Метка: PinchukArtCentre

Categories
TOP UKRAINE

10 ВИСТАВОК, ЯКІ ПОТРІБНО ПОБАЧИТИ ДО КІНЦЯ РОКУ

До новорічних свят залишилось зовсім мало часу, а це означає що галереї та музеї підуть на канікули. Ми відібрали для вас 10 цікавих виставок які варто побачити до кінця року.

  • Voloshyn Gallery
  • Персональний проєкт Сергія Петлюка «Індекс»
  • з 16.12.21 по 30.01.22

У 2019 році Відкрита Група, готуючись до Венеційської бієнале, зробила дуже відважний, але й утопічний крок – спробувала скласти список всіх «нині живучих українських художниць/художників». Стати частиною цього списку можна було всім тим охочим без відбору, хто вважав себе частиною сучасної української художньої спільноти. Згідно з прес релізом і отриманим електронним листам, тим, хто заповнив анкету, стало відомо, що: «офіційно ви є художником / художницею 58-ої Венеційської бієнале» та «протягом тривання проєкту, жорсткий диск з даними всіх учасників проєкту буде подарований не існуючому державному музею сучасного мистецтва України, і фактично започаткує його колекцію». Відповідно, цим актом, 1143 людини з одного боку десакралізували сам статус учасника Венеційської бієнале, а з іншого фактично легітимізували свою роль у внутрішньо українському мистецькому полі.

Саме цей відкритий список Сергій Петлюк бере за основу у своїй новій роботі, ставлячи запитання: ким є український(а) художник(ця) в локальному та глобальному дискурсах, якою є його/її видимість, яким є арт ринок (якщо він є) в Україні і яка роль локальних арт інституцій в цих процесах.

  • PinchukArtCentre
  • Виставка 6-ї Премії Future Generation Art Prize 2021
  • з 25.09.21 по 27.02.22

Виставка зосередилася на представленні нових робіт, які демонструватимуть найактуальніші творчі тенденції нового покоління художників. Заснована Фондом Віктора Пінчука в 2009 році, Future Generation Art Prize — це міжнародна премія в галузі сучасного мистецтва, метою якої є відкриття нових імен в світі мистецтва та надання довгострокової підтримки майбутньому поколінню художників.

  • Одеський національний художній музей
  • Виставка «Рой. До шістдесятиріччя Олександра Ройтбурда»
  • з 16.10.21 по 31.12.21

Цей проєкт — своєрідний «тізер» до великої персональної виставки-ретроспективи Ройтбурда, що буде показано наступного року у чотирьох містах країни: Одесі, Києві, Львові та Дніпрі.

На виставці представлено 28 живописних робіт Ройтбурда, відеоарт, інсталяції та близько 70 архівних фотографій з родинної та приватних колекцій. Виставка робить акцент на ранньому періоді творчості, 1980-1990-х, коли Олександр не тільки пробував себе у різних напрямках мистецтва, але й займався активним формуванням одеської та загальноукраїнської художньої спільноти.

  • Мистецький арсенал
  • Виставковий проєкт «ФУТУРОМАРЕННЯ»
  • з 15.10.21 по 30.01.22

Виставковий проєкт присвячений футуризму — одному з найяскравіших явищ у світовій історії мистецтва. «Бацила футуризму», за метафоричним визначенням Михайля Семенка, почала ширитись світом на початку ХХ століття. Невизначеність (марення) та процесуальність важливі для футуристів як концепти творчих пошуків; звідси — назва виставки.

9 залів Мистецького арсеналу презентують найбільш радикальну візію мистецтв 1920-х в Україні: перехід від мис­тецтва минулого до майбутнього, деструкцію. За «законами» футуризму — на зміну процесові розкладання прийдуть конструювання нової культури та творення метамистецтва. Експеримент і провокація, змішування серйозного і смішного, політичного і побутового — таким був шлях деструкції.

Проєкт «Футуромарення» — не лише про мистецтво. Він, передусім, про людину і суспільство, які постають перед викликами доби — соціальними, економічними, світоглядними. Цивілізація повсякчас проходить такий цикл, стикаючись з новим досвідом і неодмінно фантазує про майбутнє.

  • Щербенко Арт Центр
  • Персональна виставка Руслана Тремби «Тихий годинник»
  • з 22.12.21 по 05.02.22

Митець продовжує випробовувати виражальні властивості скульптури та живопису, працюючи з невигадливим матеріалом – акрилом, лаком, пресованим папером, повстю. Доволі стримана техніка художника набуває символічного змісту, виступаючи способом опрацювання спогадів.

Виставка об’єднує роботи різних періодів, давні твори перегукуються з нещодавніми. Уява Руслана невпинно коливається між минулим та сьогоденням. Віднайдені колись образи та сюжети набувають нового вигляду, розкриваються через новий досвід. Минуле ніколи не лишається в минулому, не буває вичерпаним та безжиттєвим. Теперішнє це діалог з різними пластами минулого, його переоцінка відповідно до актуальних викликів. Художник проходить цей шлях, працюючи зі своїми творами. Серії «Bundes Eigentum», «Крапка», «Образ» та «Вірники» слугують шматочками пам’яті, які вбудовуються в актуальні враження, створюючи тло для серій «Наближення», «Двері відкриті», «Портрети дитинства».

  • Я Галерея 
  • Проєкт Юрія Соломка та Олександра Ляпіна «Наполеон»
  • з 01.12.21 по 15.01.22

«Наполеон» — проєкт Юрія Соломка та Олександра Ляпіна, у якому митці розхитують стабільність дійсності. Стикаючись із фатумом географічних карт, вони повертають персональну відповідальність за свій шлях, окреслений ідеями, цінностями чи враженнями. Ця робота відбувається поетапно, як при зведенні (чи розбиранні?) будинку. Об’єктивність карт перекривається колективним тілом, що, своєю чергою, стає основою для з’яви суб’єктивної реальності. Професійний художник Соломко розбиває правила географії випадками образів. Наївний — Ляпін все це перекриває винятками фантазії. І чим більше шарів на полотні, тим більше воно нагадує стіну печери, чистий лист палімпсесту, торт «Наполеон».

Перед глядачем розгортається метамодерний парадокс: накопичення сенсів призводить до деструкції. Доповнення карти новими фактами нівечить її безкомпромісність, перетворюючи досвід усього людства на замальовки першопроходця.

  • Хлібня (Національний заповідник «Софія Київська»)
  • Виставка «КАТАРСИС»
  • з 11.08.21 по 05.02.22

На виставці представлені майстри пізньобарокового мистецтва другої половини XVIII сторіччя Йоганн-Георгій Пінзель, його учень Франциск Олендзький та сучасний український художник Олександр Животков.

Час, людина і дерево дуже пластичні. Кожен із цих велетнів потужний та міцний, загартований і витривалий. Але ще нас об’єднує повна протилежність собі ж — пластика, витонченість та абсолютна гнучкість перед цим світом.

  • ДУКАТ
  • Виставка графічних робіт Кирила Проценка «Повертаючись до надрукованого»
  • з 23.12.21 по 06.01.22

Постать Кирила Проценка багатогранна: художник, дизайнер, кліпмейкер, організатор міждисциплінарних проєктів та яскравих вечірок. Один із учасників Паркомуни, він назавжди залишився експериментатором і шукачем, чия мерехтлива ідентичність вислизає від строгих визначень. Роботи Проценка сповнені іронії та мають міфологічну ауру, притаманну загалом мистецтву “нової хвилі”. Але в цілому практика художника демонструє мінімалізм, лаконічність і переважно концептуальний підхід, що виокремлює Проценка серед більшості митців його кола.

В арсеналі драйвових експериментів Кирила були різноманітні медіа: живопис, фотографія, відео та саунд-інсталяції, випалювання і, власне, друкована графіка, якій присвячено дану експозицію. Усі ці прояви об’єднує легкість і “грайливість” фінального жесту, в якому сконцентровано весь попередній мислительний процес, усі відсилки і цитати, але неявно — так, аби не перевантажити і зберегти стрункість висловлювання.

  • The Naked Room
  • Виставка Петра Ряски «Корекція пам’яті»
  • з 08.12.21 по 16.01.22

«Корекція пам’яті» — друга виставка Петра Ряски в The Naked Room. І наступна серія оповіді про його стосунки із живописом та перформансом.

