Весна — найкраща пора, щоб приділити час арт-локаціям. Галереї та музеї, як правило, в цю пору відкривають свої найцікавіші проєкти. Інформаційний портал про сучасне мистецтво ugallery відібрав для вас 10 цікавих виставок з усієї України.
- PinchukArtCentre
- Персональна виставка Нікіти Кадана «Камінь б’є камінь»
- з 27.02.21 по 15.08.21
У центрі творчості Нікіти Кадана лежить історичне минуле в формі ідеологій, мистецтва та актів політичного насилля. Він занурюється в роботи (українського) авангарду та взаємодіє з історією минулого сторіччя в Україні. З цієї точки зору видається природним, що його перша масштабна персональна виставка в Україні, «Камінь б’є камінь», починається зі «спогаду», переданого в вигляді інтуїтивної мистецько-історичної рефлексії, здебільшого через роботи тих, кого відносять до українського авангарду.
Через всю виставку проходять теми щодо історичних подій, об’єктів та композицій, які художник наново інтерпретує в рамках сучасної гострої потреби протистояння геополітичним поразкам, праворадикальним ідеологіям та неоліберальним силам. З гострим відчуттям актуальності Кадан продовжує говорити про історію як про актуальне сьогодення. Проте виставка виходить за рамки історичних фактів, розглядаючи політичне насилля, закладене в бінарні світогляди. І робить предметом художнього висловлювання саме питання пам’яті, виставляючи напоказ та протиставляючи політичні рани, які були їй спричинені.
«Камінь б’є камінь» – це жодним чином не «історія, якою вона була»; це мотив, що спалахує в момент небезпеки – він освітлює наше сьогодення й спрямовує нас у майбутнє. Виставка представлена в рамках роботи Дослідницької платформи PinchukArtCentre.
- PinchukArtCentre
- Персональна виставка Даніїла Ревковського та Андрія Рачинського «Хвостосховище» в рамках PAC UA
- з 27.02.21 по 15.08.21
Персональна виставка Даніїла Ревковського та Андрія Рачинського «Хвостосховище» в рамках PAC UA, програми PinchukArtCentre, що має на меті інвестувати в створення нових робіт та забезпечувати кураторську та інституційну підтримку українським митцям.
Нова робота Даніїла Ревковського та Андрія Рачинського представлена у формі Музею людської цивілізації, створеного в майбутньому, вже після її загибелі. Музей присвячено майбутній археології хвостосховища в Кривому Розі. Хвостосховище – це комплекс спеціальних споруд, призначений для зберігання радіоактивних, токсичних та інших відвальних відходів збагачення корисних копалин. Робота торкається теми відповідальності людини перед земними ресурсами та химерних форм, яких можуть набути сліди перебування людської цивілізації на Землі.
- PinchukArtCentre
- Групова виставка українських митців «Згадати той день коли»
- з 27.02.21 по 15.08.21
«Згадати той день коли» демонструє блискавичну швидкість, з якою Україна змінювалася протягом останніх трьох десятиліть. Ця історія — складна, нелінійна та суперечлива. В ній представлені українці різних поколінь, які знаходяться між (небажаним) минулим і непевним майбутнім; між свободою, демократичними цінностями, відкритістю та потребою боротися проти внутрішніх та зовнішніх ворогів, корупції та браку прозорості.
«Згадати той день коли» зіставляє роботи різних поколінь, охоплених цією боротьбою, тими, хто працює над темами відчуження, колективної тривоги та історії, як антиутопічної провісниці майбутнього. Роботи останніх років неможливо розглядати, не згадавши та не переживши заново Перебудову чи бурхливі 90-ті роки. При цьому, виставка пропонує поглянути на історичні роботи через спектр сьогоднішніх соціополітичних викликів.
«Згадати той день коли» — це перший проєкт нової серії виставок, за основу яких взято колекцію українського мистецтва PinchukArtCentre. Ці виставки об’єднують роботи з колекції, яка в основному зосереджена на мистецтві 90-х та початку 2000-х років, з новими спеціально створеними чи наданими для виставки нещодавніми роботами.
