Розповідаємо про виставки, які варто відвідати в серпні в Києві та Одесі.
- Kyiv Academy of Media Arts та Voloshyn Gallery
- Виставка випускників дворічної програми KAMA2YP: Contemporary Art
- з 28.07.21 по 11.08.21
На виставці представлений ряд деструктивних жестів, що об’єднають багатоканальну відеоінсталяцію, перформанс, документацію, підпал, аудіо, фото та живопис.
Куратори виставки, Євген Самборський та Леся Хоменко протягом двох років були викладачами та наставниками молодих авторів в рамках програми дворічного курсу КАМА. На виставці вибудовується непростий зв’язок між опікою та звільненням та розгортається дискусія про відповідальність, що утворюється у взаємодії між двома поколіннями художників.
Виставка репрезентує ангажований погляд на мистецтво, на роль художника в суспільстві, критичний підхід у роботі з матеріалом — все це є результатом діалогів та практик, що відбувались в майстерні КАМА протягом навчальних лабораторій. Проте художні роботи, репрезентовані на виставці, є жестами звільнення та власними маніфестаціями.
- ДУКАТ
- Виставка «Наступна зупинка — Автовокзал. Ада Рибачук та Володимир Мельніченко»
- з 16.07.21 по 16.08.21
Подію присвячено першій масштабній спільній роботі Ади Рибачук і Володимира Мельніченка — комплексному художньому оформленню Київського центрального автовокзалу. Виставка оповідає про створення відомих модерністських мозаїк доби відлиги, а також відображає історію їх збереження та реставрації, яка відбулася за ініціативи Фонду АРВМ у рамках реновації будівлі автовокзалу в 2021 році.
Творчість київських шістдесятників Володимира Мельніченка і Ади Рибачук стала знаковою у контексті українського мистецтва пізньорадянської епохи. Як творчий тандем художники працювали понад 50 років. З 1967 по 1981 рік митці працювали над реалізацією концепції «Парку Пам’яті» на Байковій горі, розробивши архітектурне рішення залів прощання київського крематорію та втіливши у життя унікальні рельєфи «Стіни Пам’яті», які було варварськи знищено радянською владою у 1982 році. Створені ними архітектурні форми стали не лише яскравими пам’ятками доби радянського модернізму, а й символами спротиву тоталітарній системі.
- Музей сучасного мистецтва Одеси
- Виставка Іллі Чичкана «Психодарвінізм. Практичний гуманізм»
- з 16.07.21 по 29.08.21
Новий цикл робіт присвячений шедеврам класичного реалістичного живопису. Художник іронізує над ідеологічним впливом видатних творів мистецтва та пропонує по-новому поглянути на культурну спадщину минулих епох. Виставка являє собою імітацію камерної музейної зали, де сконцентровані твори, які «повинен знати кожен». Цей зразковий зал — карикатура, криве дзеркало музею, де Чичкан висміює музейний пафос та відкидає традицію поклоніння імперському канону та уявної складності мистецтва.
- M17 Contemporary Art Center
- Виставка «Futurespective: 30 обкладинок Vogue UA від українських митців»
- з 30.07.21 по 27.08.21
30 художників — 30 різних поглядів на світ і майбутнє. Віталій Кравець розмірковує над безвихіддю екологічного майбутнього планети на прикладі особистої для кожного українця катастрофи — чорнобильської аварії. Непередбачуваність втілена в триптиху «Мутація» скульптора Олексія Золотарьова. Звичні речі в подальшому виглядають інакше — мутують. Але, згідно із законами світобудови, нам гарантований баланс. І метр свіжої зеленої трави в фоторобіті Тіберія Сільваші дає відчуття простору — символу необмежених можливостей і свободи.
«Дискурс проекту — майбутнє у всьому його різноманітті, — каже куратор виставки Світлана Старостенко. — У художників немає мети його передбачити. Але вони, кожен у своїй особливій манері, висловлюють якусь колективну пам’ять, тривожність сьогоднішнього дня, передчуття прийдешніх подій. Виставка виходить ретроспективою і анонсом одночасно. Є у мистецтва така унікальна властивість: проживати майбутнє вже сьогодні, представляючи ідеальне — доконаним».
- Одеський художній музей
- Персональний виставковий проєкт Володимира Буднікова «Напис»
- з 09.07.21 по 24.08.21
«Працюючи, я зосередився на обставинах, за яких може відбутися мова, а також на тому, що їй загрожує або перешкоджає. Ба більше, я взявся до «написання», чим наче повернув живопис до його буквальної суті — принципу, згідно з яким мова стає живою, «живим письмом». Напис постає межею між зображенням і наративом, перебуваючи на обох теренах воднораз, оприявнюючи у своїй перспективі те, яким чином абстрактний малюнок тримає зміст», — коментує проєкт Володимир Будніков.