Два роки тому експозиція «Діяння Ряски» в галереї об’єднала пейзажі, створені протягом 2012–19 років, буквально в одну лінію. Цей кураторський прийом дозволив унаочнити послідовний поступ живописної мови Ряски від академічного ліплення форми в бік вільного й тілесного письма. Ніби натхненний цим перепереглядом власного живописного архіву з позиції тривалого перформансу, Ряска взявся за апгрейд полотен, які того вимагали. Під пензль потрапили, передусім, інститутські роботи. Він з напруженням згадує, як викладачі змушували кільканадцять раз переписувати одну й ту саму постановку через напрочуд суб’єктивне розуміння форми та композиції. З цього врешті виходили роботи, однаково непереконливі як для Ряски, так і для вчителя. Тим не менш, художник довший час зберігав їх у власній майстерні, як важливих свідків власного шляху. Зрештою, Петро зізнався собі, що ані експонувати, ані продавати він їх не хоче. І повернув старі полотна до власної художньої практики.

Ряска є однаково успішним випускником Закарпатської академії мистецтв та Львівської школи перформансу, й однаково добре почувається в обох медіа. Але особливо цікавими є ті його практики, де живопис та перформанс постають постаюсть двома гранями одного твору. «Корекція пам’яті» — зразковий в цьому сенсі проект, а отже «діяння» Ряски тривають.

  • Dymchuk Gallery
  • Виставка Юрія Пікуля «Назустріч відчуженню»
  • з 23.12.21 по 30.01.22

Виставка складена з живописних полотен та інсталяції, створених у 2021 році. Автор у своїх роботах реалістично зображує вхідні групи важливих культурних інституцій України: Міністерства культури, Національного художнього музею України, Мистецького арсеналу та інших, і звертає увагу глядача на відчуття відчуженості, яке викликають у автора ці заклади.

Categories
UKRAINE

PinchukArtCentre оголосив імена 20 номінанток та номінантів на Премію PinchukArtCentre 2022

PinchukArtCentre оголосив імена 20 номінанток та номінантів на Премію PinchukArtCentre 2022.

До шортлиста потрапили такі художники та художниці:

  • Михайло Алексеєнко (32, Київ)
  • Ян Бачинський (30, Львів)
  • Юрій Білей (33, Ужгород/Вроцлав)
  • Катя Бучацька (34, Київ)
  • Артем Гумілевський (35, Миколаїв)
  • Вікторія Довгадзе (29, Львів)
  • Юрій Єфанов (31, Київ)
  • Дана Кавеліна (26, Львів)
  • Ніколай Карабінович (33, Київ/Брюсель)
  • Дарія Кузьмич (30, Київ/Берлін)
  • Катерина Лисовенко (32, Одеса/Київ)
  • Кристина Мельник (28, Київ)
  • Павла Нікітіна (24, Брно, Чехія)
  • Євген Нікіфоров (35, Київ)
  • Антон Саєнко (32, Суми/Київ)
  • Олександр Сіроус (25, Харків/Київ)
  • Максим Ходак (20, Біла Церква/Київ)

та колективи:

  • Петро Владіміров (28, Київ) та Олександра Майборода (25, Київ)
  • Даніїл Ревковський (28, Харків) та Андрій Рачинський (31, Харків)
  • commercial public art (Київ/Одеса)

Відбіркова комісія вибрала учасників шортлиста з понад 1000 заявок, що надійшли від українських художниць та художників з усіх регіонів України. 20 номінанток та номінантів створять нові роботи для виставки, яка буде представлена в PinchukArtCentre восени 2022 року.

Кураторками проєкту стануть:

  • Ксенія Малих, керівниця Дослідницької платформи PinchukArtCentre
  • Олександра Погребняк та Дар’я Шевцова, молодші кураторки PinchukArtCentre

Переможниця або переможець Премії PinchukArtCentre автоматично стає номінанткою чи номінантом на Премію Future Generation Art Prize 2023.

Categories
TOP UKRAINE

7 цікавих виставок 2021 року

Традиційно підбиваємо підсумки року, що минає, відібравши 7 цікавих виставок.

  • Персональна виставка Нікіти Кадана «Камінь б’є камінь»  
  • PinchukArtCentre

«Камінь б’є камінь» — виставка Нікіти Кадана, організована в контексті діяльності Дослідницької платформи PinchukArtCentre. Його перша персональна виставка в Україні демонструє як новостворені, так і існуючі роботи, які є рефлексією на теми української історії, політичного насильства, національного історичного спадку, авангарду та радянської утопії. Ця виставка досліджує виклики теперішнього часу в нерозривному зв’язку з минулим, використовуючи історію, щоб освітити сьогодення та уявити майбутнє.

Виставка починається з «флешбеку», що проявляється в інтуїтивній художньо-історичній рефлексії, здебільшого через роботи тих, кого відносять до українського авангарду. Це акцентує використання Каданом історичного минулого у вигляді ідеологій, мистецтва та актів політичного насильства.

Виставку пронизують історичні події, об’єкти та образи, які Кадан наново інтерпретує з огляду на гостру потребу сьогодення протистояти геополітичним помилкам, імперіалістській агресії та праворадикальним ідеологіям. «Камінь б’є камінь» – це жодним чином не «історія, якою вона була»; це мотив, що спалахує в момент небезпеки – він освітлює наше сьогодення й спрямовує нас у майбутнє.

  • Виставка Даніїла Ревковського і Андрія Рачинського «Хвостосховище.Інженер»
  • Voloshyn Gallery

Даніїл Ревковський і Андрій Рачинський представили продовження серії Хвостосховище, перша частина якої, у формі Музею людської цивілізації, була експонована в PinchukArtCentre напочатку цього року. У Voloshyn gallery представлена гілка історії Хвостосховища, що історично відноситься до 1937-1944 рр. і територіально стосується сучасних меж міста Кривий Ріг.

Виставка розповідає історію інженера металургійно-збагачувального комбінату «Криворіжсталь», який з невиявлених причин разом з родиною жив у схованці на місці майбутнього хвостосховища. Про життя у параної, зумовленій історичними та політичними обставинами; про пошуки відповідних видів активістських практик, що у трактуванні художників перетворюються на художні об’єкти.

  • Виставковий проєкт «Кожны дзень. Мистецтво. Солідарність. Спротив»
  • Мистецький Арсенал

«Кожны дзень» («Кожний день») — це гасло, яке скандують протестувальники й протестувальниці в Білорусі, підкреслюючи тривалість спротиву і його ритм та підтримуючи впевненість, що протест триватиме завтра, що він не закінчиться. У ситуації політичної кризи, що триває від початку серпня 2020 року — перших ночей поліційного насилля і днів масової мобілізації, фраза «кожны дзень» об’єднує спільною обіцянкою виходити на вулиці. Запозичуючи лозунг, виставка фокусується на дослідженні солідарності, «слабких» тактик спротиву, революційної поетики, механізмів державного насильства та просторового й архітектурного вимірів протесту.

Виставка «Кожны дзень. Мистецтво. Солідарність. Спротив» звертається до тих художніх практик, які резонують з історією та сучасністю протестних рухів і мереж солідарності. Мистецтво, представлене на виставці, досліджує, моделює і тестує політичну реальність — або ж стає прямою критикою влади й актом незгоди.

Як жест солідарності з революційними процесами в Білорусі, виставка представляє зріз сучасного мистецтва, що конструює і проявляє пульсуючі форми взаємодії, опору, колективності й майбутнього, яке практикують уже сьогодні — кожний день.

  • Виставка «Чутливість. Сучасна українська фотографія»
  • Мистецький Арсенал

Виставка «Чутливість. Сучасна українська фотографія» репрезентує множинність методів роботи з фотографічним медіумом в Україні протягом майже трьох останніх десятиліть. Таке хронологічне рамування не випадкове, адже фотографія постала як самодостатній вид у системі сучасного українського мистецтва ще на початку 1990-х років. Нині ж важливим є подивитися на цей шлях цілісно та розгорнуто, оприявнити те, що називають «загальною картиною». Попри те що виставка охоплює широке коло авторів та явищ, її акцент не на хронології чи енциклопедичності — а на процесах у самому медіумі. Фотографічна оптика дає змогу відчути та осмислити час на відносно короткій дистанції. А це можливо, не лише занурюючись у контекст історії, що насичена подіями та трансформаціями, але й демонструючи різні підходи до фотографії як такої, проявляючи ті її внутрішньовидові колізії, які припали на цей час.

