Метка: Voloshyn Gallery

Categories
TOP UKRAINE

10 ВИСТАВОК, ЯКІ ПОТРІБНО ПОБАЧИТИ ДО КІНЦЯ РОКУ

До новорічних свят залишилось зовсім мало часу, а це означає що галереї та музеї підуть на канікули. Ми відібрали для вас 10 цікавих виставок які варто побачити до кінця року.

  • Voloshyn Gallery
  • Персональний проєкт Сергія Петлюка «Індекс»
  • з 16.12.21 по 30.01.22

У 2019 році Відкрита Група, готуючись до Венеційської бієнале, зробила дуже відважний, але й утопічний крок – спробувала скласти список всіх «нині живучих українських художниць/художників». Стати частиною цього списку можна було всім тим охочим без відбору, хто вважав себе частиною сучасної української художньої спільноти. Згідно з прес релізом і отриманим електронним листам, тим, хто заповнив анкету, стало відомо, що: «офіційно ви є художником / художницею 58-ої Венеційської бієнале» та «протягом тривання проєкту, жорсткий диск з даними всіх учасників проєкту буде подарований не існуючому державному музею сучасного мистецтва України, і фактично започаткує його колекцію». Відповідно, цим актом, 1143 людини з одного боку десакралізували сам статус учасника Венеційської бієнале, а з іншого фактично легітимізували свою роль у внутрішньо українському мистецькому полі.

Саме цей відкритий список Сергій Петлюк бере за основу у своїй новій роботі, ставлячи запитання: ким є український(а) художник(ця) в локальному та глобальному дискурсах, якою є його/її видимість, яким є арт ринок (якщо він є) в Україні і яка роль локальних арт інституцій в цих процесах.

  • PinchukArtCentre
  • Виставка 6-ї Премії Future Generation Art Prize 2021
  • з 25.09.21 по 27.02.22

Виставка зосередилася на представленні нових робіт, які демонструватимуть найактуальніші творчі тенденції нового покоління художників. Заснована Фондом Віктора Пінчука в 2009 році, Future Generation Art Prize — це міжнародна премія в галузі сучасного мистецтва, метою якої є відкриття нових імен в світі мистецтва та надання довгострокової підтримки майбутньому поколінню художників.

  • Одеський національний художній музей
  • Виставка «Рой. До шістдесятиріччя Олександра Ройтбурда»
  • з 16.10.21 по 31.12.21

Цей проєкт — своєрідний «тізер» до великої персональної виставки-ретроспективи Ройтбурда, що буде показано наступного року у чотирьох містах країни: Одесі, Києві, Львові та Дніпрі.

На виставці представлено 28 живописних робіт Ройтбурда, відеоарт, інсталяції та близько 70 архівних фотографій з родинної та приватних колекцій. Виставка робить акцент на ранньому періоді творчості, 1980-1990-х, коли Олександр не тільки пробував себе у різних напрямках мистецтва, але й займався активним формуванням одеської та загальноукраїнської художньої спільноти.

  • Мистецький арсенал
  • Виставковий проєкт «ФУТУРОМАРЕННЯ»
  • з 15.10.21 по 30.01.22

Виставковий проєкт присвячений футуризму — одному з найяскравіших явищ у світовій історії мистецтва. «Бацила футуризму», за метафоричним визначенням Михайля Семенка, почала ширитись світом на початку ХХ століття. Невизначеність (марення) та процесуальність важливі для футуристів як концепти творчих пошуків; звідси — назва виставки.

9 залів Мистецького арсеналу презентують найбільш радикальну візію мистецтв 1920-х в Україні: перехід від мис­тецтва минулого до майбутнього, деструкцію. За «законами» футуризму — на зміну процесові розкладання прийдуть конструювання нової культури та творення метамистецтва. Експеримент і провокація, змішування серйозного і смішного, політичного і побутового — таким був шлях деструкції.

Проєкт «Футуромарення» — не лише про мистецтво. Він, передусім, про людину і суспільство, які постають перед викликами доби — соціальними, економічними, світоглядними. Цивілізація повсякчас проходить такий цикл, стикаючись з новим досвідом і неодмінно фантазує про майбутнє.

  • Щербенко Арт Центр
  • Персональна виставка Руслана Тремби «Тихий годинник»
  • з 22.12.21 по 05.02.22

Митець продовжує випробовувати виражальні властивості скульптури та живопису, працюючи з невигадливим матеріалом – акрилом, лаком, пресованим папером, повстю. Доволі стримана техніка художника набуває символічного змісту, виступаючи способом опрацювання спогадів.

Виставка об’єднує роботи різних періодів, давні твори перегукуються з нещодавніми. Уява Руслана невпинно коливається між минулим та сьогоденням. Віднайдені колись образи та сюжети набувають нового вигляду, розкриваються через новий досвід. Минуле ніколи не лишається в минулому, не буває вичерпаним та безжиттєвим. Теперішнє це діалог з різними пластами минулого, його переоцінка відповідно до актуальних викликів. Художник проходить цей шлях, працюючи зі своїми творами. Серії «Bundes Eigentum», «Крапка», «Образ» та «Вірники» слугують шматочками пам’яті, які вбудовуються в актуальні враження, створюючи тло для серій «Наближення», «Двері відкриті», «Портрети дитинства».

  • Я Галерея 
  • Проєкт Юрія Соломка та Олександра Ляпіна «Наполеон»
  • з 01.12.21 по 15.01.22

«Наполеон» — проєкт Юрія Соломка та Олександра Ляпіна, у якому митці розхитують стабільність дійсності. Стикаючись із фатумом географічних карт, вони повертають персональну відповідальність за свій шлях, окреслений ідеями, цінностями чи враженнями. Ця робота відбувається поетапно, як при зведенні (чи розбиранні?) будинку. Об’єктивність карт перекривається колективним тілом, що, своєю чергою, стає основою для з’яви суб’єктивної реальності. Професійний художник Соломко розбиває правила географії випадками образів. Наївний — Ляпін все це перекриває винятками фантазії. І чим більше шарів на полотні, тим більше воно нагадує стіну печери, чистий лист палімпсесту, торт «Наполеон».

Перед глядачем розгортається метамодерний парадокс: накопичення сенсів призводить до деструкції. Доповнення карти новими фактами нівечить її безкомпромісність, перетворюючи досвід усього людства на замальовки першопроходця.

  • Хлібня (Національний заповідник «Софія Київська»)
  • Виставка «КАТАРСИС»
  • з 11.08.21 по 05.02.22

На виставці представлені майстри пізньобарокового мистецтва другої половини XVIII сторіччя Йоганн-Георгій Пінзель, його учень Франциск Олендзький та сучасний український художник Олександр Животков.

Час, людина і дерево дуже пластичні. Кожен із цих велетнів потужний та міцний, загартований і витривалий. Але ще нас об’єднує повна протилежність собі ж — пластика, витонченість та абсолютна гнучкість перед цим світом.

  • ДУКАТ
  • Виставка графічних робіт Кирила Проценка «Повертаючись до надрукованого»
  • з 23.12.21 по 06.01.22

Постать Кирила Проценка багатогранна: художник, дизайнер, кліпмейкер, організатор міждисциплінарних проєктів та яскравих вечірок. Один із учасників Паркомуни, він назавжди залишився експериментатором і шукачем, чия мерехтлива ідентичність вислизає від строгих визначень. Роботи Проценка сповнені іронії та мають міфологічну ауру, притаманну загалом мистецтву “нової хвилі”. Але в цілому практика художника демонструє мінімалізм, лаконічність і переважно концептуальний підхід, що виокремлює Проценка серед більшості митців його кола.

В арсеналі драйвових експериментів Кирила були різноманітні медіа: живопис, фотографія, відео та саунд-інсталяції, випалювання і, власне, друкована графіка, якій присвячено дану експозицію. Усі ці прояви об’єднує легкість і “грайливість” фінального жесту, в якому сконцентровано весь попередній мислительний процес, усі відсилки і цитати, але неявно — так, аби не перевантажити і зберегти стрункість висловлювання.

