17 серпня Voloshyn Gallery представить персональний проєкт Олексія Сая «Виставка».
Ця виставка має особливе значення для нас, адже за планом мала відкритися 24 лютого 2022 року. Ще за тиждень до того ми з її автором нервово пережартовувалися про можливі дати вторгнення в наших календарях і мусили перенести чергову заплановану зустріч через COVID-19. У певному сенсі виставка таки відкрилася вчасно, але лише для вузького кола — художника, його родини та декількох друзів і колег, що використовували приміщення галереї в якості укриття від обстрілів. Твори, в уже змонтованій галерейній експозиції в центрі Києва, стали свідками й учасниками моменту, коли затяжна восьмирічна війна переросла у повномасштабну.
Цього разу виставка відкриється для ширшої аудиторії. Останні рік і п‘ять місяців кардинально змінили нашу дійсність. Утім, мало що змінилося для серії Bombed — хіба що реальність стала ще більше схожою на ці твори. Тож нижче наводжу текст, написаний у лютому 2022:
Серія Bombed — зображення з висоти пташиного польоту ландшафтів східної України зі слідами-кратерами від вибухів, залишеними війною. В її основі лежать створені Саєм раніше Excel-art принти. Втім, на них не вдасться розпізнати характерні фрагменти таблиць і діаграм чи звичні для художника мотиви — будівництво, заміські пейзажі або сценки з офісного життя. За допомогою болгарки, дрелі та абразиву автор майже повністю знищує поверхню своїх попередніх робіт,перетворюючи їх на фактурні мапи руйнувань. Поступово втрачаючи чіткість початкового зображення, роботи стають майже абстрактними,але при цьому наповнені цілком конкретним змістом.
Серія була розпочата художником ще 2014 року як реакція на поточні події в країні.Своєрідна терапія, яка допомагала “зайняти руки і голову” та через виснажливу монотонну дію віддати матеріалу бодай частку складних емоцій, пов’язаних із переживанням поточних подій. Не маючи наміру безпосередньо закарбувати тривогу чи біль, художник радше прагнув через сам медитативно-мазохістський процес одночасного творення і деструкції “налаштуватися на одну хвилю з оточуючою дійсністю”. Він почав із поодиноких робіт і окремих отворів, поступово нарощуючи кількість і перших, і останніх. Під абразив потрапляли твори з різних серій, різних років і розмірів. 2018 року роботи акумулювалися вже в повноцінну серію, а отвори на них із відокремлених пробоїн поступово трансформуються на масований абстрактний візерунок, де початкове зображення вже не розпізнати.
На одній із останніх робіт, створених безпосередньо перед виставкою, можна нарахувати близько 7 000 отворів. Одноманітний мотив перфорації без жодних домінант позбавляє глядача відчуття опори — візуальної та емоційної. Серія продовжується, доки тривають обстріли, доки ллється інформаційний потік. Автоматизм механічної дії постає і терапевтичним інструментом, і метафорою в ситуації, коли раціо зазвичай безсиле.
Текст: Наталія Маценко
- Відкриття: 17 серпня з 18:00 до 20:00
- Voloshyn Gallery (вул. Терещенківська, 13)
- Вхід на виставку — вільний
- Тривалість виставки: 17.08 – 08.10