  • Виставка «КАТАРСИС»
  • Хлібня (Національний заповідник «Софія Київська»)

На виставці представлені майстри пізньобарокового мистецтва другої половини XVIII сторіччя Йоганн-Георгій Пінзель, його учень Франциск Олендзький та сучасний український художник Олександр Животков.

Час, людина і дерево дуже пластичні. Кожен із цих велетнів потужний та міцний, загартований і витривалий. Але ще нас об’єднує повна протилежність собі ж — пластика, витонченість та абсолютна гнучкість перед цим світом.

  • Персональна виставка Саші Курмаза «КОЛИ СТРАХ СТАЄ ДРУГОМ»
  • The Naked Room

Проєкт «Коли страх стає другом» включає нові роботи Курмаза, створені протягом 2020 року. Це серія шовкотрафаретів за мотивами зображень з підручників судмедекспертизи, що ними користуються лікарі та криміналісти для визначення характеру тілесних ушкоджень. Техніка шовкотрафарету має властивість естетизувати будь-яке зображення, шліфувати гострі кути. Однак, це спрацьовує зворотнім чином з натуралістичними зображеннями понівічених тіл. Формалізовані та представлені у вигляді плакатів, вони лише більше жахають.

Продовжують експозицію відлиті з бронзи об’єкти у вітрині. Поєднання брутальності та геометеричної довершенності спантеличує щодо їх призначення. Це скульптури чи зброя? І чи взагалі нормально бачити в потенційному предметі для насильницьких дій обриси абстрактних експериментів початку ХХ сторіччя? Це питання художник переадресовує тим, хто споглядатиме ці предмети в контексті простору художньої галереї.

Зациклює експозицію серія світлин. Фотографія є постійною, фактично щоденною практикою Курмаза, його способом фіксувати плинну візуальну оболонку повсякденності. Світлини видаються на перший погляд не пов’язаними між собою, та відстороненими від заданої іншими роботами образності. Але саме їх тиха присутність убезпечує від прямолійнійного трактування проєкту.

  • Персональна виставка київського художнього тріо GORSAD «10 YEARS»
  • White World 

Маша Романюк, Юлік Романюк та Вітя Васильєв уже 10 років працюють на території української альтернативної і фешн-фотографії. Автори досліджують теми юнацької самоідентифікації та почуттів. Їх роботи друкують в альманахах і журналах, персональні та групові проєкти виставляють в Парижі, Берліні, Нью-Йорку, Південній Африці, скандинавських країнах.

Більшість героїв фото – підлітки, готові «зазирнути за межі» суспільних поглядів і кліше. Самодостатні персони, в процесі пошуку і пізнання сутності власного Я. Вони грають загальноприйнятими сенсами і своїми тілами, створюючи передгрозову напругу у кадрі. Сюжетна ситуація передає інтимність моменту визнання: «Так, це – Я», «Так, Я такий». Світлі стіни, м’яті білі простирадла – наївний антураж чистого аркуша, тло, на якому відбуваються примірки себе. Дивні предмети, що не одразу асоціюються з підлітками – ножі, сигарети, рожеві гумові фалоси – з’являються з простору свідомого, що витісняється суспільством. Вони стають повноправним знаряддям самопізнання через самовизнання, а щирість і відкритість вступають у конфронтацію з очікуваннями і збовтуються у сироватку правди.

Виставка Горсаду – гучна подія на кивській арт-сцені. Ясність фешн фотографії, глянсова фактура знімка, спалах і вибілений фон – переносять героїв у ідеалізований світ трендів. Вони вступають у конфронтацію з заборонами, грають з реквізитом, що балансує на межі засуджуваного, не прийнятого суспільством. Художники створюють атмосферу знімка – альтернативну, часто тривожну, з несподіваними поєднаннями і одкровеннями. Осмислюють юність і допитливість, через створення провокаційних обставин, створюючи власні формули пошуку ідентичності.

 

 

Categories
TOP UKRAINE

10 цікавих виставок жовтня

Розповідаємо про виставки, які варто відвідати в жовтні в Києві, Харкові та Одесі.

  • PinchukArtCentre
  • Виставка 6-ї Премії Future Generation Art Prize 2021
  • з 25.09.21 по 27.02.22

Виставка зосередилася на представленні нових робіт, які демонструватимуть найактуальніші творчі тенденції нового покоління художників. Заснована Фондом Віктора Пінчука в 2009 році, Future Generation Art Prize — це міжнародна премія в галузі сучасного мистецтва, метою якої є відкриття нових імен в світі мистецтва та надання довгострокової підтримки майбутньому поколінню художників.

  • Voloshyn Gallery
  • Виставка Даніїла Ревковського і Андрія Рачинського «Хвостосховище.Інженер»
  • з 17.09.21 по 15.10.21

Даніїл Ревковський і Андрій Рачинський представили продовження серії Хвостосховище, перша частина якої, у формі Музею людської цивілізації, була експонована в PinchukArtCentre напочатку цього року. У Voloshyn gallery представлена гілка історії Хвостосховища, що історично відноситься до 1937-1944 рр. і територіально стосується сучасних меж міста Кривий Ріг.

Виставка розповідає історію інженера металургійно-збагачувального комбінату «Криворіжсталь», який з невиявлених причин разом з родиною жив у схованці на місці майбутнього хвостосховища. Про життя у параної, зумовленій історичними та політичними обставинами; про пошуки відповідних видів активістських практик, що у трактуванні художників перетворюються на художні об’єкти.

  • Національний музей «Київська картинна галерея»
  • Виставковий проєкт «Такий різний Ройтбурд»
  • з 06.10.21 по 17.10.21

Виставковий проєкт «Такий різний Ройтбурд», присвяченого пам’яті відомого українського митця, громадського активіста, директора Одеського художнього музею Олександра Ройтбурда, який відійшов у вічність на початку серпня цього року.

«Такий різний Ройтбурд» покаже різні грані творчості унікального митця й усебічно обдарованої людини Олександра Ройтбурда. Ройтбурд сміливо йшов на експерименти, намагався якомога точніше передати засобами художньої виразності свій світогляд, донести до свідомості глядача найважливіші цінності та ідеї. Глибокий зміст і надзвичайно тонка іронія, притаманні митцеві як людині, знаходять своє відображення в усіх його роботах і, напевно, є саме тією характерною ознакою ройтбурдівського стилю.

  • Муниципальная Галерея
  • Виставка «100 жінок» 
  • з 01.10.21 по 26.10.21

Виставка являє собою перший етап проекту «100 жінок», в якому жінки фотографки за допомогою медіуму фотографії говорять про те, що означає бути своєю власною музою. Чи може бути щось більше за звичайним Селфі? Цей проект відображає зростання інтересу до Селфі, як репрезентації успішного Я, а також висвітлює популярне сьогодні явище — жіноче мистецтво.

  • ВДНГ (Павільйон ВДНГ №13)
  • Мультимедійна виставка «Корисні копалини»
  • з 01.10.21 по 31.10.21

«Корисні копалини» — мультимедійна виставка на основі оперного циклу, показаного агенцією «Ухо» в Національній опері України у 2016–2018 роках.

«Корисні копалини» розповідають про «Лімб» Стефано Джервазоні, «Хліб. Сіль. Пісок» Карміне Челла та «Моє зрадливе світло» Сальваторе Шарріно у три різні способи — через головних і другорядних героїв, свідоцтва людей і речей. Хоча ми сподіваємося, що аудіовізуальна виставка буде самоцінною оповіддю, було б дивно перебутися без музики наживо. Дати концертів, а також лекційна програма, яка допоможе зорієнтуватися у виставковому матеріалі, будуть оголошені згодом.

  • Invogue#Art
  • Груповий проєкт «Sorge»
  • з 01.10.21 по 10.11.21

Давньоримський ерудит і письменник Гай Юлій Гігін в кінці I століття до нашої ери писав, що основним станом та сутністю людського існування є турбота. Турбота створила людей зі звуку, а Юпітер наділив їх душею. Пізніше, вже в ХХ столітті, філософ Мартін Хайдеггер, розмірковуючи про турботу, виводить поняття «sorge». Тут турбота виступає основним устремлінням і сенсом буття людей. Саме через турботу — про себе або іншого — людина переживає власне існування. Завдяки цій своїй рисі вона не просто існує на автоматизмі, а проживає справжнє життя, пізнає себе та реальність.