  • The Naked Room
  • Виставка Петра Ряски «Корекція пам’яті»
  • з 08.12.21 по 16.01.22

«Корекція пам’яті» — друга виставка Петра Ряски в The Naked Room. І наступна серія оповіді про його стосунки із живописом та перформансом.

Два роки тому експозиція «Діяння Ряски» в галереї об’єднала пейзажі, створені протягом 2012–19 років, буквально в одну лінію. Цей кураторський прийом дозволив унаочнити послідовний поступ живописної мови Ряски від академічного ліплення форми в бік вільного й тілесного письма. Ніби натхненний цим перепереглядом власного живописного архіву з позиції тривалого перформансу, Ряска взявся за апгрейд полотен, які того вимагали. Під пензль потрапили, передусім, інститутські роботи. Він з напруженням згадує, як викладачі змушували кільканадцять раз переписувати одну й ту саму постановку через напрочуд суб’єктивне розуміння форми та композиції. З цього врешті виходили роботи, однаково непереконливі як для Ряски, так і для вчителя. Тим не менш, художник довший час зберігав їх у власній майстерні, як важливих свідків власного шляху. Зрештою, Петро зізнався собі, що ані експонувати, ані продавати він їх не хоче. І повернув старі полотна до власної художньої практики.

Ряска є однаково успішним випускником Закарпатської академії мистецтв та Львівської школи перформансу, й однаково добре почувається в обох медіа. Але особливо цікавими є ті його практики, де живопис та перформанс постають постаюсть двома гранями одного твору. «Корекція пам’яті» — зразковий в цьому сенсі проект, а отже «діяння» Ряски тривають.

  • Dymchuk Gallery
  • Виставка Юрія Пікуля «Назустріч відчуженню»
  • з 23.12.21 по 30.01.22

Виставка складена з живописних полотен та інсталяції, створених у 2021 році. Автор у своїх роботах реалістично зображує вхідні групи важливих культурних інституцій України: Міністерства культури, Національного художнього музею України, Мистецького арсеналу та інших, і звертає увагу глядача на відчуття відчуженості, яке викликають у автора ці заклади.

Categories
TOP UKRAINE

7 цікавих виставок 2021 року

Традиційно підбиваємо підсумки року, що минає, відібравши 7 цікавих виставок.

  • Персональна виставка Нікіти Кадана «Камінь б’є камінь»  
  • PinchukArtCentre

«Камінь б’є камінь» — виставка Нікіти Кадана, організована в контексті діяльності Дослідницької платформи PinchukArtCentre. Його перша персональна виставка в Україні демонструє як новостворені, так і існуючі роботи, які є рефлексією на теми української історії, політичного насильства, національного історичного спадку, авангарду та радянської утопії. Ця виставка досліджує виклики теперішнього часу в нерозривному зв’язку з минулим, використовуючи історію, щоб освітити сьогодення та уявити майбутнє.

Виставка починається з «флешбеку», що проявляється в інтуїтивній художньо-історичній рефлексії, здебільшого через роботи тих, кого відносять до українського авангарду. Це акцентує використання Каданом історичного минулого у вигляді ідеологій, мистецтва та актів політичного насильства.

Виставку пронизують історичні події, об’єкти та образи, які Кадан наново інтерпретує з огляду на гостру потребу сьогодення протистояти геополітичним помилкам, імперіалістській агресії та праворадикальним ідеологіям. «Камінь б’є камінь» – це жодним чином не «історія, якою вона була»; це мотив, що спалахує в момент небезпеки – він освітлює наше сьогодення й спрямовує нас у майбутнє.

  • Виставка Даніїла Ревковського і Андрія Рачинського «Хвостосховище.Інженер»
  • Voloshyn Gallery

Даніїл Ревковський і Андрій Рачинський представили продовження серії Хвостосховище, перша частина якої, у формі Музею людської цивілізації, була експонована в PinchukArtCentre напочатку цього року. У Voloshyn gallery представлена гілка історії Хвостосховища, що історично відноситься до 1937-1944 рр. і територіально стосується сучасних меж міста Кривий Ріг.

Виставка розповідає історію інженера металургійно-збагачувального комбінату «Криворіжсталь», який з невиявлених причин разом з родиною жив у схованці на місці майбутнього хвостосховища. Про життя у параної, зумовленій історичними та політичними обставинами; про пошуки відповідних видів активістських практик, що у трактуванні художників перетворюються на художні об’єкти.

  • Виставковий проєкт «Кожны дзень. Мистецтво. Солідарність. Спротив»
  • Мистецький Арсенал

«Кожны дзень» («Кожний день») — це гасло, яке скандують протестувальники й протестувальниці в Білорусі, підкреслюючи тривалість спротиву і його ритм та підтримуючи впевненість, що протест триватиме завтра, що він не закінчиться. У ситуації політичної кризи, що триває від початку серпня 2020 року — перших ночей поліційного насилля і днів масової мобілізації, фраза «кожны дзень» об’єднує спільною обіцянкою виходити на вулиці. Запозичуючи лозунг, виставка фокусується на дослідженні солідарності, «слабких» тактик спротиву, революційної поетики, механізмів державного насильства та просторового й архітектурного вимірів протесту.

Виставка «Кожны дзень. Мистецтво. Солідарність. Спротив» звертається до тих художніх практик, які резонують з історією та сучасністю протестних рухів і мереж солідарності. Мистецтво, представлене на виставці, досліджує, моделює і тестує політичну реальність — або ж стає прямою критикою влади й актом незгоди.

Як жест солідарності з революційними процесами в Білорусі, виставка представляє зріз сучасного мистецтва, що конструює і проявляє пульсуючі форми взаємодії, опору, колективності й майбутнього, яке практикують уже сьогодні — кожний день.

  • Виставка «Чутливість. Сучасна українська фотографія»
  • Мистецький Арсенал

Виставка «Чутливість. Сучасна українська фотографія» репрезентує множинність методів роботи з фотографічним медіумом в Україні протягом майже трьох останніх десятиліть. Таке хронологічне рамування не випадкове, адже фотографія постала як самодостатній вид у системі сучасного українського мистецтва ще на початку 1990-х років. Нині ж важливим є подивитися на цей шлях цілісно та розгорнуто, оприявнити те, що називають «загальною картиною». Попри те що виставка охоплює широке коло авторів та явищ, її акцент не на хронології чи енциклопедичності — а на процесах у самому медіумі. Фотографічна оптика дає змогу відчути та осмислити час на відносно короткій дистанції. А це можливо, не лише занурюючись у контекст історії, що насичена подіями та трансформаціями, але й демонструючи різні підходи до фотографії як такої, проявляючи ті її внутрішньовидові колізії, які припали на цей час.

  • Виставка «КАТАРСИС»
  • Хлібня (Національний заповідник «Софія Київська»)

На виставці представлені майстри пізньобарокового мистецтва другої половини XVIII сторіччя Йоганн-Георгій Пінзель, його учень Франциск Олендзький та сучасний український художник Олександр Животков.

Час, людина і дерево дуже пластичні. Кожен із цих велетнів потужний та міцний, загартований і витривалий. Але ще нас об’єднує повна протилежність собі ж — пластика, витонченість та абсолютна гнучкість перед цим світом.

  • Персональна виставка Саші Курмаза «КОЛИ СТРАХ СТАЄ ДРУГОМ»
  • The Naked Room

Проєкт «Коли страх стає другом» включає нові роботи Курмаза, створені протягом 2020 року. Це серія шовкотрафаретів за мотивами зображень з підручників судмедекспертизи, що ними користуються лікарі та криміналісти для визначення характеру тілесних ушкоджень. Техніка шовкотрафарету має властивість естетизувати будь-яке зображення, шліфувати гострі кути. Однак, це спрацьовує зворотнім чином з натуралістичними зображеннями понівічених тіл. Формалізовані та представлені у вигляді плакатів, вони лише більше жахають.