- Щербенко Арт Центр
- Проєкт Лії Достлєвої та Андрія Достлєва «Black on Prussian Blue»
- з 24.02.21 по 20.03.21
Проєкт Лії Достлєвої та Андрія Достлєва Black on Prussian Blue, є продовженням їхньої роботи з темою колективних травм. Цього разу в центрі уваги митців знаходиться Друга світова війна, побачена очима солдата Вермахту, і погляд винуватців на окуповані ними землі. У проєкті представлені реконструкції аматорських фотографій з альбомів цього солдата, відтворені за допомогою землі, а також відео і копії архівних зображень.
Під час резиденції у Відні автори натрапили на великий родинний фотоархів, що належав австрійському солдату, який служив у Люфтваффе. Власник архіву брав безпосередню участь у більшості знакових подій Другої світової, тож усі вони були у цих альбомах, дбайливо датовані і підписані. Примітним також було те, що окупована Західна Європа — Бельгія та Франція — була представлена переважно гарними краєвидами, архітектурними пам’ятками і приголомшливими пейзажами. А Польща, Україна, Білорусь — фотографіями землі. Ґрунт, багно, болото, розбиті земляні дороги зазвичай займали щонайменше дві третини кадру, в той час, як будинки і дерева тулилися десь вгорі, далеко від фотографа.
Чи можна сприймати ці зображення як втілення погляду винуватця? Чи вони відтворюють сприйняття агресором щойно підкорених земель як виключно ресурсу, позбавленого суб’єктності та й навіть естетики? Чи це було свідоме рішення фотографа опустити очі і таким чином уникнути споглядання насильства, наприклад, сцен Голокосту, який його військо принесло на ці землі?
«Щоб показати цей погляд на східноєвропейські землі через оптику винуватців, ми відтворили фотографії окупованих територій, викладаючи їх власне землею на білому папері. Земля у цьому проєкті стає символом того, через що відбуваються війни, і водночас є присутньою у дуже буквальному, фізичному сенсі. Натомість блакитні плями замість неба відсилають до слідів, що залишилися після газу Циклон-Б в газових камерах», – Лія Достлєва та Андрій Достлєв.
- Львівський муніципальний мистецький центр
- Персональний проєкт Івана Світличного «Grammar. Fix.»
- з 06.03.21 по 20.03.21
Мультидисциплінарна інсталяція «Grammar.Fix.» є послідовним продовженням проєкту «Script», — де автор зосередився на створенні масиву даних, що складався з аналізу процесів у низькорівневих протоколах інтернету та з бактеріологічних зборів. Інтерпретуючи мистецтво як універсальну комунікацію, на цьому, першому етапі, автор працював у площині питань: що визначатиме статус твору мистецтва та становитиме нову візуальність у майбутньому, а також якою буде наступна візуальна мова.
Використовуючи лінгвістичну методологію в проєкті «Grammar.Fix.», автор, через відео, світло, звук та зображення, виокремлює фонеми нової візуальності. І звертається до історії перших графічно-цифрових експериментів — часу коли комп’ютерні технології були спеціалізованим сегментом, а художники що практикують їх — візіонерами, провісниками нового світу.
- ЄрміловЦентр
- Виставка сучасного українського мистецтва «Штучний біль»
- з 18.02.21 по 02.04.21
Проєкт «Штучний біль» реагує на актуальні проблеми та ситуації, які конституюють Україну як країну, як народ, як геополітичну точку на світовій мапі. Концепція виставки спирається тяглістю одних ситуацій та динамічним розвитком інших на неминучу детермінованість сьогодення минулими рішеннями.
Польською мовою «мистецтво» звучить як «штука». Для української мови «штучне» — те, що створено людиною, а також те, що може бути несправжнім, неживим. Проте митець нівелює загрозу останнього своєю здатністю чітко артикулювати у творчості те, що для інших залишається не окресленим живим матеріалом, і зберігає зв’язок з живим болючим нервом дійсності.
За концепцією виставки голос митця здатен артикулювати ознаки часу: «Митець відчуває соціальний ефір, яким все пронизано, соціальні токи, які насичують інформаційний простір. Він — медіум, прогностик, візіонер. Його художня відповідь на реальність може бути агресивною, меланхолічною, ескапічною тощо — тією, яка відкликається на потреби часу, здатна виразити його симптоми, викарбовує його біль».