У проекті «Sorge» 6 українських художників продемонстрували своє бачення турботи про себе. Для когось це — вихід з важких стосунків, для когось — відстоювання своїх особистих прав, а хтось бачить турботу навіть як ніжне відношення до себе та інших.

  • Винний бар Malevich
  • Виставка Олександри Токаревої «Злиття»
  • з 01.10.21 по 12.10.21

Виставка частини робіт Олександри Токаревої з проекту Злиття. Який створювався художницею на протязі двох років, і триває й досі.

Ця серія робіт – результат роздумів про цілісність природи. Про тонкощі взаємодії між людьми і контакт із Землею — видимий, невидимий, фізичний та енергетичний.

  • Художня галерея ім. Генріха Семирадського
  • Виставка учасників резиденції «АРТ КУЗЕМИН»
  • з 24.09.21 по 20.10.21

Резиденція «ART KUZEMYN» сталася як діалог та виклик, порушуючи низку питань. Як мистецтво організовує та змінює простір навколо себе? Що потребує митець у локальній резиденції для плідної роботи? Чому сьогодні потрібні художні інтервенції у громадські спільноти?

Результатом проєкту стали серія майстер-класів, екскурсії майстернями та презентація створених під час резиденції робіт. Реакцією митців на повну свободу у художніх та концептуальних намірах стало їх звернення до нетипових форматів та технік. Кожному вдалося втілити нове для себе пластичне рішення, чи то зробивши крок до наміченого твору, чи відчувши потяг до експерименту. Зміна оточення, атмосфера Куземина та резиденції відкрили можливість творення «без огляду на», спрямували митців до питомої точки відліку — внутрішнього поштовху вийти за межі знайомого.

  • Мала Галерея Мистецького арсеналу
  • Виставка резидентів міжнародної програми «Тимчасова не/доступність. Ukrainian-Austrian Art Residency 2021»
  • з 25.09.21 по 19.10.21

Виставка резидентів міжнародної програми «Тимчасова не/доступність. Ukrainian-Austrian Art Residency 2021», що організована Мистецьким арсеналом і Австрійським культурним форумом у Києві у співпраці з Департаментом культури і мистецтв Уряду Нижньої Австрії. Проєкт має на меті посилити міжнародний зв’язок між українськими та австрійськими художниками та їх підтримку.

У двомісячній резиденції взяли участь десятеро художників та художниць з Австрії та України. Програма відбувалась у гібридному форматі — онлайн та офлайн. Учасники сформували п’ять тандемів. У діалозі вони працювали над створенням мультимедійних проєктів, на тему місця та його не/доступності у зв’язку з глобальною епідемічною ситуацією.

  • White World
  • Виставка львівського живописця Петра Сметани «Проходячи повз монастир»
  • з 30.09.21 по 15.10.21

Від зображення конфлікту людини і міста Петро Сметана переходить до усвідомлення протистояння людини з невизначеністю і метушнею. І раптом не лише знаходить вирішення виявленої проблеми, а й пропонує його глядачеві в кришталево ясній формі – у вигляді запрошення на спільну прогулянку повз Монастир.

«Монастир як місце розміреного стабільного життя, до якого прагнуть більшість людей на планеті. Місце безпеки. Адаптація до чітких правил, виконання своїх щоденних обов’язків, – прості речі, для людини це під силу. Особливо у місці, де відсутні багато звичних для нас подразників.

Така чіткість буття є дуже бажаною для більшості, але є вибором небагатьох. Ми не занурюємося в цю ідилію, бо знаємо, що ніколи не досягнемо її в нашому житті. Оазис, крихітний замкнений світ, близький до ідеалу, який чомусь обираємо спостерігати здалеку.

 

 

 

 

 

 

Categories
UKRAINE

PinchukArtCentre представить виставку номінантів Future Generation Art Prize 2021

25 вересня PinchukArtCentre представить виставку 21 номінантки та номінанта 6-ї Премії Future Generation Art Prize 2021. Виставка зосередиться на представленні нових робіт, які демонструватимуть найактуальніші творчі тенденції нового покоління художників. Заснована Фондом Віктора Пінчука в 2009 році, Future Generation Art Prize — це міжнародна премія в галузі сучасного мистецтва, метою якої є відкриття нових імен в світі мистецтва та надання довгострокової підтримки майбутньому поколінню художників.

Номінантами стали: Алекс Бачинський-Дженкінс (33, Великобританія), Вендімагейн Беліт (34, Ефіопія), Мінья Бьябьяні (32, Гваделупа), Ріндон Джонсон (30, США), Агата Інгарден (26, Польща), Бронвін Кац (26, ПАР), Лап-Сі Лам (30, Швеція), Міре Лі (32, Південна Корея), Пол Меікі (35, Франція), Ліндсі Мендік (32, Великобританія), Хенріке Науман (35, Німеччина), Педро Невес Маркес (35, Португалія), Фріда Орупабо (34, Норвегія), Андрес Перейра Пас (33, Болівія), Тереса Солар (35, Іспанія), Азіз Хазара (28, Афганістан), Хо Руї Ан (29, Сінгапур), Тревор Янг (32, Китай), а також колективи художників Ханна Куінлен та Роузі Гастінгс (Великобританія), Ярема Малащук та Роман Хімей (Україна) і Калла Хенкел та Макс Пітегофф (США).

Художній колектив Ярема Малащук та Роман Хімей увійшов до числа номінантів як володар головної Премії PinchukArtCentre 2020 – загальнонаціонального конкурсу в галузі сучасного мистецтва для молодих українських художників віком до 35 років.

Усі інші номінантки та номінанти були обрані міжнародною відбірковою комісією, до складу якої увійшли: Хуліа Морандейра Аррісабалага, дослідниця й кураторка; Зої Вітлі, директорка Chiesenhalе; Джастін Ладвіг, кураторка нью-йоркської художньої організації Creative Time; Даніель Музичук, керівник відділу сучасного мистецтва Музею мистецтва в Лодзі; Іганьї Онвуегбуча, куратор і мистецтвознавець, куратор Центру сучасного мистецтва Лагосу (CCA, Lagos); Джеппе Угельвіг, незалежний куратор і культурний критик; Джун Яп, директорка з кураторства, програм та публікацій Сінгапурського музею мистецтва.

Categories
UKRAINE

Розпочався прийом заявок на здобуття Премії PinchukArtCentre 2022

PinchukArtCentre розпочав прийом заявок на участь у 7-му конкурсі на здобуття Премії PinchukArtCentre – першої загальнонаціональної премії в галузі сучасного мистецтва для молодих українських художниць і художників віком до 35 років. Заявки приймаються на сайті prize.pinchukartcentre.org з 1 вересня до 30 жовтня 2021 року.

20 номінанток і номінантів на Премію PinchukArtCentre будуть визначені відбірковою комісією і оголошені в грудні 2021 року. Художниці і художники отримають можливість створити нові роботи, які будуть представлені на виставці номінанток і номінантів у PinchukArtCentre в 2022 році.

Переможці Премії будуть оголошені міжнародним журі на церемонії нагородження в грудні 2022 року. Крім головної премії розміром 250 000 гривень та двох спеціальних премій – по 60 000 гривен кожна – лауреати також отримають фінансову підтримку для проходження стажування, продовження навчання, участі в резиденціях або створення нових робіт. Відвідувачі виставки номінанток і номінантів у PinchukArtCentre шляхом голосування визначать володаря призу громадськості, який отримає премію в розмірі 25 000 гривень.

Лауреат головної премії автоматично стає номінанткою або номінантом Future Generation Art Prize 2023 – міжнародної артпремії для молодих художниць і художників.

«Премія PinchukArtCentre представляє унікальний зріз молодої та динамічної української артсцени. Нова творча енергія досягне свого глядача. Ми впевнені, що цього року побачимо безліч нових імен і унікальних творчих проєктів, які вплинуть як на локальний, так і на міжнародний мистецький процеси», — розповідає артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф.

До складу відбіркової комісії Премії PinchukArtCentre 2022 року увійшли:

  • Ольга Балашова, голова правління громадської організації Музей сучасного мистецтва;
  • Генадій Козуб, засновник Biruchiy Contemporary art project;
  • Ксенія Малих, керівниця Дослідницької платформи PinchukArtCentre;
  • Катерина Русецька, співзасновниця, програмна кураторка та проєктна менеджерка громадської організації «Культура Медіальна» та Центру сучасної культури у Дніпрі;
  • Леся Хоменко, художниця, кураторка, авторка освітньої програми із сучасного мистецтва.