Продовжують експозицію відлиті з бронзи об’єкти у вітрині. Поєднання брутальності та геометеричної довершенності спантеличує щодо їх призначення. Це скульптури чи зброя? І чи взагалі нормально бачити в потенційному предметі для насильницьких дій обриси абстрактних експериментів початку ХХ сторіччя? Це питання художник переадресовує тим, хто споглядатиме ці предмети в контексті простору художньої галереї.

Зациклює експозицію серія світлин. Фотографія є постійною, фактично щоденною практикою Курмаза, його способом фіксувати плинну візуальну оболонку повсякденності. Світлини видаються на перший погляд не пов’язаними між собою, та відстороненими від заданої іншими роботами образності. Але саме їх тиха присутність убезпечує від прямолійнійного трактування проєкту.

  • Персональна виставка київського художнього тріо GORSAD «10 YEARS»
  • White World 

Маша Романюк, Юлік Романюк та Вітя Васильєв уже 10 років працюють на території української альтернативної і фешн-фотографії. Автори досліджують теми юнацької самоідентифікації та почуттів. Їх роботи друкують в альманахах і журналах, персональні та групові проєкти виставляють в Парижі, Берліні, Нью-Йорку, Південній Африці, скандинавських країнах.

Більшість героїв фото – підлітки, готові «зазирнути за межі» суспільних поглядів і кліше. Самодостатні персони, в процесі пошуку і пізнання сутності власного Я. Вони грають загальноприйнятими сенсами і своїми тілами, створюючи передгрозову напругу у кадрі. Сюжетна ситуація передає інтимність моменту визнання: «Так, це – Я», «Так, Я такий». Світлі стіни, м’яті білі простирадла – наївний антураж чистого аркуша, тло, на якому відбуваються примірки себе. Дивні предмети, що не одразу асоціюються з підлітками – ножі, сигарети, рожеві гумові фалоси – з’являються з простору свідомого, що витісняється суспільством. Вони стають повноправним знаряддям самопізнання через самовизнання, а щирість і відкритість вступають у конфронтацію з очікуваннями і збовтуються у сироватку правди.

Виставка Горсаду – гучна подія на кивській арт-сцені. Ясність фешн фотографії, глянсова фактура знімка, спалах і вибілений фон – переносять героїв у ідеалізований світ трендів. Вони вступають у конфронтацію з заборонами, грають з реквізитом, що балансує на межі засуджуваного, не прийнятого суспільством. Художники створюють атмосферу знімка – альтернативну, часто тривожну, з несподіваними поєднаннями і одкровеннями. Осмислюють юність і допитливість, через створення провокаційних обставин, створюючи власні формули пошуку ідентичності.

 

 

Categories
UKRAINE

Voloshyn Gallery представляє персональний проєкт Сергія Петлюка

Voloshyn Gallery представляє персональний проєкт Сергія Петлюка під назвою «Індекс». Кураторка виставки Оксана Карповець. Експозиція складається з тотальної мультимедійної інсталяції, прем’єра якої відбудеться в Voloshyn Gallery.

У 2019 році Відкрита Група, готуючись до Венеційської бієнале, зробила дуже відважний, але й утопічний крок – спробувала скласти список всіх «нині живучих українських художниць/художників». Стати частиною цього списку можна було всім тим охочим без відбору, хто вважав себе частиною сучасної української художньої спільноти. Згідно з прес релізом і отриманим електронним листам, тим, хто заповнив анкету, стало відомо, що: «офіційно ви є художником / художницею 58-ої Венеційської бієнале» та «протягом тривання проєкту, жорсткий диск з даними всіх учасників проєкту буде подарований не існуючому державному музею сучасного мистецтва України, і фактично започаткує його колекцію». Відповідно, цим актом, 1143 людини з одного боку десакралізували сам статус учасника Венеційської бієнале, а з іншого фактично легітимізували свою роль у внутрішньо українському мистецькому полі.

Саме цей відкритий список Сергій Петлюк бере за основу у своїй новій роботі, ставлячи запитання: ким є український(а) художник(ця) в локальному та глобальному дискурсах, якою є його/її видимість, яким є арт ринок (якщо він є) в Україні і яка роль локальних арт інституцій в цих процесах.

Рухома текстова стрічка із вищезгаданим списком українських художниць/художників оперізує та захоплює простір галереї. Після кожного прізвища висвітлюються цифри, що нагадують індекси брокерських бірж, та на відміну від останніх, ці цифри не несуть жодного змісту – це всього лиш імітація, довільний набір цифр, що рандомно висвітлює програма. Прем’єра цього проєкту відбувається в Voloshyn Gallery, чи не єдиній українській арт інституції, що промує і показує місцевих художників за кордоном.

Сергій Петлюк народився в 1981 р., медіа художник, живе та працює у Львові. Сергій Петлюк використовує різні мистецькі медіа, але головним чином відео (moving image) у поєднанні зі скульптурними інсталяціями для створення імерсивних просторів, де ключовим елементом часто є сам глядач. Відео, проєкції, звукові та кінетичні елементи, в поєднанні з ретельно продуманими архітектурними структурами, створюють високо зарядне середовище, що зачіпає і діє на тіло, почуття та розум глядача. Посередництвом цих налаштувань, де участь оформлено як дивну, навіть відчужуючу зустріч, художник досліджує питання контролю, агресії, насильства, іншості та страху, що випливають з постійної напруги між особистістю і суспільством в контексті пострадянської України, з його соціальними нормами, стереотипами, націоналізмом, політичними потрясіннями і постійним пошуком культурної ідентичності. Мета полягає в тому, щоб передати надто знайомі, але часто непомітні й подавлені почуття і спогади, роблячи їх видимими та неминучими для глядача в незвичайній художній обстановці.

  • 16.12.2021 — 30.01.2022
  • Відкриття: 16 грудня з 17:00 до 20:00 (у зв’язку з COVID19)
  • Voloshyn Gallery, Київ, вул. Терещенківська, 13
Categories
TOP UKRAINE

13 цікавих виставок листопада

Незважаючи на складну пандемічну ситуацію, українські музеї та галереї продовжують роботу. Листопад дарує поціновувачам мистецтва цікаві виставкові проєкти, серед яких: груповий проєкт «5 років тому» у честь 5-ти річчя Voloshyn Gallery, виставка до шістдесятиріччя Олександра Ройтбурда та виставка фіналістів конкурсу МУХі 2021.

  • Voloshyn Gallery
  • Груповий проєкт «5 років тому» у честь 5-ти річчя Voloshyn Gallery
  • з 20.10.21 по 14.11.21

«5 років тому» – це візуалізація взаємодії минулого та теперішнього, де експозиція є дослідженням часу та простору, і водночас його фіксацією, що набуває значення для створення і культивування нового досвіду через призму минулого.

На виставці «5 років тому» представлені арт-об’єкти, створені авторами (Нікіта Кадан, Леся Хоменко, Олексій Сай, Микола Рідний, Ніколай Карабінович, Євген Самборський, Влада Ралко та Володимир Будніков) у 2016 році, в рік заснування Voloshyn Gallery, аби подивитись на них ще раз з позицій часу, що минув. Деякі роботи було створено художниками в рамках серій, деякі паралельно або ж в перервах між ними. Навмисно «витягуючи» роботи з власного контексту, позбавивши загальної теми, ми переглядаємо важливі свідчення в минулому, звертаємо увагу на те, що раніше могло лишитися другорядним. Експозиція стає точкою порівняння «вчора» і «сьогодні».

  • Одеський художній музей
  • Виставка «Рой. До шістдесятиріччя Олександра Ройтбурда»
  • з 16.10.21 по 31.12.21

Цей проєкт — своєрідний «тізер» до великої персональної виставки-ретроспективи Ройтбурда, що буде показано наступного року у чотирьох містах країни: Одесі, Києві, Львові та Дніпрі.

