Розповідаємо про виставки, які варто відвідати в Києві.
- Національний художній музей України
- Виставка Надії Каабі-Лінке «Стиснуті нескінченністю»
- з 28.07.23 по 08.09.23
Виставковий проєкт «Стиснуті нескінченністю» – про відчуття недосяжної нескінченності, звуження актуального простору дії. Він говорить про відсутність орієнтації у світі без горизонту, сконструйованому пустими наративами про вічність і кінець історії. Водночас вона відкриває простір для програми розмов, показів та обміну думками, яка запрошує публіку заповнити порожнечу спільними почуттями й міркуваннями.
- Ya Gallery Kyiv
- Виставка Дениса Шиманського «Залежність»
- з 26.07.23 по 17.09.23
Залежність – це перш за все відчуття гостроти простору. Це гра з нашим страхом і можливістю перебування в одному об’ємі з «небезпечним мистецтвом» яке не дозволяє нам розслабитись і бути неуважними. Один невірний рух і все може бути зруйноване, розбите, скалічене. Скульптор ризикує втратити результат своєї праці та свідомо виступає провокатором, автором і режисером такої ситуації.
- Stedley Art Foundation
- Виставка Сергія Животкова «Постлюдія»
- з 01.08.23 по 03.09.23
На виставці «Постлюдія» представлено твори, які входять до «Біблійної серії» (1990–1998), у якій художник ніби одночасно вступає в діалог з флорентійським живописцем Чімабуе — та з безіменним майстром Холмської ікони Божої Матері. За словами докторки філософських наук Ольги Петрової, це «артистична бесіда митця з першообразами». Невеликі композиції «Розп’яття», «Мадонна» та «Успіння» в урочистих авторських рамах — інтимні, схожі на хатню ікону або вівтарну картину, а масштабна «Таємна вечеря» уподібнюється до фрески. Полотно «Смерть Св. Франциска» дивує неочікуваним вибором сюжету, адже сцени з життя цього католицького святого зовсім не властиві українському мистецтву. Ймовірно, що покровитель найаскетичнішого християнського ордену став ідеальним втіленням живописного аскетизму Сергія Животкова. У творі «Старовинний мотив» на фоні примарного міста рухаються по-Джоттівськи узагальнені, стовпоподібні постаті, виокремлені контурами з сяючими німбами. Хто вони? Звідки та куди йдуть? Це залишається таємницею. Ольга Петрова влучно зауважує: «Аура полотен Сергія Животкова для того, хто володіє культурою споглядання, веде до найпотаємнішого: дарує проникнення у підсвідомість митця, в особливий стан його осяяної душі, враженої красою. У сторожкій тиші його полотен відчувається магія таємниці, загадковості та непроясненої тривоги».
- ДУКАТ
- Виставка Олексія Аполлонова «Обійми»
- з 13.07.23 по 20.08.23
Нова живописна серія, присвячена близькому оточенню художника, на її створення автора надихнули фотографії, зроблені друзями на різноманітних подіях – пленерах, зустрічах. Митець фокусує увагу на емоційних станах своїх «героїв», майстерно зображуючи їх у експресивних роботах. «Слово обійми має два наголоси і глядач має обрати свій варіант», — наголошує Олексій.
- Нацiональний музей «Київська картинна галерея»
- Виставка Аркадія Зернецького «Рідне місто. Київ 60-х»
- з 18.07.23 по 20.08.23
Виставка «Рідне місто. Київ 60-х» Аркадія Зернецького – це справжня подорож у часі, можливість поглянути на знайомі місця Києва та його околиць і дізнатись, якими вони були десятиліття назад.
- Imagine Point
- Виставка Віктора Дейсуна та Василя Змієвця «Біля корита»
- з 03.08.23 по 26.08.23
Художники представлять арт-об’єкти та фотографії, створені протягом останніх кількох років, що реферально наголошують на існуванні соціального явища корупції у структурі політичної сітки.
Кожна епоха накладає певний відбиток на творчість, а мистецтво відзеркалює цей часовий інтервал в резонуючих образах. Воно є інструментом пропаганди або елементом спротиву суспільства. Актуалізуючи питання корупції та політичних ігор, які відбуваються біля “корита влади”, подібні проекти є агентами змін, що провокують їх обговорення.
- Виставковий центр «Жива пам’ять»
- Виставка «Бахмут. Обличчя геноциду 1942/2022»
- з 01.08.23 по 31.08.23
В 1942 році під час німецької окупації Бахмут став місцем масового знищення цивільного населення, в більшості – євреїв. 3 000 сердець припинили битись в покинутій штольні алебастрової шахти. Тіла перетворились на мумії. Души не віднайшли спокій.
Через 80 років росіяни майже зруйнували місто. Запеклі бої тривають на цій землі понад рік. 70 000 мешканців позбавлено здоров’я, домівок, могил своїх дідів. Замість місця, де ти родився, виріс і жив своє життя – вирва. 70 000 людей з вирвою замість серця мріють про те, як повернуться додому. В Бахмут.
Фотографія на головній: фрагмент роботи Дениса Шиманського з персональної виставки «Залежність» в Ya Gallery Kyiv.