Премія PinchukArtCentre створена Фондом Віктора Пінчука в 2008 і присуджується раз на два роки українським художникам у віці від 18 до 35 років. Вже понад 10 років Премія надає підтримку молодому поколінню українських художників, відкриваючи нові імена та представляючи їх українському суспільству та міжнародній спільноті. Розширення можливостей молодого покоління художників, надання їм платформи та створення міжнародного хабу сучасного мистецтва в Києві є головними завданнями PinchukArtCentre.

До участі в конкурсі запрошуються художниці, художники чи мистецькі групи, громадянки і громадяни України, що працюють з будь-якими медіумами сучасного мистецтва. Одна художниця чи художник (або група) може подати на конкурс від 3 до 7 робіт. Заявки на участь подаються відповідно до регламенту Премії PinchukArtCentre.

Календар Премії PinchukArtCentre 2022:

  • 1 вересня – 30 жовтня 2021 р. – Прийом заявок
  • Грудень 2021 р. – Оголошення номінантів
  • Вересень – жовтень 2022 р. – Виставка номінантів у PinchukArtCentre
  • Грудень 2022 р. – Церемонія нагородження Премії PinchukArtCentre 2022
Categories
TOP UKRAINE

10 цікавих виставок серпня

Розповідаємо про виставки, які варто відвідати в серпні в Києві та Одесі.

  • Kyiv Academy of Media Arts та Voloshyn Gallery
  • Виставка випускників дворічної програми KAMA2YP: Contemporary Art
  • з 28.07.21 по 11.08.21

На виставці представлений ряд деструктивних жестів, що об’єднають багатоканальну відеоінсталяцію, перформанс, документацію, підпал, аудіо, фото та живопис.

Куратори виставки, Євген Самборський та Леся Хоменко протягом двох років були викладачами та наставниками молодих авторів в рамках програми дворічного курсу КАМА. На виставці вибудовується непростий зв’язок між опікою та звільненням та розгортається дискусія про відповідальність, що утворюється у взаємодії між двома поколіннями художників.

Виставка репрезентує ангажований погляд на мистецтво, на роль художника в суспільстві, критичний підхід у роботі з матеріалом — все це є результатом діалогів та практик, що відбувались в майстерні КАМА протягом навчальних лабораторій. Проте художні роботи, репрезентовані на виставці, є жестами звільнення та власними маніфестаціями.

  • ДУКАТ
  • Виставка «Наступна зупинка — Автовокзал. Ада Рибачук та Володимир Мельніченко»
  • з 16.07.21 по 16.08.21

Подію присвячено першій масштабній спільній роботі Ади Рибачук і Володимира Мельніченка — комплексному художньому оформленню Київського центрального автовокзалу. Виставка оповідає про створення відомих модерністських мозаїк доби відлиги, а також відображає історію їх збереження та реставрації, яка відбулася за ініціативи Фонду АРВМ у рамках реновації будівлі автовокзалу в 2021 році.

Творчість київських шістдесятників Володимира Мельніченка і Ади Рибачук стала знаковою у контексті українського мистецтва пізньорадянської епохи. Як творчий тандем художники працювали понад 50 років. З 1967 по 1981 рік митці працювали над реалізацією концепції «Парку Пам’яті» на Байковій горі, розробивши архітектурне рішення залів прощання київського крематорію та втіливши у життя унікальні рельєфи «Стіни Пам’яті», які було варварськи знищено радянською владою у 1982 році. Створені ними архітектурні форми стали не лише яскравими пам’ятками доби радянського модернізму, а й символами спротиву тоталітарній системі.

  • Музей сучасного мистецтва Одеси
  • Виставка Іллі Чичкана «Психодарвінізм. Практичний гуманізм»
  • з 16.07.21 по 29.08.21

Новий цикл робіт присвячений шедеврам класичного реалістичного живопису. Художник іронізує над ідеологічним впливом видатних творів мистецтва та пропонує по-новому поглянути на культурну спадщину минулих епох. Виставка являє собою імітацію камерної музейної зали, де сконцентровані твори, які «повинен знати кожен». Цей зразковий зал — карикатура, криве дзеркало музею, де Чичкан висміює музейний пафос та відкидає традицію поклоніння імперському канону та уявної складності мистецтва.

  • M17 Contemporary Art Center
  • Виставка «Futurespective: 30 обкладинок Vogue UA від українських митців»
  • з 30.07.21 по 27.08.21

30 художників — 30 різних поглядів на світ і майбутнє. Віталій Кравець розмірковує над безвихіддю екологічного майбутнього планети на прикладі особистої для кожного українця катастрофи — чорнобильської аварії. Непередбачуваність втілена в триптиху «Мутація» скульптора Олексія Золотарьова. Звичні речі в подальшому виглядають інакше — мутують. Але, згідно із законами світобудови, нам гарантований баланс. І метр свіжої зеленої трави в фоторобіті Тіберія Сільваші дає відчуття простору — символу необмежених можливостей і свободи.

«Дискурс проекту — майбутнє у всьому його різноманітті, — каже куратор виставки Світлана Старостенко. — У художників немає мети його передбачити. Але вони, кожен у своїй особливій манері, висловлюють якусь колективну пам’ять, тривожність сьогоднішнього дня, передчуття прийдешніх подій. Виставка виходить ретроспективою і анонсом одночасно. Є у мистецтва така унікальна властивість: проживати майбутнє вже сьогодні, представляючи ідеальне — доконаним».

  • Одеський художній музей
  • Персональний виставковий проєкт Володимира Буднікова «Напис»
  • з 09.07.21 по 24.08.21

«Працюючи, я зосередився на обставинах, за яких може відбутися мова, а також на тому, що їй загрожує або перешкоджає. Ба більше, я взявся до «написання», чим наче повернув живопис до його буквальної суті — принципу, згідно з яким мова стає живою, «живим письмом». Напис постає межею між зображенням і наративом, перебуваючи на обох теренах воднораз, оприявнюючи у своїй перспективі те, яким чином абстрактний малюнок тримає зміст», — коментує проєкт Володимир Будніков.

  • PinchukArtCentre
  • Персональна виставка Ніколая Карабіновича «Vukojebina»
  • з 07.07.21 по 15.08.21

Виставка розглядає кордони між людством як культурним визначенням та людиною, як вона визначається через тваринні інстинкти та бажання.

Vukojebina – це лайливий термін, що використовується на Балканах для опису глухомані, і дослівно перекладається як місце, де кохаються вовки.

Карабінович розглядає почуття людської гідності на стику з екзистенційним конфліктом між нашою потребою в безпеці та захисті і нашим прагненням свободи, пошуку та експансії. Vukojebina пропонує містичну зону, десь між «тут» і «ніде», з неоновим світлом і тваринним світом, одночасно зворушливим і моторошним, у якому поєднуються поп-культура, справжнє життя і процес концептуального осмислення. Ця виставка виходить за рамки політики і розглядає стан людини в історичному, теперішньому і антиутопічному розумінні.

  • Мистецький арсенал
  • Виставковий проєкт «Чутливість. Сучасна українська фотографія»
  • з 29.07.21 по 05.09.21

Цей виставковий проєкт репрезентує множинність методів роботи з фотографічним медіумом в Україні протягом майже трьох останніх десятиліть. Таке хронологічне рамування не випадкове, адже фотографія постала як самодостатній вид у системі сучасного українського мистецтва ще на початку 1990-х років. Нині ж важливим є подивитися на цей шлях цілісно та розгорнуто, оприявнити те, що називають «загальною картиною».

Попри те що виставка охоплює широке коло авторів та явищ, її акцент не на хронології чи енциклопедичності — а на процесах у самому медіумі. Фотографічна оптика дає змогу відчути та осмислити час на відносно короткій дистанції. А це можливо, не лише занурюючись у контекст історії, що насичена подіями та трансформаціями, але й демонструючи різні підходи до фотографії як такої, проявляючи ті її внутрішньовидові колізії, які припали на цей час.

  • Щербенко Арт Центр
  • Персональна виставка Анни Миронової «Наближення»
  • з 28.07.21 по 28.08.21

«Наближення» – персональна виставка Анни Миронової, вперше презентована Щербенко Арт Центром в Одеському художньому музеї у червні 2021. Зараз, після закінчення проєкту в Одесі проєкт буде повторно експонований у Києві у ЩАЦ. На виставці представлені рисунки олівцем, об’єкти-дерево та бронзові скульптури.