На виставці представлено 28 живописних робіт Ройтбурда, відеоарт, інсталяції та близько 70 архівних фотографій з родинної та приватних колекцій. Виставка робить акцент на ранньому періоді творчості, 1980-1990-х, коли Олександр не тільки пробував себе у різних напрямках мистецтва, але й займався активним формуванням одеської та загальноукраїнської художньої спільноти.

  • YermilovCentre
  • Виставковий проєкт «Олександр Дубовик. Знаки»
  • з 15.10.21 по 26.11.21

В проєкті показано різні напрямки творчості художника: від перших знакових живописних “букетів” створених у 1960-тих і серій гуашей до унікальних артбуків, в яких художник втілював свої найбільш сміливі ідеї. В експозиції також буде відтворено атмосферу Новоапостольскої церкви у Києві, для якої художник створив проєкт вітражного оформлення.

Олександр Дубовик — знакова фігура в історії українського мистецтва. Він створив корпус живописних і графічних творів, що сьогодні зберігаються у світових музейних колекціях, а також виклав свої погляди на мистецтво у текстах, філософських трактатах та поезіях.

  • Музей сучасного мистецтва Одеси
  • Виставковий проєкт «Кібература» художниці Ozi (Ірини Озаринської)
  • з 21.10.21 по 21.11.21

Художниця послідовно розкриває тему Artist-book, використовуючи великий спектр інструментів: живопис, графіку, відео-арт, скульптуру — Ozi створює єдиний простір, кожен фрагмент якого відображає ціле, і розповідає про трансформацію, яку зазнала книга від моменту зародження самого поняття, першіх її втілень в пергаменті до сучасного подання в цифровому вигляді.

Художниця, продовжуючи досліджувати одну зі своїх улюблених тем проведе кожного глядача в портал просторових меж предметів, і за допомогою свого досвіду і майстерності втілить його розширення. Розгорнувши цей простір, вона дбайливо зберігає увагу до книги, як до художнього об’єкту. В інсталяції ми побачимо продовження традицій світового мистецтва livres d’artistes, що породжує бажання постійного втілення художньої комунікації.

  • Мистецький арсенал
  • Виставковий проєкт «ФУТУРОМАРЕННЯ»
  • з 15.10.21 по 30.01.22

Виставковий проєкт присвячений футуризму — одному з найяскравіших явищ у світовій історії мистецтва. «Бацила футуризму», за метафоричним визначенням Михайля Семенка, почала ширитись світом на початку ХХ століття. Невизначеність (марення) та процесуальність важливі для футуристів як концепти творчих пошуків; звідси — назва виставки.

9 залів Мистецького арсеналу презентують найбільш радикальну візію мистецтв 1920-х в Україні: перехід від мис­тецтва минулого до майбутнього, деструкцію. За «законами» футуризму — на зміну процесові розкладання прийдуть конструювання нової культури та творення метамистецтва. Експеримент і провокація, змішування серйозного і смішного, політичного і побутового — таким був шлях деструкції.

Проєкт «Футуромарення» — не лише про мистецтво. Він, передусім, про людину і суспільство, які постають перед викликами доби — соціальними, економічними, світоглядними. Цивілізація повсякчас проходить такий цикл, стикаючись з новим досвідом і неодмінно фантазує про майбутнє.

  • БФ «Мистецтво без меж»
  • Проект «Уявні тіні та тіні» Олега Тістола та Ігоря Бондаренка
  • з 19.10.21 по 11.11.21

Виставка-діалог живописця Олега Тістола та фотографа Ігоря Бондаренка підіймає питання реального та ірреального, суб’єктивного та об’єктивного в нашому сприйнятті дійсності.

В своєму мистецькому діалозі живописець та фотограф ніби обмінялися художніми засобами візуального відображення, для того, щоб підкреслити амбівалентність поглядів та різноманіття смислових контекстів нашого сприйняття світу. Створюючи портрети з тіней, Тістол майже відкидає емоційну гамму живописності, апелюючи тільки до контрастів між особистістю та середовищем, реальністю та містикою, об’єктивним та суб’єктивним, використовуючи колір, лише як певний емоційний тон. У той час фотограф Ігор Бондаренко вносить в чіткий світ фотографічної монохромної репрезентації дійсності найголовніший художній засіб живопису – колір, як одну з основних констант нашого бачення дійсності. І цей конфлікт, відверте вторгнення в монохромну «картинку», цілком трансформує першопочаткове її сприйняття, розширюючи діапазон її трактування та залучаючи до діалогу глядача про те, що є реальність та істина.

  • Nt-Art Gallery
  • Виставка «Метафізика. Острів»
  • з 22.10.21 по 27.11.21

«Метафізика. Острів» — виставка кураторок Оксани Довгополової, Наталки Ревко та Катерини Семенюк про переосмислення «одеського міфу».

Одного разу в розмові на вулиці нічної Одеси Олександр Ройтбурд почув фразу: «Так ви тут живете в де-кіріковському пейзажі!». Таке, де-кіріковське, метафізичне обличчя Одеси важко побачити. Ззовні гарантовано видно її екзотизований, симулятивний образ, описаний в так званому одеському міфі з його обов’язковим «колоритом», тюлькою та псевдо-єврейськими жартами. Одеса добре навчилася демонструвати саме таку картинку, яка непогано продається.

Але коли тебе раптом засліпить полуденне сонце, ти побачиш… острів на межі між морем та степом. Весь цей галасливий балаган нікуди не зникає, але ти бачиш і простір чистих сенсів, у який вводить виставка «Метафізика. Острів». Тоді і з’являється чиста лінія узбережжя, а на ній — місто-острів. Саме таку Одесу ми бачимо в роботах одеських художників 1960–70-х, які шукали це місто поза часом у неперервному полілозі з однодумцями.

  • Malevich
  • Персональна виставка Жені Лаптій «Пангея»
  • з 28.10.21 по 11.11.21

Пангея (від грец. γη gê «Земля» та грец. παν pan «все», буквально вся Земля) — надконтинент, який раніше містив у собі майже весь суходіл та існував 300 мільйонів років тому. Вся Земля була оточена океаном Панталасса.

Виставка про взаємодію людини з ідеальним природнім світом та про наслідки цієї взаємодії. Художниця пропонує глядачу порефлексувати над тим, чи зможемо ми створити умови для екологічної сталості та уникнути глобальних катастроф. Проект створений в рамках резиденції Ruda project 2021 та присвячений найбільшому промисловому центру України — Кривому Рогу.

  • M17 Contemporary Art Center
  • Виставка фіналістів конкурсу МУХі 2021
  • з 11.11.21 по 05.12.21

Проєкт МУХі 2021 – восьма виставка фіналістів та фіналісток конкурсу для молодих українських художників та художниць з різних куточків України та світ.

МУХі – це поліфункціональний проєкт, спрямований на послідовну і тривалу роботу з підтримки українських художниць і художників на етапі їх становлення. Нaзвa МУХі є абревіатурою від «Молоді Українські Художники/ці і». Перша виставка МУХі булa презентовaнa в 2009 році в Боттега Галереї. У 2021 році проєкт реaлізовaно увосьме.

  • Золотое Сечение
  • Виставка-продаж «За лаштунками іронії Жан-Луї Форена»
  • з 27.10.21 по 17.11.21

Жан-Луї Форен — учасник перших виставок імпресіоністів нарівні з Клодом Моне, Едгаром Дега, П’єром-Огюстом Ренуаром, Полем Сезанном, Полем Гогеном та іншими геніями епохи. Дега вважав його кращим другом, вони пліч-о-пліч писали етюди за лаштунками опери, спостерігаючи за балеринами. Сезанн обожнював сатиричні малюнки Форена, а Анрі Тулуз-Лотрек називав його своїм учителем та покровителем і надихався творчістю художника.