- Музей сучасного мистецтва Одеси
- Перший персональний проект одеської художниці AntiGonna в Україні
- з 12.03.21 по 02.05.21
В експозиції будуть показані фотографії, відеороботи, колаборації, перформанси за останні 5 років роботи продакшена AntigonStaff. Це перший персональний проект одеської художниці в Україні, і він включає в себе три взаємодоповнюючі частини: колективний проект в Виставковому залі МСМО, відеоінсталяції в Muzeon, освітні лекції та заключну вечірку.
AntiGonna — одеська художниця, режіссерка і треш-модель; номінантка на премію PinchukArtCentre 2020. Вона стала популярною завдяки провокаційним відео, оголеним перформансам і співпраці з фотографами в унікальному для України жанрі — порноужаси. Її трансгресивна художня практика із застосуванням шокових методів, руйнують звичайні соціальні установки і норми, — спонукають глядача до переосмислення власного досвіду.
Долаючи різні табу, соціальні стигми AntiGonna продовжує шлях до сексуальної свободи, рівності і емансипації, незважаючи на серйозні соціальні перешкоди. Її творчість — це актуальне мистецтво сьогоднішнього дня, з його питаннями, протиріччями і криком в порожнечу.
- Одеський художній музей
- Виставковий проєкт — «РЕПОСТ: сучасне українське мистецтво з колекції Анатолія Димчука»
- з 05.03.21 по 18.04.21
На виставці буде представлено 30 обраних робіт ключових українських художників 1980-х — 2000-х років: Сергія Браткова, Леоніда Войцехова, Олександра Гнилицького, Ігора Гусєва, Олександра Животкова, Олександра Ройтбурда, Арсена Савадова, Олега Тістола та інших.
Деякі з цих картин одеський глядач міг бачити більше десяти років тому на виставці «RESTART», першому кураторському проєкті Анатолія Димчука, що експонувався в Одесі та Києві у 2009-2010 роках. А деякі роботи будуть вперше представлені широкому загалу. Назва виставки має одразу декілька значень та відсилок: РЕпрезентація, РЕінтерпретація та Ремінісценція українського ПОСТмодернізму; РЕвізія ПОСТулатів, а також РЕмарка-ПОСТскриптум до виставки «RESTART».
- Галерея Артсвіт
- Персональна виставка Давида Чичкана «Гривні альтернативні»
- з 25.02.21 по 09.04.21
Давид Чичкан створює серію альтернативних гривень, на яких доповнює портрети діячів української культури та політики цитатами з їхніх творів, що розкривають погляди цих авторів на суспільний устрій. На «купюрах» Чичкана зображені портрети інтелектуалів-модерністів, які прагнули соціальної справедливості та загальної економічної рівності, серед них – не представлений на справжніх гривневих банкнотах Михайло Драгоманов, ідеолог українського соціалізму та ідейний натхненник Івана Франка і Лесі Українки. У такий спосіб художник пропонує осмислити феномен зображення портретів історичних постатей на грошах та вчергове для своєї практики привертає увагу до емансипативних переконань авторів прогресивного українського проєкту, що залишаються революційними і сьогодні.
- Ya Gallery Lviv
- Персональна виставка Альбіни Ялози «Ненароджений»
- з 04.03.21 по 04.04.21
На нових роботах Альбіни Ялози повно дітей. Дівчинка з картини Рене Магрітта хапає пташку, аби вгризтися в її тіло. Маленькі Фриди дзьобають серце, одне на двох. Орел вистежує безпечного Ганімеда. Царські мечі шматують немовлят. Усі ці діти штампуються, немов з однієї матриці, але опиняються в істотно різних ситуаціях. Персональні історії, і разом з тим — стирання рис їхніх героїв, — це два полюси, на яких працює серія “Ненароджений”.
“Ненароджений” — також про автобіографію й художню практику в її тяглості. Ялоза вкладає у назву власну свідому бездітність, а також пов’язує нову серію з попередніми: “По той бік” (Я Галерея, Київ, 2014) — про батька, “Ave Eva” (Я Галерея, Київ, 2018) — про матір, а “Ненароджений” (Я Галерея, Львів, 2021) — про дитину.