Роботи Анни Миронової, попри їхню візуальну безпредметність, не є категоріями абстрактного мистецтва. За кожною з них криється визначений об’єкт – у новій серії рисунків ним став туманний простір природи на світанку, простір вранішньої наповненої тиші, простір спогадів та пізнання, переданий у подекуди більш або менш щільних штрихах рожевого олівця. Ця умисна варіативність роботи з густотою штрихів уможливлює наближення. Відходячи далі, а потім підступаючи впритул, наближення стає дією, станом, знайомством з тілом у всій повноті його значень: тілом людським та тілом природним, відтвореним у тілі паперу та згодом трансформованим під впливом досвіду занурення у нього глядача чи глядачки.

  • Dymchuk Gallery
  • Виставка «Саяк-Седе: Велике серце Ади Рибачук та Володимира Мельніченка»
  • з 27.07.21 по 22.08.21

На виставці будуть представлені живопис, скульптурні роботи, графіка та фотографії Ади Рибачук та Володимира Мельніченка, створені ними у 50-х — 60-х роках під час подорожі в Арктику на побережжя Баренцового моря.

У 1954 році Ада Рибачук та Володимир Мельніченко, тоді ще студенти Київського державного художнього інституту (нині — Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури) їдуть на переддипломну практику до Арктики — на побережжя Баренцевого моря. Північ справила на митців велике враження та суттєво вплинула на їхню творчість. На півночі Ада Рибачук та Володимир Мельніченко створювали роботи про життя, філософію та цивілізацію ненців. Вони працювали як живописці та графіки, фіксуючи оточуючий світ, досліджуючи життя і побут корінного народу. Ці роботи стали важливими антропологічними матеріалами про історію ненців. Там, на березі моря Баренця, Ада та Володимир провели майже 7 років свого життя.

Цю виставку Володимир присвячує Аді, якій 27 липня могло б виповнитися 90 років.

  • White World
  • Групова виставка українських митців «Причина зникнення»
  • з 27.07.21 по 14.08.21

Групова виставка українських митців у форматі «тотальної інсталяції». Куратори Леся Кульчинська та Єгор Анцигін відмовляться від звичних експозиційних прийомів і покажуть те, що художники ховають від глядачів.

 

 

 

 

Categories
INTERVIEW UKRAINE

Опросник Пруста: художница Юлия Беляева

27 февраля PinchukArtCentre представил  групповую выставку украинских художников «Вспомнить день прошедший», вовлекая разные поколения украинских художников в диалог, выставка демонстрирует, как художники рефлексировали исторические события и процессы, и как их работы находят новую актуальность через течение времени в другом историческом моменте. Этот диалог происходит между работами художниц и художников, начавших свою практику после 2004 года, и работами из коллекции PinchukArtCentre, созданными с конца 1980-х до 2004 годов.

Сегодня нашим гостем будет участница выставки «Вспомнить день прошедший» — художница Юлия Беляева.

  • Ваша самая характерная черта? Целеустремленность, вера в лучшее, несмотря ни на что, духовные поиски.
  • Качества, которые Вы больше всего цените в мужчине? Соответствие слов и действий, умение управлять эмоциями, способность вдохновлять.
  • Качества, которые Вы больше всего цените в женщине? Независимость, умение управлять эмоциями, способность вдохновлять.
  • Что Вы больше всего цените в Ваших друзьях? Духовное родство, искренность.
  • Что является Вашим главным недостатком? Замкнутость.
  • Какое Ваше любимое занятие? Трансцендентальная медитация, прогулки на природе.
  • Какова Ваша мечта о счастье? Жить комфортно в Киеве, путешествовать, реализовывать свой творческий потенциал.
  • Что Вы считаете самым большим несчастьем? Потерять рассудок, потерять себя в отношениях с другими людьми.
  • Каким Вы хотели бы быть? Более жизнерадостной, меньше уделять времени социальным сетям.
  • В какой стране Вам хотелось бы жить? В Украине.
  • Ваш любимый цвет? Белый.
  • Ваш любимый цветок? Лилия.
  • Ваша любимая птица? Соловей.
  • Ваши любимые писатели? Люблю разнообразие, из последних Ежи Косинский, Кларисса Пинкола Эстес, Эрих Фромм.
  • Ваши любимые поэты? Маяковский, Аттила Могильный, Лина Костенко, Сергей Есенин.
  • Любимый литературный герой? Мальчик из «Раскрашенной птицы».
  • Любимые литературные героини? Джейн Эйр, Алиса в стране чудес, жрица Итфат.
  • Любимые композиторы? Анджело Бадаламенти.
  • Любимые художники? Ханс Оп Де Бек, Олафур Элиассон, Рэйчел Книбон, Александр Тиней, Михаил Врубель, Александр Гнилицкий, Олег Кулик и многие другие.
  • Любимые герои в реальной жизни? Лариса Лавренюк, руководитель фонда помощи онкобольным детям «Краб».
  • Любимая героиня в истории? Жанна Д’Арк, Ли Миллер.
  • Любимые имена? Марк.
  • Что Вы больше всего ненавидите? Неискренность, нетерпимость.
  • Исторические персонажи, которых Вы презираете? Гитлер.
  • Какой момент в военной истории Вы цените больше всего? Такой момент еще не наступил.
  • Реформа, которую Вы цените особенно высоко? Женское избирательное право.
  • Способность, которой Вам хотелось бы обладать? Не волноваться, то есть осознанно снижать важность событий, вызывающих волнение.
  • Как Вы хотели бы умереть? Проснуться в другом измерении.
  • Ваше состояние духа в настоящий момент? Чувство завершенности определенного очень важного для меня этапа, поиски новых направлений. Ощущение, что я поступаю правильно, то есть не в разрез со своей душой.
  • К каким порокам Вы чувствуете наибольшее снисхождение? Лень.
  • Ваш девиз? Через тернии к звездам.

Фото: Андрей Пилипец

Categories
TOP UKRAINE

10 цікавих виставок березня

Весна — найкраща пора, щоб приділити час арт-локаціям. Галереї та музеї, як правило, в цю пору відкривають свої найцікавіші проєкти. Інформаційний портал про сучасне мистецтво ugallery відібрав для вас 10 цікавих виставок з усієї України.

  • PinchukArtCentre
  • Персональна виставка Нікіти Кадана «Камінь б’є камінь»
  • з 27.02.21 по 15.08.21

У центрі творчості Нікіти Кадана лежить історичне минуле в формі ідеологій, мистецтва та актів політичного насилля. Він занурюється в роботи (українського) авангарду та взаємодіє з історією минулого сторіччя в Україні. З цієї точки зору видається природним, що його перша масштабна персональна виставка в Україні, «Камінь б’є камінь», починається зі «спогаду», переданого в вигляді інтуїтивної мистецько-історичної рефлексії, здебільшого через роботи тих, кого відносять до українського авангарду.

Через всю виставку проходять теми щодо історичних подій, об’єктів та композицій, які художник наново інтерпретує в рамках сучасної гострої потреби протистояння геополітичним поразкам, праворадикальним ідеологіям та неоліберальним силам. З гострим відчуттям актуальності Кадан продовжує говорити про історію як про актуальне сьогодення. Проте виставка виходить за рамки історичних фактів, розглядаючи політичне насилля, закладене в бінарні світогляди. І робить предметом художнього висловлювання саме питання пам’яті, виставляючи напоказ та протиставляючи політичні рани, які були їй спричинені.

«Камінь б’є камінь» – це жодним чином не «історія, якою вона була»; це мотив, що спалахує в момент небезпеки – він освітлює наше сьогодення й спрямовує нас у майбутнє. Виставка представлена в рамках роботи Дослідницької платформи PinchukArtCentre.

  • PinchukArtCentre
  • Персональна виставка Даніїла Ревковського та Андрія Рачинського «Хвостосховище» в рамках PAC UA
  • з 27.02.21 по 15.08.21

Персональна виставка Даніїла Ревковського та Андрія Рачинського «Хвостосховище» в рамках PAC UA, програми PinchukArtCentre, що має на меті інвестувати в створення нових робіт та забезпечувати кураторську та інституційну підтримку українським митцям.