Київська виставка робіт Форена охоплює всі періоди творчості автора, а також всі теми та техніки, які художник використовував для створення своїх шедеврів. Твори Жан-Луї Форена дозволять відвідувачам виставки зануритися у атмосферу Парижа 19-20 століть, відчути емоційний стан героїв його сюжетів та отримати стравжнє естетичні задоволення від геніальної техніки письма майстра. Всього на експозиції представлено 23 оригінальних твори художника. Всі роботи виставки належать українському колекціонеру, який протягом довгого часу вивчав творчість Форена та збирав його шедеври по всьому світові — з приватних зібрань Європи і США.

  • The Naked Room
  • Персональна виставка художниці Олександри Кадзевич «ПЕЙЗАЖ–СУВЕНІР»
  • з 27.10.21 по 17.11.21

«ПЕЙЗАЖ–СУВЕНІР» — друга персональна виставка художниці Олександри Кадзевич в галереї The Naked Room. До експозиції увіййшли нові живописні роботи та артефакти, пов’язані з персональної історію родини художниці.

  • Мала Галерея Мистецького арсеналу
  • Виставка «Швидко. Зручно. Небезпечно»
  • з 05.11.21 по 25.11.21

Виставка присвячена феномену гіг-економіки, у якому працівни_ця опиняється у стані незахищеної та нестабільної праці. Учасни_ці проєкту аналізують власний досвід взаємодії та співпраці з різними цифровими платформами та оприявнюють їх проблеми.

  • Tiro al Blanco та Voloshyn Gallery
  • Групова виставка українських художників «Виходячи за межі»
  • Місце проведення виставки: Галерея Tiro al Blanco (Гвадалахара, Мексика)
  • з 27.10.21 по 15.01.22

Цей кураторский проєкт – міжнародна колаборація, в рамках якої вперше за 30 років незалежності України у Мексиці представлено проєкт українських авторів. У виставці беруть участь Леся Хоменко, Катерина Лисовенко, Kinder Album та Анастасія Подерв’янська.

Українське мистецтво згенероване однією системою виходить буквально за межі, долаючи відстань у тисячі кілометрів, де зіштовхується з іншою парадигмою, створюючи нові складні взаємозв’язки. Підходи авторок в їхніх роботах також зіштовхуються між собою під різними кутами, доповнюючи один одного, балансуючи між запереченням і ствердженням, одночасно виходячи за рамки власного контексту.

 

 

 

Categories
UKRAINE

Voloshyn Gallery святкує 5-ти річчя груповим проєктом «5 років тому»

Voloshyn Gallery представляє груповий проєкт Нікіти Кадана, Лесі Хоменко, Олексія Сая, Миколи Рідного, Ніколая Карабіновича, Євгена Самборського, Влади Ралко та Володимира Буднікова у честь 5-ти річчя Voloshyn Gallery.

«5 років тому» – це візуалізація взаємодії минулого та теперішнього, де експозиція є дослідженням часу та простору, і водночас його фіксацією, що набуває значення для створення і культивування нового досвіду через призму минулого.

На виставці «5 років тому» будуть представлені арт-об’єкти, створені авторами у 2016 році, в рік заснування Voloshyn Gallery, аби подивитись на них ще раз з позицій часу, що минув. Деякі роботи було створено художниками в рамках серій, деякі паралельно або ж в перервах між ними. Навмисно «витягуючи» роботи з власного контексту, позбавивши загальної теми, ми переглядаємо важливі свідчення в минулому, звертаємо увагу на те, що раніше могло лишитися другорядним. Експозиція стає точкою порівняння «вчора» і «сьогодні».

Роботи із спільної серії Влади Ралко та Володимира Буднікова «Лінія розмежування» створювалися всередині реального часу під час розгортання війни на сході України, де звичні кордони перетворювалися на лінії високої напруги чи лінії нової жорстокості. А лінія бойових дій поступово стає подібною до лінії у малюванні або написанні, де предмети чи слова робляться видимими лише завдяки лінії.

Підсилюючи напруженість у діалог з роботою Володимира Буднікова вступає графіка Нікіти Кадана із серії робіт «Гілка», де автор звертається до історії масових насильств та Голокосту на українських територіях у 1930-40-ті роки. Нікіта у своїх роботах намагається зафіксувати правдиві події як свідчення для глядачів майбутнього. Сьогодні, будучи вмонтованими в нову політичну ідеологію, вони більше говорять про неможливість свідчення, спантеличують та створюють зовсім хибні інтерпретації.

Серія «Bombed» Олексія Сая постає своєрідною реакцією мистецтва на події, де автор руйнуючи старіші роботи, створює зображення бомбардувальних пейзажів України з висоти пташиного польоту. Серія скульптур Миколи Рідного продовжує тему фіксування часу та відсилає до різних архітектурних форм: урядових будівель, вуличних ринків, житлових будинків або транспортних засобів. Усі вони мають одну спільну деталь – це прапор. Художник розмірковує над останніми змінами у сприйнятті національних символів в Україні, коли всюди присутні національні прапори та символи набули особливого політичного та історичного значення. Стираючи відмінність деталей та кольорів чорною фарбою, він критично осмислює логіку останніх політичних зрушень, у яких архітектурна база, її історія, культурний зміст та соціальні функції стають менш значними, ніж прояв національних барв на її поверхні.

Євген Самборський представляє свою роботу «Пейзаж з описом на ньому», яку створив на роботах студентів інституту мистецтв, які крав, навчаючись там. В описі до роботи, яку художник навмисне робить частиною змісту твору, Євген вказує дату, як своєрідну точку неповернення. Ніколай Карабінович у роботі «Life is art» буквально говорить як мистецтво співвідноситься з реальним життям. А cтвердження насправді є питанням.

Продовжує тему часу й робота Лесі Хоменко із серії «Авторська копія», де художниця відтворила свої вже відомі роботи, але при цьому надала копії статус оригіналу. Художниця свідомо інтерпретує оригінали, говорячи про час за допомогою візуальних викривлень та деформацій. Фіксуючи часткові зміщення при цитуванні своїх власних робіт, художниця окреслює новий контекст для їх представлення.

Тут варто зазначити також роль галереї, що утворює власний подвійний смисл. Від імені інституції ми говоримо про систему мистецтва, в якій роботи з плином часу стають більш важливими, і не лише в комерційній площині, вони стають музейними. І водночас ці роботи ніщо інше як свідчення часу, по яким можна писати не тільки історію мистецтва, а й аналізувати суспільно-політичні та соціокультурні трансформації.

  • Відкриття: 20 жовтня з 11:00 до 18:00
  • Voloshyn Gallery (вул. Терещенківська, 13) 
  • Вхід на виставку — вільний
  • Тривалість виставки: 20.10 – 14.11
Categories
TOP UKRAINE

10 цікавих виставок жовтня

Розповідаємо про виставки, які варто відвідати в жовтні в Києві, Харкові та Одесі.

  • PinchukArtCentre
  • Виставка 6-ї Премії Future Generation Art Prize 2021
  • з 25.09.21 по 27.02.22

Виставка зосередилася на представленні нових робіт, які демонструватимуть найактуальніші творчі тенденції нового покоління художників. Заснована Фондом Віктора Пінчука в 2009 році, Future Generation Art Prize — це міжнародна премія в галузі сучасного мистецтва, метою якої є відкриття нових імен в світі мистецтва та надання довгострокової підтримки майбутньому поколінню художників.

  • Voloshyn Gallery
  • Виставка Даніїла Ревковського і Андрія Рачинського «Хвостосховище.Інженер»
  • з 17.09.21 по 15.10.21

Даніїл Ревковський і Андрій Рачинський представили продовження серії Хвостосховище, перша частина якої, у формі Музею людської цивілізації, була експонована в PinchukArtCentre напочатку цього року. У Voloshyn gallery представлена гілка історії Хвостосховища, що історично відноситься до 1937-1944 рр. і територіально стосується сучасних меж міста Кривий Ріг.