- PinchukArtCentre
- Персональна виставка Ніколая Карабіновича «Vukojebina»
- з 07.07.21 по 15.08.21
Виставка розглядає кордони між людством як культурним визначенням та людиною, як вона визначається через тваринні інстинкти та бажання.
Vukojebina – це лайливий термін, що використовується на Балканах для опису глухомані, і дослівно перекладається як місце, де кохаються вовки.
Карабінович розглядає почуття людської гідності на стику з екзистенційним конфліктом між нашою потребою в безпеці та захисті і нашим прагненням свободи, пошуку та експансії. Vukojebina пропонує містичну зону, десь між «тут» і «ніде», з неоновим світлом і тваринним світом, одночасно зворушливим і моторошним, у якому поєднуються поп-культура, справжнє життя і процес концептуального осмислення. Ця виставка виходить за рамки політики і розглядає стан людини в історичному, теперішньому і антиутопічному розумінні.
- Мистецький арсенал
- Виставковий проєкт «Чутливість. Сучасна українська фотографія»
- з 29.07.21 по 05.09.21
Цей виставковий проєкт репрезентує множинність методів роботи з фотографічним медіумом в Україні протягом майже трьох останніх десятиліть. Таке хронологічне рамування не випадкове, адже фотографія постала як самодостатній вид у системі сучасного українського мистецтва ще на початку 1990-х років. Нині ж важливим є подивитися на цей шлях цілісно та розгорнуто, оприявнити те, що називають «загальною картиною».
Попри те що виставка охоплює широке коло авторів та явищ, її акцент не на хронології чи енциклопедичності — а на процесах у самому медіумі. Фотографічна оптика дає змогу відчути та осмислити час на відносно короткій дистанції. А це можливо, не лише занурюючись у контекст історії, що насичена подіями та трансформаціями, але й демонструючи різні підходи до фотографії як такої, проявляючи ті її внутрішньовидові колізії, які припали на цей час.
- Щербенко Арт Центр
- Персональна виставка Анни Миронової «Наближення»
- з 28.07.21 по 28.08.21
«Наближення» – персональна виставка Анни Миронової, вперше презентована Щербенко Арт Центром в Одеському художньому музеї у червні 2021. Зараз, після закінчення проєкту в Одесі проєкт буде повторно експонований у Києві у ЩАЦ. На виставці представлені рисунки олівцем, об’єкти-дерево та бронзові скульптури.
Роботи Анни Миронової, попри їхню візуальну безпредметність, не є категоріями абстрактного мистецтва. За кожною з них криється визначений об’єкт – у новій серії рисунків ним став туманний простір природи на світанку, простір вранішньої наповненої тиші, простір спогадів та пізнання, переданий у подекуди більш або менш щільних штрихах рожевого олівця. Ця умисна варіативність роботи з густотою штрихів уможливлює наближення. Відходячи далі, а потім підступаючи впритул, наближення стає дією, станом, знайомством з тілом у всій повноті його значень: тілом людським та тілом природним, відтвореним у тілі паперу та згодом трансформованим під впливом досвіду занурення у нього глядача чи глядачки.
- Dymchuk Gallery
- Виставка «Саяк-Седе: Велике серце Ади Рибачук та Володимира Мельніченка»
- з 27.07.21 по 22.08.21
На виставці будуть представлені живопис, скульптурні роботи, графіка та фотографії Ади Рибачук та Володимира Мельніченка, створені ними у 50-х — 60-х роках під час подорожі в Арктику на побережжя Баренцового моря.
У 1954 році Ада Рибачук та Володимир Мельніченко, тоді ще студенти Київського державного художнього інституту (нині — Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури) їдуть на переддипломну практику до Арктики — на побережжя Баренцевого моря. Північ справила на митців велике враження та суттєво вплинула на їхню творчість. На півночі Ада Рибачук та Володимир Мельніченко створювали роботи про життя, філософію та цивілізацію ненців. Вони працювали як живописці та графіки, фіксуючи оточуючий світ, досліджуючи життя і побут корінного народу. Ці роботи стали важливими антропологічними матеріалами про історію ненців. Там, на березі моря Баренця, Ада та Володимир провели майже 7 років свого життя.
Цю виставку Володимир присвячує Аді, якій 27 липня могло б виповнитися 90 років.
- White World
- Групова виставка українських митців «Причина зникнення»
- з 27.07.21 по 14.08.21
Групова виставка українських митців у форматі «тотальної інсталяції». Куратори Леся Кульчинська та Єгор Анцигін відмовляться від звичних експозиційних прийомів і покажуть те, що художники ховають від глядачів.