Нова робота Даніїла Ревковського та Андрія Рачинського представлена у формі Музею людської цивілізації, створеного в майбутньому, вже після її загибелі. Музей присвячено майбутній археології хвостосховища в Кривому Розі. Хвостосховище – це комплекс спеціальних споруд, призначений для зберігання радіоактивних, токсичних та інших відвальних відходів збагачення корисних копалин. Робота торкається теми відповідальності людини перед земними ресурсами та химерних форм, яких можуть набути сліди перебування людської цивілізації на Землі.

  • PinchukArtCentre
  • Групова виставка українських митців «Згадати той день коли»
  • з 27.02.21 по 15.08.21

«Згадати той день коли» демонструє блискавичну швидкість, з якою Україна змінювалася протягом останніх трьох десятиліть. Ця історія — складна, нелінійна та суперечлива. В ній представлені українці різних поколінь, які знаходяться між (небажаним) минулим і непевним майбутнім; між свободою, демократичними цінностями, відкритістю та потребою боротися проти внутрішніх та зовнішніх ворогів, корупції та браку прозорості.

«Згадати той день коли» зіставляє роботи різних поколінь, охоплених цією боротьбою, тими, хто працює над темами відчуження, колективної тривоги та історії, як антиутопічної провісниці майбутнього. Роботи останніх років неможливо розглядати, не згадавши та не переживши заново Перебудову чи бурхливі 90-ті роки. При цьому, виставка пропонує поглянути на історичні роботи через спектр сьогоднішніх соціополітичних викликів.

«Згадати той день коли» — це перший проєкт нової серії виставок, за основу яких взято колекцію українського мистецтва PinchukArtCentre. Ці виставки об’єднують роботи з колекції, яка в основному зосереджена на мистецтві 90-х та початку 2000-х років, з новими спеціально створеними чи наданими для виставки нещодавніми роботами.

  • Щербенко Арт Центр
  • Проєкт Лії Достлєвої та Андрія Достлєва «Black on Prussian Blue»
  • з 24.02.21 по 20.03.21

Проєкт Лії Достлєвої та Андрія Достлєва Black on Prussian Blue, є продовженням їхньої роботи з темою колективних травм. Цього разу в центрі уваги митців знаходиться Друга світова війна, побачена очима солдата Вермахту, і погляд винуватців на окуповані ними землі. У проєкті представлені реконструкції аматорських фотографій з альбомів цього солдата, відтворені за допомогою землі, а також відео і копії архівних зображень.

Під час резиденції у Відні автори натрапили на великий родинний фотоархів, що належав австрійському солдату, який служив у Люфтваффе. Власник архіву брав безпосередню участь у більшості знакових подій Другої світової, тож усі вони були у цих альбомах, дбайливо датовані і підписані. Примітним також було те, що окупована Західна Європа — Бельгія та Франція — була представлена переважно гарними краєвидами, архітектурними пам’ятками і приголомшливими пейзажами. А Польща, Україна, Білорусь — фотографіями землі. Ґрунт, багно, болото, розбиті земляні дороги зазвичай займали щонайменше дві третини кадру, в той час, як будинки і дерева тулилися десь вгорі, далеко від фотографа.

Чи можна сприймати ці зображення як втілення погляду винуватця? Чи вони відтворюють сприйняття агресором щойно підкорених земель як виключно ресурсу, позбавленого суб’єктності та й навіть естетики? Чи це було свідоме рішення фотографа опустити очі і таким чином уникнути споглядання насильства, наприклад, сцен Голокосту, який його військо принесло на ці землі?

«Щоб показати цей погляд на східноєвропейські землі через оптику винуватців, ми відтворили фотографії окупованих територій, викладаючи їх власне землею на білому папері. Земля у цьому проєкті стає символом того, через що відбуваються війни, і водночас є присутньою у дуже буквальному, фізичному сенсі. Натомість блакитні плями замість неба відсилають до слідів, що залишилися після газу Циклон-Б в газових камерах», – Лія Достлєва та Андрій Достлєв.

  • Львівський муніципальний мистецький центр
  • Персональний проєкт Івана Світличного «Grammar. Fix.» 
  • з 06.03.21 по 20.03.21

Мультидисциплінарна інсталяція «Grammar.Fix.» є послідовним продовженням проєкту «Script», — де автор зосередився на створенні масиву даних, що складався з аналізу процесів у низькорівневих протоколах інтернету та з бактеріологічних зборів. Інтерпретуючи мистецтво як універсальну комунікацію, на цьому, першому етапі, автор працював у площині питань: що визначатиме статус твору мистецтва та становитиме нову візуальність у майбутньому, а також якою буде наступна візуальна мова.

Використовуючи лінгвістичну методологію в проєкті «Grammar.Fix.», автор, через відео, світло, звук та зображення, виокремлює фонеми нової візуальності. І звертається до історії перших графічно-цифрових експериментів — часу коли комп’ютерні технології були спеціалізованим сегментом, а художники що практикують їх — візіонерами, провісниками нового світу.

  • ЄрміловЦентр
  • Виставка сучасного українського мистецтва «Штучний біль»
  • з 18.02.21 по 02.04.21

Проєкт «Штучний біль» реагує на актуальні проблеми та ситуації, які конституюють Україну як країну, як народ, як геополітичну точку на світовій мапі. Концепція виставки спирається тяглістю одних ситуацій та динамічним розвитком інших на неминучу детермінованість сьогодення минулими рішеннями.

Польською мовою «мистецтво» звучить як «штука». Для української мови «штучне» — те, що створено людиною, а також те, що може бути несправжнім, неживим. Проте митець нівелює загрозу останнього своєю здатністю чітко артикулювати у творчості те, що для інших залишається не окресленим живим матеріалом, і зберігає зв’язок з живим болючим нервом дійсності.

За концепцією виставки  голос митця здатен артикулювати ознаки часу: «Митець відчуває соціальний ефір, яким все пронизано, соціальні токи, які насичують інформаційний простір. Він — медіум, прогностик, візіонер. Його художня відповідь на реальність може бути агресивною, меланхолічною, ескапічною тощо — тією, яка відкликається на потреби часу, здатна виразити його симптоми, викарбовує його біль».

  • Музей сучасного мистецтва Одеси
  • Перший персональний проект одеської художниці AntiGonna в Україні
  • з 12.03.21 по 02.05.21

В експозиції будуть показані фотографії, відеороботи, колаборації, перформанси за останні 5 років роботи продакшена AntigonStaff. Це перший персональний проект одеської художниці в Україні, і він включає в себе три взаємодоповнюючі частини: колективний проект в Виставковому залі МСМО, відеоінсталяції в Muzeon, освітні лекції та заключну вечірку.

AntiGonna — одеська художниця, режіссерка і треш-модель; номінантка на премію PinchukArtCentre 2020. Вона стала популярною завдяки провокаційним відео, оголеним перформансам і співпраці з фотографами в унікальному для України жанрі — порноужаси. Її трансгресивна художня практика із застосуванням шокових методів, руйнують звичайні соціальні установки і норми, — спонукають глядача до переосмислення власного досвіду.

Долаючи різні табу, соціальні стигми AntiGonna продовжує шлях до сексуальної свободи, рівності і емансипації, незважаючи на серйозні соціальні перешкоди. Її творчість — це актуальне мистецтво сьогоднішнього дня, з його питаннями, протиріччями і криком в порожнечу.

  • Одеський художній музей
  • Виставковий проєкт — «РЕПОСТ: сучасне українське мистецтво з колекції Анатолія Димчука»
  • з 05.03.21 по 18.04.21

На виставці буде представлено 30 обраних робіт ключових українських художників 1980-х — 2000-х років: Сергія Браткова, Леоніда Войцехова, Олександра Гнилицького, Ігора Гусєва, Олександра Животкова, Олександра Ройтбурда, Арсена Савадова, Олега Тістола та інших.

Деякі з цих картин одеський глядач міг бачити більше десяти років тому на виставці «RESTART», першому кураторському проєкті Анатолія Димчука, що експонувався в Одесі та Києві у 2009-2010 роках. А деякі роботи будуть вперше представлені широкому загалу. Назва виставки має одразу декілька значень та відсилок: РЕпрезентація, РЕінтерпретація та Ремінісценція українського ПОСТмодернізму; РЕвізія ПОСТулатів, а також РЕмарка-ПОСТскриптум до виставки «RESTART».