Виставка розповідає історію інженера металургійно-збагачувального комбінату «Криворіжсталь», який з невиявлених причин разом з родиною жив у схованці на місці майбутнього хвостосховища. Про життя у параної, зумовленій історичними та політичними обставинами; про пошуки відповідних видів активістських практик, що у трактуванні художників перетворюються на художні об’єкти.

  • Національний музей «Київська картинна галерея»
  • Виставковий проєкт «Такий різний Ройтбурд»
  • з 06.10.21 по 17.10.21

Виставковий проєкт «Такий різний Ройтбурд», присвяченого пам’яті відомого українського митця, громадського активіста, директора Одеського художнього музею Олександра Ройтбурда, який відійшов у вічність на початку серпня цього року.

«Такий різний Ройтбурд» покаже різні грані творчості унікального митця й усебічно обдарованої людини Олександра Ройтбурда. Ройтбурд сміливо йшов на експерименти, намагався якомога точніше передати засобами художньої виразності свій світогляд, донести до свідомості глядача найважливіші цінності та ідеї. Глибокий зміст і надзвичайно тонка іронія, притаманні митцеві як людині, знаходять своє відображення в усіх його роботах і, напевно, є саме тією характерною ознакою ройтбурдівського стилю.

  • Муниципальная Галерея
  • Виставка «100 жінок» 
  • з 01.10.21 по 26.10.21

Виставка являє собою перший етап проекту «100 жінок», в якому жінки фотографки за допомогою медіуму фотографії говорять про те, що означає бути своєю власною музою. Чи може бути щось більше за звичайним Селфі? Цей проект відображає зростання інтересу до Селфі, як репрезентації успішного Я, а також висвітлює популярне сьогодні явище — жіноче мистецтво.

  • ВДНГ (Павільйон ВДНГ №13)
  • Мультимедійна виставка «Корисні копалини»
  • з 01.10.21 по 31.10.21

«Корисні копалини» — мультимедійна виставка на основі оперного циклу, показаного агенцією «Ухо» в Національній опері України у 2016–2018 роках.

«Корисні копалини» розповідають про «Лімб» Стефано Джервазоні, «Хліб. Сіль. Пісок» Карміне Челла та «Моє зрадливе світло» Сальваторе Шарріно у три різні способи — через головних і другорядних героїв, свідоцтва людей і речей. Хоча ми сподіваємося, що аудіовізуальна виставка буде самоцінною оповіддю, було б дивно перебутися без музики наживо. Дати концертів, а також лекційна програма, яка допоможе зорієнтуватися у виставковому матеріалі, будуть оголошені згодом.

  • Invogue#Art
  • Груповий проєкт «Sorge»
  • з 01.10.21 по 10.11.21

Давньоримський ерудит і письменник Гай Юлій Гігін в кінці I століття до нашої ери писав, що основним станом та сутністю людського існування є турбота. Турбота створила людей зі звуку, а Юпітер наділив їх душею. Пізніше, вже в ХХ столітті, філософ Мартін Хайдеггер, розмірковуючи про турботу, виводить поняття «sorge». Тут турбота виступає основним устремлінням і сенсом буття людей. Саме через турботу — про себе або іншого — людина переживає власне існування. Завдяки цій своїй рисі вона не просто існує на автоматизмі, а проживає справжнє життя, пізнає себе та реальність.

У проекті «Sorge» 6 українських художників продемонстрували своє бачення турботи про себе. Для когось це — вихід з важких стосунків, для когось — відстоювання своїх особистих прав, а хтось бачить турботу навіть як ніжне відношення до себе та інших.

  • Винний бар Malevich
  • Виставка Олександри Токаревої «Злиття»
  • з 01.10.21 по 12.10.21

Виставка частини робіт Олександри Токаревої з проекту Злиття. Який створювався художницею на протязі двох років, і триває й досі.

Ця серія робіт – результат роздумів про цілісність природи. Про тонкощі взаємодії між людьми і контакт із Землею — видимий, невидимий, фізичний та енергетичний.

  • Художня галерея ім. Генріха Семирадського
  • Виставка учасників резиденції «АРТ КУЗЕМИН»
  • з 24.09.21 по 20.10.21

Резиденція «ART KUZEMYN» сталася як діалог та виклик, порушуючи низку питань. Як мистецтво організовує та змінює простір навколо себе? Що потребує митець у локальній резиденції для плідної роботи? Чому сьогодні потрібні художні інтервенції у громадські спільноти?

Результатом проєкту стали серія майстер-класів, екскурсії майстернями та презентація створених під час резиденції робіт. Реакцією митців на повну свободу у художніх та концептуальних намірах стало їх звернення до нетипових форматів та технік. Кожному вдалося втілити нове для себе пластичне рішення, чи то зробивши крок до наміченого твору, чи відчувши потяг до експерименту. Зміна оточення, атмосфера Куземина та резиденції відкрили можливість творення «без огляду на», спрямували митців до питомої точки відліку — внутрішнього поштовху вийти за межі знайомого.

  • Мала Галерея Мистецького арсеналу
  • Виставка резидентів міжнародної програми «Тимчасова не/доступність. Ukrainian-Austrian Art Residency 2021»
  • з 25.09.21 по 19.10.21

Виставка резидентів міжнародної програми «Тимчасова не/доступність. Ukrainian-Austrian Art Residency 2021», що організована Мистецьким арсеналом і Австрійським культурним форумом у Києві у співпраці з Департаментом культури і мистецтв Уряду Нижньої Австрії. Проєкт має на меті посилити міжнародний зв’язок між українськими та австрійськими художниками та їх підтримку.

У двомісячній резиденції взяли участь десятеро художників та художниць з Австрії та України. Програма відбувалась у гібридному форматі — онлайн та офлайн. Учасники сформували п’ять тандемів. У діалозі вони працювали над створенням мультимедійних проєктів, на тему місця та його не/доступності у зв’язку з глобальною епідемічною ситуацією.

  • White World
  • Виставка львівського живописця Петра Сметани «Проходячи повз монастир»
  • з 30.09.21 по 15.10.21

Від зображення конфлікту людини і міста Петро Сметана переходить до усвідомлення протистояння людини з невизначеністю і метушнею. І раптом не лише знаходить вирішення виявленої проблеми, а й пропонує його глядачеві в кришталево ясній формі – у вигляді запрошення на спільну прогулянку повз Монастир.

«Монастир як місце розміреного стабільного життя, до якого прагнуть більшість людей на планеті. Місце безпеки. Адаптація до чітких правил, виконання своїх щоденних обов’язків, – прості речі, для людини це під силу. Особливо у місці, де відсутні багато звичних для нас подразників.

Така чіткість буття є дуже бажаною для більшості, але є вибором небагатьох. Ми не занурюємося в цю ідилію, бо знаємо, що ніколи не досягнемо її в нашому житті. Оазис, крихітний замкнений світ, близький до ідеалу, який чомусь обираємо спостерігати здалеку.

 

 

 

 

 

 

Categories
UKRAINE

Voloshyn Gallery покаже персональну виставку Даніїла Ревковського і Андрія Рачинського

Voloshyn Gallery представляє персональну виставку Даніїла Ревковського і Андрія Рачинського під назвою «Хвостосховище.Інженер», кураторка виставки Ксенія Малих.

Даніїл Ревковський і Андрій Рачинський представляють продовження серії Хвостосховище, перша частина якої, у формі Музею людської цивілізації, була експонована в PinchukArtCentre напочатку цього року. У Voloshyn gallery буде представлена гілка історії Хвостосховища, що історично відноситься до 1937-1944 рр. і територіально стосується сучасних меж міста Кривий Ріг.

