Анна Жукова візуальна мисткиня з Києва. У 2003 році Анна отримала ступінь магістра факультету кіно та телебачення Київського національного університету культури і мистецтв. З 2003 по 2013 р. працювала телевізійним продюсером. У 2018 році Анна починає вивчати фотографію, з 2022 року розпочинає свою мистецьку практику. Мисткиня брала участь у арт-ярмарках Art Kyiv Fair (2026) та Tbilisi Art Fair (2022). Світлини Анни можна побачити у книгах: «Океан Ельзи. 30 років у фотографіях та спогадах» (2024) та Збірку авторів коллективу MYPH (2022). Також Анна мала колаборацію з домом шампанських вин Champagne François Oudard, з яким було випущено лімітований тираж арт капсюлей. Учасниця спільноти MYPH, резидентка CUTOUT COLLAGE ART PROJECT.
Як ти прийшла до фотографії — і що стало тим “першим поштовхом”?
Насправді фотографія була поруч все моє життя — мій батько всюди брав з собою свій Зеніт і у нас у ванній час від часу розгорталась проявочна-друкарня, потім у мене з’явилася перша «мильниця» Kodak, потім стала з’являтися більш серйозна техніка, але завжди фокус уваги був на чомусь більш приземленому, так би мовити на «справжніх» професіях. Але коли у мене в житті з’явилася можливість зупинитися, подумати і чесно відповісти собі, а ким же я хочу стати, коли виросту, відповідь була — візуальне мистецтво та, зокрема, фотографія.
Чому ти вирішила навчатися саме в MYPH?
Спочатку я отримала класичну фото освіту, але дуже швидко зрозуміла, що це не той вектор, в якому я бачу свій розвиток. І дуже скоро, як відповідь на мій запит, всесвіт послав спочатку публікацію про проект Сергія Мельниченка «Behind the scenes», а потім рекламу школи MYPH, я подивилася роботи випускникив і я зрозуміла, що ось те саме місце, де я можу отримати потрібні знання та вектор загалом.
Яке завдання або тема під час навчання найбільше змінили твоє бачення фотографії?
Скоріш не тема, а розуміння, що можна все, що правил по суті не існує, що ти маєш право на свою власну художню мову, свій голос, своє висловлювання і за це моя найбільша вдячність Сергію та іншим викладачам.
Про що ти зараз знімаєш, які теми тебе хвилюють?
Процес саме зйомки в мене завжди спонтанний та хаотичний, зі мною завжди є маленька камера, на яку я фіксую все, що вважаю за потрібне зафіксувати в моменті і потім ці світлини стають матеріалом для колажу, з яким я зараз працюю найбільше. Так я реалізую своє дослідження хаосу, мою взаємодію з цим першоджерелом всього сущого.
Як народжується твій проєкт: від ідеї до реалізації?
Всередині мене якийсь час йде накопичення ідей, образів, думок, енергії, це як правило розрізнені і достатньо хаотичні процеси, в якийсь момент все сходиться в точку, і я просто сідаю і, як то кажуть, не піднімаючи голови, реалізую його, ніби щось проходить крізь мене, використовуючи мене як транслятор.
Що для тебе означає “концептуальна фотографія”?
Концептуальна фотографія — це, в першу чергу, думка помножена на досвід та інтелектуальний багаж автора, де майстерність виступає одним з інструментів для висловлювання.
Хто або що тебе надихає поза фотографією?
Музика, історія, філософія, психологія і особливо релігієзнавство. Наприклад, нещодавно я почала читати український переклад центрального алхімічного тексту «Pretiosissium Donum Dei» і зараз це вилилось в міні-серію колажу/графіки, дві роботи з цієї серії вже взяли участь у виставці в BASTILLE DESIGN CENTER в Парижі.
Як ти розумієш, що серія завершена?
Коли з’являється відчуття поставленої крапки, його ні з чим не переплутаєш, я просто закінчую свою думку та ставлю крапку. Думка сформульована і викладена і продовжувати її це вже буде зайвий шум.
Над чим ти працюєш зараз або що хочеш реалізувати найближчим часом?
У мене в повільній розробці, десь ще з першого локдауну, лежить проект про форму проявлення найвищого до людини. Також у реалізації серія цифрових колажів, та я багато працюю з аналоговим колажем та графікою.
Якою ти бачиш свою фотографію через п’ять років?
Мені це теж цікаво, а особливо те, якою я буду через п’ять років. Я точно бачу себе у візуальному мистецтві і фотографія точно залишиться одним з моїх основних медіумів, але світ стрімко змінюється, я стрімко міняюсь, тож, хто знає, які теми хвилюватимуть мене через такий проміжок часу.