  • Галерея Артсвіт
  • Персональна виставка Давида Чичкана «Гривні альтернативні»
  • з 25.02.21 по 09.04.21

Давид Чичкан створює серію альтернативних гривень, на яких доповнює портрети діячів української культури та політики цитатами з їхніх творів, що розкривають погляди цих авторів на суспільний устрій. На «купюрах» Чичкана зображені портрети інтелектуалів-модерністів, які прагнули соціальної справедливості та загальної економічної рівності, серед них – не представлений на справжніх гривневих банкнотах Михайло Драгоманов, ідеолог українського соціалізму та ідейний натхненник Івана Франка і Лесі Українки. У такий спосіб художник пропонує осмислити феномен зображення портретів історичних постатей на грошах та вчергове для своєї практики привертає увагу до емансипативних переконань авторів прогресивного українського проєкту, що залишаються революційними і сьогодні.

  • Ya Gallery Lviv
  • Персональна виставка Альбіни Ялози «Ненароджений»
  • з 04.03.21 по 04.04.21

На нових роботах Альбіни Ялози повно дітей. Дівчинка з картини Рене Магрітта хапає пташку, аби вгризтися в її тіло. Маленькі Фриди дзьобають серце, одне на двох. Орел вистежує безпечного Ганімеда. Царські мечі шматують немовлят. Усі ці діти штампуються, немов з однієї матриці, але опиняються в істотно різних ситуаціях. Персональні історії, і разом з тим — стирання рис їхніх героїв, — це два полюси, на яких працює серія “Ненароджений”.

“Ненароджений” — також про автобіографію й художню практику в її тяглості. Ялоза вкладає у назву власну свідому бездітність, а також пов’язує нову серію з попередніми: “По той бік” (Я Галерея, Київ, 2014) — про батька, “Ave Eva” (Я Галерея, Київ, 2018) — про матір, а “Ненароджений” (Я Галерея, Львів, 2021) — про дитину.

 

Categories
TOP UKRAINE

7 интересных выставок 2020 года

Информационный портал ugallery продолжает подводить итоги года. 2020-й стал интересным годом для арт-рынка. Превозмогая все запреты, коснувшиеся закрытия музеев и галерей, художники по всему миру продолжали творить, а галереи начали осваивать онлайн пространство «семимильными шагами». Но, несмотря на все беды,  украинские арт-институции доказали — оффлайн выставки, все так же актуальны. Собрали для вас 7 интересных выставок 2020 года.

  • Художник: Никита Кадан
  • Локация: Voloshyn Gallery

Персональная выставка одного из самых значимых украинских художников наших дней Никиты Кадана включает в себя как новые, так и более старые работы художника. Среди них – графика, фото, инсталляции. На выставке показаны новые работы с неоном – продолжение серии «Частные солнца», которую автор начал еще в 2013 году. Также художник показал рисунки выполненные углем, где мотивы из Грюневальда и Кранаха встречаются с узнаваемым силуэтом Музея пропаганды в Шепетовке. Одной из самых интересных в экспозиции, является работа в сотрудничестве с фотографом Андреем Бойко, художник переосмысливает одну из самых значимых работ Пикассо «Герника», дополняя фотографиями концерта ультраправой группы «Сокира Перуна».

  • Художник: «Відбиток. Українська друкована графіка ХХ-ХХІ століть»
  • Локация: Мыстецкий арсенал

Масштабный проект посвящен украинской гравюре и эстампу — ручным методам печати рисунков. В рамках выставки представлено около 500 графических работ от 128 авторов — с начала 20 века до настоящего момента. «Відбиток. Українська друкована графіка ХХ-ХХІ століть» показывает визуальную историю украинского искусства за последние 100 лет. Экспозиция, впрочем, построена не линейно. Работы признанных мэтров украинской графики из музейного фонда показаны вместе с произведениями известных современных художников. Проекты молодых художников интегрируются в каждый из трех тематических блоков экспозиции, демонстрируя единственное содержательное поле.

  • Художник: Выпускники Kyiv Academy of Media Arts направления Contemporary Art набор #KAMA13
  • Локация: Здание круглой формы на Рейтарской, 15

«Галерея «Сабіна» — выпускной проект студентов вечерних программ направления Contemporary Art набора #KAMA13, кураторами которого являются Леся Хоменко, Лизавета Герман и Мария Ланько.

На выставке представлены индивидуальные работы 23 художников и художниц, в которых они исследуют вопрос целесообразности живописи в 21 веке, жизненного пути предметов искусства, исторической памяти и манипуляции ею, антропоцентрической эпохи и её карантинных трансформаций, говорят об идентичности и телесности. Художники работали с медиумами живописи, скульптуры, фото, коллажа, видео, инсталляции и перформанса.

  • Художник: Сергей Братков, Никита Кадан, Александр Гляделов
  • Локация: Музей кино Довженко-Центра

“Короткий список” — выставка, которая представляет художественные проекты номинантов Национальной премии Украины имени Тараса Шевченко 2020 года в категории “Визуальное искусство”. На выставке представлены художественные проекты: «Империя снов» Сергея Браткова, «Карусель» Александра Гляделова и «(не)обозначенные» Никиты Кадана.

“Разные по эстетике, интонациями, художественным методам, эти произведения, объединенные вместе, иллюстрируют природу человеческого в сегодняшних условиях политической нестабильности, исторической фальсификации и невозможности охватить действительность. В основе своей все художники используют медиум фотографии, но их объединяет не только это. Авторы своими работами вводят зрителя в состояние транса, переходное состояние”, – отмечают организаторы.

Идея создания выставки принадлежит членам Шевченковского комитета Владе Ралко, Татьяне Кочубинской и Михаилу Рашковецкому.

  • Художник: Люся Иванова
  • Локация: The Naked Room

«Ще» — вторая выставка Люси Ивановой в галерее The Naked Room. Новые живописные работы художницы не объединены одной темой. Объединяет их разве что пестрое соединение увиденного, прочувствованного и обдуманного за прошедший год. Он начался с опустошенной мастерской. По завершении прошлогодней выставки художница оказалась как бы в новом пространстве, без накопленных полотен — материальных свидетельств предыдущего опыта. Год, в котором художница работала над новыми работами, а ее будущие зрители пережили немало социальных, политических и природных коллапсов, — говорится на странице мероприятия.

  • Художник: Василий Бажай
  • Локация: Щербенко Арт Центр

Forte-2 – персональный проект Василия Бажая, где впервые экспонируются новые работы львовского художника, а также часть работ из проекта «Без названия-2», который проходил во Львовском дворце искусств в 2018 году.

В основе проекта Forte-2 абстрактная идея, которая впоследствии создала новую интуитивную реальность. Она, сначала непроявленная, наконец, проходит через художника и воспроизводится в его живописной реальности. Как комментирует критик и историк искусства Роман Ганкевич, который курировал проекты художника: «Василий всегда ведет диалог с искусством сам по себе. Его не интересуют вещи, связанные с политикой или социальными вопросами. Его больше интересует формализм и философская структура искусства».

Название проекта отсылает к выставкам Василия 90-х годов и последующего периода. Первый проект художника с одноименным названием был представлен еще в 1996 году и с тех пор развивает идеи, пронизывающие практику художника с самого начала. Еще тогда он начал экспериментировать с живописной пластикой, плавной, но мощной, подобной музыки.

  • Художник: Выставка 20-ти номинантов Премии PinchukArtCentre 2020
  • Локация: PinchukArtCentre

Выставка 20-ти номинантов 5-го конкурса на соискание Премии PinchukArtCentre – общенациональной премии для украинских художников в возрасте до 35 лет. Проект включает новые и недавно созданные работы художников и арт-коллективов со всей Украины.

Художественные подходы 20 номинантов отличаются между собой, при этом они отражают образ мышления пост-майданного поколения в украинском искусстве. Многих из них объединяют активные рефлексии о социальной проблематике и критике архаичных властных структур. Среди тем – ценность труда в постиндустриальную эпоху; медиа-манипуляции и их влияние на политическую деятельность, как в Украине, так и по всему миру; проявление уважительного отношения к гендерному разнообразию в противовес физическому насилию, которое по-прежнему остается движущей силой в социальных процессах. И хотя прямой активизм в течение определенного времени оставался ведущей практикой, мы наблюдаем, как на смену ему приходят жесты, призванные трансформировать опыт и функционал общественного пространства города.