Виставка розповідає історію інженера металургійно-збагачувального комбінату «Криворіжсталь», який з невиявлених причин разом з родиною жив у схованці на місці майбутнього хвостосховища. Про життя у параної, зумовленій історичними та політичними обставинами; про пошуки відповідних видів активістських практик, що у трактуванні художників перетворюються на художні об’єкти.

  • Відкриття: 17 вересня з 11:00 до 18:00
  • Voloshyn Gallery (вул. Терещенківська, 13) 
  • Вхід на виставку — вільний
  • Тривалість виставки: 17.09 – 15.10 
Categories
UKRAINE WORLD

Робота українського художника Нікіти Кадана стане частиною колекції паризького Центру Помпіду

Куратори Національного центру мистецтва і культури Жоржа Помпіду відібрали до колекції музею роботу Нікіти Кадана “Постамент. Практика витіснення” (2009-2011). Передача та розміщення роботи, що знаходилась у приватній колекції відбулося за сприяння Voloshyn Gallery.

Потрапити до колекції Центру Помпіду – це важлива подія для творчості будь-якого митця, що неодмінно сприятиме розширенню взаємодії публіки з сучасним мистецтвом східно-європейського напрямку, і стане важливою складовою для розвитку нового інтернаціонального культурного діалогу.

Інсталяція Нікіти Кадана буде також експонуватися на виставці українського сучасного мистецтва «Україна в Помпіду», яка пройде у Франції у 2022 році.

«Постамент. Практика витіснення» – інсталяція, яка складається з великого макету постамента, що стоїть у виставковому залі, торкаючись стелі, та тексту, нанесеного на стіну. Місця для пам’ятника, що мав би стояти на цьому постаменті, вже не лишається. Навколо постамента є тільки вузький коридор для глядачів. Текст – це хроніка «війни пам’ятників» у пострадянській Україні: пошкодження та знищення монументів як радянських, так і нових націонал-патріотичних. Першу версію роботи було реалізовано у 2009 році, другу у 2011.

Нікіта Кадан — учасник художньої групи Р.Е.П., кураторської групи Худрада та голова відділу сучасного мистецтва Кмитівського музею. У 2011 Нікіта отримав Першу премію PinchukArtCentre Prize, а у 2014 — Спеціальну премію Future Generation Art Prize. У 2015 він представив Україну на Венеційській бієнале. Роботи художника знаходяться в публічних колекціях: Pinakothek der Moderne, Munich; M HKA — Museum of Contemporary Art Antwerp; mumok (Museum Moderner Kunst Stiftung Ludwig Wien); National Art Museum of Ukraine, Kyiv; Arsenal Gallery, Białystok; Military History Museum, Dresden; Contact Art Collection of Erste Group and ERSTE Foundation, Vienna; The Art Collection Telekom, Berlin; The Kingdom of Belgium, Ministry of Foreign Affairs, FRAC Bretagne*, Centro per l’arte contemporanea Luigi Pecci, Prato.

Максим і Юлія Волошини відкрили Voloshyn Gallery у жовтні 2016 року. У 2015 році подружжя Волошиних увійшло до списку Forbes 30 Under 30. Галерея спеціалізується на contemporary art і демонструє широкий спектр різних медіа сучасного мистецтва, проводить персональні та групові виставки. Одним з основних пріоритетів Voloshyn Gallery є участь у передових ярмарках сучасного мистецтва. Серед міжнародних ярмарків, у яких галерея брала участь протягом останніх двох років: The Armory Show, Vienna Contemporary, Dallas Art Fair, Pulse Art Fair, Nada Miami, Untitled.Art та EXPO CHICAGO. Cольна презентація Жанни Кадирової від Voloshyn Gallery отримала нагороду Pulse Prize (2018), також проект відзначили куратори Perez Art Museum Miami. Voloshyn Gallery є членом New Art Dealers Alliance (NADA) з 2020 року.

Фотографія на головній: G. Meguerditchian / Centre Pompidou, 2020.

 

 

 

Categories
UKRAINE

Вибрані роботи Лесі Хоменко із серій “Моржі” та “Велетні” у новій онлайн вьювінг рум Voloshyn Gallery

Voloshyn Gallery представляє вибрані роботи Лесі Хоменко із серій “Моржі” та “Велетні” у новій онлайн вьювінг рум. Онлайн-кімната буде доступна для перегляду у всьому світі вже 2 серпня 2021 року, ексклюзивно на сайті voloshyngallery.art.

«Велетні» – це один з перших проєктів Лесі Хоменко, над яким художниця працювала з 2006 по 2012 рік. Це серія широкоформатних картин, на яких звичайні люди – «герої» сучасного світу – представлені з «жаб’ячої точки зору». В своїй практиці художниця звертається до своєї східно-європейської ідентичності, пов’язаної з українською академічною художньою системою. В своїх ранніх роботах Хоменко водночас критикує і переосмислює елементи візуальної мови, що вкорінена в пост-радянській фігуративній школі.

“Вдаючись до субверсивної афірмації (підривного ствердження), я деконструюю зміст епічної картини, виводжу її з поля стародавніх міфів, шукаючи нового героя. Мене також цікавить, наскільки сильним виявився історичний “розлам” в культурі пострадянських країн, коли на початку 90-х на цю територію стрімко ввірвалось все західне мистецтво нараз, без переосмислення його історичної логіки. Моя трансформація “великого стилю” – одна зі спроб повернути культурі історичний вимір”, — Леся Хоменко, 2006 р.

Серія “Моржі” – це продовження “Велетнів”, де авторка розглядає свої роботи як деконструйований інструмент фасаду державної репрезентації. Вона обрала тему спорту, як головного замінника батального міждержавного протистояння. Втім, Спортсмени Хоменко дуже далекі від олімпійських ідеалів, моржі — це навіть не спортсмени, проте їх фізичні тренування не менш серйозні та “героїчні” ніж в канонічних видах спорту. Хоменко зацікавив репрезентативний аспект моржування — момент тріумфу після виходу з крижаної води.

Леся Хоменко – авторка живописних робіт, інсталяцій, перформансів та відео. У своїх роботах художниця деконсруює наративність образу та перетворює картини на об’єкти. Завдяки інтересові до зіставлення та порівняння історії та міфів, авторка виявляє способи візуальної маніпуляції. Як правило, у своїх роботах Леся Хоменко створює складні висловлювання із сильним критичним потенціалом.

Categories
TOP UKRAINE

10 цікавих виставок серпня

Розповідаємо про виставки, які варто відвідати в серпні в Києві та Одесі.

  • Kyiv Academy of Media Arts та Voloshyn Gallery
  • Виставка випускників дворічної програми KAMA2YP: Contemporary Art
  • з 28.07.21 по 11.08.21

На виставці представлений ряд деструктивних жестів, що об’єднають багатоканальну відеоінсталяцію, перформанс, документацію, підпал, аудіо, фото та живопис.

Куратори виставки, Євген Самборський та Леся Хоменко протягом двох років були викладачами та наставниками молодих авторів в рамках програми дворічного курсу КАМА. На виставці вибудовується непростий зв’язок між опікою та звільненням та розгортається дискусія про відповідальність, що утворюється у взаємодії між двома поколіннями художників.

Виставка репрезентує ангажований погляд на мистецтво, на роль художника в суспільстві, критичний підхід у роботі з матеріалом — все це є результатом діалогів та практик, що відбувались в майстерні КАМА протягом навчальних лабораторій. Проте художні роботи, репрезентовані на виставці, є жестами звільнення та власними маніфестаціями.

  • ДУКАТ
  • Виставка «Наступна зупинка — Автовокзал. Ада Рибачук та Володимир Мельніченко»
  • з 16.07.21 по 16.08.21

Подію присвячено першій масштабній спільній роботі Ади Рибачук і Володимира Мельніченка — комплексному художньому оформленню Київського центрального автовокзалу. Виставка оповідає про створення відомих модерністських мозаїк доби відлиги, а також відображає історію їх збереження та реставрації, яка відбулася за ініціативи Фонду АРВМ у рамках реновації будівлі автовокзалу в 2021 році.

