
Якості, які Ви найбільше цінуєте в чоловікові? Надійність, емоційний інтелект і критичне мислення. Здатність бути поруч, не приглушуючи іншу людину, а навпаки, підсилюючи її. Вміння щиро радіти успіхам іншого.
Якості, які Ви найбільше цінуєте в жінці? Ті самі, що і в попередній відповіді. Для мене це не про стать, а про рівень зрілості людини.
Що Ви найбільше цінуєте у Ваших друзях? Присутність, щирість і почуття міри. Цінно, коли ти можеш бути різною і це сприймають та поважають. А ще співтворення — це коли ви разом і народжується щось більше, ніж просто спілкування.
Що є Вашим головним недоліком? Я довго тримаю напругу в собі, ніби це ресурс і перевага, а не зайвий вантаж і, часом, руйнівник.
Яке Ваше улюблене заняття? Збирати сенси з фрагментів — у колажах, розмовах, спільнотах, проєктах.
Яка Ваша мрія про щастя? Відчуття, що ти на своєму місці й живеш своє життя. Бачити радість в очах близьких людей і мати можливість подорожувати.
Що Ви вважаєте найбільшим нещастям? Біль у всіх його проявах і я його не ранжую. І, мабуть, ще втратити чутливість і не помітити цього.
Яким Ви хотіли б бути? Як кажуть, у кожному жарті є доля жарту, тож пожартую. Ще більш спокійною всередині і ще більш активною назовні. І трохи менш вимогливою до себе.
У якій країні Ви хотіли б жити? Там, де є відчуття дому. І я хочу, щоб це й надалі було тут, в Україні.
Ваш улюблений колір? Білий.
Ваша улюблена квітка? Іриси. Але загалом я за всі квіти світу. Складно обирати щось одне, коли йдеться про красу.
Ваша улюблена пташка? Колібрі.
Ваші улюблені письменники? Їх багато, але зараз, напередодні моєї персональної виставки, назву Льюїса Керрола — за здатність говорити абсурдом про дуже реальні речі.
Ваші улюблені поети? Ліна Костенко — за точність і гідність у слові. Роберт Бернс — за інтонацію, яка звучить крізь час. Василь Стус — для мене це стоїцизм і дорослішання. І загалом, усі, у кого між рядками більше, ніж у самих рядках. Хоча, якщо чесно, коли стоїть вибір між поезією і прозою — я частіше обираю прозу.
Улюблений літературний герой? Сьогодні — це герої книги, яку ми читаємо в книжковому клубі. Завтра будуть інші.
Улюблені літературні героїні? Так само, як і з героями.
Улюблені музиканти? Залежить від настрою. А ще люблю, коли музикою діляться друзі — це завжди трохи більше, ніж просто музика. Це зближує.
Улюблені художники? Мені близькі різні митці, подобається і Клод Моне, і Сальвадор Далі, Олег Тістол і Віктор Трубчанінов, Анатолій Криволап, Олександра Екстер…
Улюблені герої в реальному житті? Їх дуже багато в нашому буремному житті. Вони просто роблять свою справу. Їх не завжди видно, але на них усе тримається.
Улюблена героїня в історії? Однієї немає. Цікавить кожна історія жінки, яка стала видимою, впливовою, почутою.
Улюблені імена? Моє мені подобається, дякую батькам. А загалом не ділю імена на улюблені чи ні, люди, що стоять за ними, значно важливіші.
Що Ви найбільше ненавидите? Фальш, замасковану під правильність, і невігластво.
Історичні персонажі, яких Ви зневажаєте? Не бачу сенсу персоналізувати це питання. Скажу так: навіть на фізичному рівні відчуваю відразу до підлості, лицемірства, фанатизму, жадібності й дріб’язковості — особливо коли все це маскується під силу чи «високі» наміри.
Який момент воєнної історії Ви цінуєте найбільше? Коли після обстрілу ти виходиш «в люди» і не змінюєш своїх планів на день. Ціную прояви людяності, єднання, волелюбства і усвідомлення власної сили та ідентичності.
Реформа, яку Ви цінуєте особливо високо? Ту, що реально змінює життя людини на краще, а не лише тексти документів.
Здатність, яку Вам хотілося б мати? Швидше відпускати те, що вже не моє, без зайвого аналізу і нескінченних пояснень собі.
Як би Ви хотіли померти? З відчуттям, що я прожила своє життя, а не чужий сценарій. Але, чесно кажучи, це не те, про що я люблю думати.
Ваш стан духу в теперішній момент? Спокій, довіра і цікавість, якщо візуалізувати, то це будуть широко розплющені очі.
До яких пороків Ви відчуваєте найбільшу поблажливість? Якщо втому можна віднести до пороків — то до втоми. Бо за нею часто стоїть надмірна відповідальність, а не слабкість.
Ваш девіз? Одного девізу на все життя не маю — життя складніше. Тому тримаю іх цілий портфель. Від слів Гете «Про що б ви не мріяли — робіть. У зухвалості є геній, сила і магія» до «розкіш живить інтуїцію» від Менегетті.