Творчість київських шістдесятників Володимира Мельніченка і Ади Рибачук стала знаковою у контексті українського мистецтва пізньорадянської епохи. Як творчий тандем художники працювали понад 50 років. З 1967 по 1981 рік митці працювали над реалізацією концепції «Парку Пам’яті» на Байковій горі, розробивши архітектурне рішення залів прощання київського крематорію та втіливши у життя унікальні рельєфи «Стіни Пам’яті», які було варварськи знищено радянською владою у 1982 році. Створені ними архітектурні форми стали не лише яскравими пам’ятками доби радянського модернізму, а й символами спротиву тоталітарній системі.

  • Музей сучасного мистецтва Одеси
  • Виставка Іллі Чичкана «Психодарвінізм. Практичний гуманізм»
  • з 16.07.21 по 29.08.21

Новий цикл робіт присвячений шедеврам класичного реалістичного живопису. Художник іронізує над ідеологічним впливом видатних творів мистецтва та пропонує по-новому поглянути на культурну спадщину минулих епох. Виставка являє собою імітацію камерної музейної зали, де сконцентровані твори, які «повинен знати кожен». Цей зразковий зал — карикатура, криве дзеркало музею, де Чичкан висміює музейний пафос та відкидає традицію поклоніння імперському канону та уявної складності мистецтва.

  • M17 Contemporary Art Center
  • Виставка «Futurespective: 30 обкладинок Vogue UA від українських митців»
  • з 30.07.21 по 27.08.21

30 художників — 30 різних поглядів на світ і майбутнє. Віталій Кравець розмірковує над безвихіддю екологічного майбутнього планети на прикладі особистої для кожного українця катастрофи — чорнобильської аварії. Непередбачуваність втілена в триптиху «Мутація» скульптора Олексія Золотарьова. Звичні речі в подальшому виглядають інакше — мутують. Але, згідно із законами світобудови, нам гарантований баланс. І метр свіжої зеленої трави в фоторобіті Тіберія Сільваші дає відчуття простору — символу необмежених можливостей і свободи.

«Дискурс проекту — майбутнє у всьому його різноманітті, — каже куратор виставки Світлана Старостенко. — У художників немає мети його передбачити. Але вони, кожен у своїй особливій манері, висловлюють якусь колективну пам’ять, тривожність сьогоднішнього дня, передчуття прийдешніх подій. Виставка виходить ретроспективою і анонсом одночасно. Є у мистецтва така унікальна властивість: проживати майбутнє вже сьогодні, представляючи ідеальне — доконаним».

  • Одеський художній музей
  • Персональний виставковий проєкт Володимира Буднікова «Напис»
  • з 09.07.21 по 24.08.21

«Працюючи, я зосередився на обставинах, за яких може відбутися мова, а також на тому, що їй загрожує або перешкоджає. Ба більше, я взявся до «написання», чим наче повернув живопис до його буквальної суті — принципу, згідно з яким мова стає живою, «живим письмом». Напис постає межею між зображенням і наративом, перебуваючи на обох теренах воднораз, оприявнюючи у своїй перспективі те, яким чином абстрактний малюнок тримає зміст», — коментує проєкт Володимир Будніков.

  • PinchukArtCentre
  • Персональна виставка Ніколая Карабіновича «Vukojebina»
  • з 07.07.21 по 15.08.21

Виставка розглядає кордони між людством як культурним визначенням та людиною, як вона визначається через тваринні інстинкти та бажання.

Vukojebina – це лайливий термін, що використовується на Балканах для опису глухомані, і дослівно перекладається як місце, де кохаються вовки.

Карабінович розглядає почуття людської гідності на стику з екзистенційним конфліктом між нашою потребою в безпеці та захисті і нашим прагненням свободи, пошуку та експансії. Vukojebina пропонує містичну зону, десь між «тут» і «ніде», з неоновим світлом і тваринним світом, одночасно зворушливим і моторошним, у якому поєднуються поп-культура, справжнє життя і процес концептуального осмислення. Ця виставка виходить за рамки політики і розглядає стан людини в історичному, теперішньому і антиутопічному розумінні.

  • Мистецький арсенал
  • Виставковий проєкт «Чутливість. Сучасна українська фотографія»
  • з 29.07.21 по 05.09.21

Цей виставковий проєкт репрезентує множинність методів роботи з фотографічним медіумом в Україні протягом майже трьох останніх десятиліть. Таке хронологічне рамування не випадкове, адже фотографія постала як самодостатній вид у системі сучасного українського мистецтва ще на початку 1990-х років. Нині ж важливим є подивитися на цей шлях цілісно та розгорнуто, оприявнити те, що називають «загальною картиною».

Попри те що виставка охоплює широке коло авторів та явищ, її акцент не на хронології чи енциклопедичності — а на процесах у самому медіумі. Фотографічна оптика дає змогу відчути та осмислити час на відносно короткій дистанції. А це можливо, не лише занурюючись у контекст історії, що насичена подіями та трансформаціями, але й демонструючи різні підходи до фотографії як такої, проявляючи ті її внутрішньовидові колізії, які припали на цей час.

  • Щербенко Арт Центр
  • Персональна виставка Анни Миронової «Наближення»
  • з 28.07.21 по 28.08.21

«Наближення» – персональна виставка Анни Миронової, вперше презентована Щербенко Арт Центром в Одеському художньому музеї у червні 2021. Зараз, після закінчення проєкту в Одесі проєкт буде повторно експонований у Києві у ЩАЦ. На виставці представлені рисунки олівцем, об’єкти-дерево та бронзові скульптури.

Роботи Анни Миронової, попри їхню візуальну безпредметність, не є категоріями абстрактного мистецтва. За кожною з них криється визначений об’єкт – у новій серії рисунків ним став туманний простір природи на світанку, простір вранішньої наповненої тиші, простір спогадів та пізнання, переданий у подекуди більш або менш щільних штрихах рожевого олівця. Ця умисна варіативність роботи з густотою штрихів уможливлює наближення. Відходячи далі, а потім підступаючи впритул, наближення стає дією, станом, знайомством з тілом у всій повноті його значень: тілом людським та тілом природним, відтвореним у тілі паперу та згодом трансформованим під впливом досвіду занурення у нього глядача чи глядачки.

  • Dymchuk Gallery
  • Виставка «Саяк-Седе: Велике серце Ади Рибачук та Володимира Мельніченка»
  • з 27.07.21 по 22.08.21

На виставці будуть представлені живопис, скульптурні роботи, графіка та фотографії Ади Рибачук та Володимира Мельніченка, створені ними у 50-х — 60-х роках під час подорожі в Арктику на побережжя Баренцового моря.

У 1954 році Ада Рибачук та Володимир Мельніченко, тоді ще студенти Київського державного художнього інституту (нині — Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури) їдуть на переддипломну практику до Арктики — на побережжя Баренцевого моря. Північ справила на митців велике враження та суттєво вплинула на їхню творчість. На півночі Ада Рибачук та Володимир Мельніченко створювали роботи про життя, філософію та цивілізацію ненців. Вони працювали як живописці та графіки, фіксуючи оточуючий світ, досліджуючи життя і побут корінного народу. Ці роботи стали важливими антропологічними матеріалами про історію ненців. Там, на березі моря Баренця, Ада та Володимир провели майже 7 років свого життя.

Цю виставку Володимир присвячує Аді, якій 27 липня могло б виповнитися 90 років.

  • White World
  • Групова виставка українських митців «Причина зникнення»
  • з 27.07.21 по 14.08.21

Групова виставка українських митців у форматі «тотальної інсталяції». Куратори Леся Кульчинська та Єгор Анцигін відмовляться від звичних експозиційних прийомів і покажуть те, що художники ховають від глядачів.