Dymchuk Gallery святкує 10-ту річницю, нові роботи Нікіти Кадана, найкращі зразки фотожурналістики та документальної фотографії за 2022 рік, перехід графіті-бомбера від вагонних депо до галерейного простору — зібрали для вас виставки, які варто відвідати в березні.
- Voloshyn Gallery
- Виставка Нікіти Кадана «Промінь входить у ґрунт»
- з 23.02.24 по 31.03.24
У своїй практиці Нікіта Кадан досліджує парадокси політики памʼяті. Художник звертається до питань зв’язку історії, культури та насильства. Зокрема, до українських травм та мінливих способів вписування їх вісторію. Його роботи, хоч і виникають з локального контексту, звернені до універсальних питань про колоніальне насильство та насильство усередині місцевих спільнот, про плинність ідеологій та нестабільний характер будь-якої історичної оповіді.
«Промінь входить у ґрунт» – друга персональна виставка Нікіти Кадана у Voloshyn Gallery. Представлений на виставці комплекс робіт (скульптури, малюнки вугіллям, живопис), створений у 2024 році та вперше показаний тут, тяжіє до події, що сталася 10 жовтня 2022 року у Києві, під час одного із найбільших масованих обстрілів Росії на території України. Одна з ракет вибухнула на дитячому майданчику в парку ім. Тараса Шевченка, що знаходиться безпосередньо біля приміщення галереї.
- Dymchuk Gallery
- Виставка Олександра Ройтбурда «Колекція. Олександр Ройтбурд»
- з 09.03.24 по 21.04.24
Ідейно Dymchuk Gallery була заснована Анатолієм Димчуком ще у 2008 році. Кілька років поспіль команда галереї ініціювала та реалізовувала проєкти на різноманітних майданчиках в Києві та Одесі. Згодом, в 2013 році, у галереї з’явилось власне приміщення в Києві за адресою вул. Ярославська, 21. У 2023 році простору виповнилося 10 років, але після повномасштабного вторгнення тривалий час наші двері були зачинені, а частину колекції було перевезено до сховища. Цього року, деякі роботи з мистецької збірки Dymchuk Gallery можливо буде побачити наживо у рамках проєкту «Колекція».
На виставці представлені живописні роботи з різних серій, які демонструвалися в великих і важливих виставкових проєктах, зокрема: «Одеська школа: традиції і актуальність» в Мистецькому Арсеналі та Арт-Донбасі (Донецьк) у 2013 році.
- Галерея Артсвіт
- Виставки Тетяни Пухнавцевої «обірваний край»
- з 07.03.24 по 15.06.24
Цей проєкт є результатом довгих думок про кожну слабку людину і те, як вона живе зі своєю неміччю та в ній. Це пошук спасіння через зосередженість на слабкості, на збиранні крихт, на спогляданні бідної незначущості. Її роботи розповідають про людей, хоча самих їх зображень мало — вони ніби розчинені в порожнечі, й мисткиня намагається вловити їхні риси, впізнати обличчя, розрізнити їх. А також крізь оптику слабкості, бідності й понівеченості Тетяна розглядає образи рослин, тварин і речей.
Всі твори Тетяни доволі крихкі й тендітні, як і матеріали, з якими вона працює. Мисткиня вбачає в слабкості нову міць та силу — об’єднавшись, навіть безсила й квола трава може стати латкою і заповнити порожнечу. Цей лейтмотив, який пронизує весь проєкт, звертається до досвіду кінцуґі — японської філософської концепції, що зосереджується на недосконалості, підкреслені ліній розриву, замість приховування тріщин і дефектів. Як потрощений посуд, зібраний з уламків у єдине ціле, стає силою, так само й люди — через травму можуть стати міцнішими. Обірваним краєм є й наше пограниччя, наша реальність, розрив яких ми, мов ті латки, перекриваємо та зміцнюємо, зібравшись разом.
- Нацiональний музей «Київська картинна галерея»
- Виставка Петра та Олександра Бабаків «ВІХИ»
- з 01.03.24 по 24.03.24
В експозиції виставки, поділеній на вісім віх, художник не забуває про своє дорослішання, поступ до майстерності від дитячих начерків, що перевіряв перший вчитель малювання – його власний батько, і до робіт, що прикрашають стіни музеїв, галерей.
Олександр Бабак переплітає різні періоди життя, рефлексує щодо спогадів, людей, місць, які зустрічались на шляху; влучно помічає спіральну природу часу. Чітко вивірені цикли творчості, близькі серцю маркери на мапі, яскравий живопис і графічні начерки складають структуру виставки та відображають характер митця, його робіт. А експонування картин батька художника дійсно дозволяє назвати цю виставку «родинною».
- Ya Gallery Kyiv
- Виставка райтера Rubae «Деструктивізм»
- з 28.02.24 по 28.04.24
За останні роки найбільш відвідуваними місцями для стріт-художника Rubae були депо з вантажними вагонами від компанії “Ковальська», де він залишив по собі сотні “панелей» — складних графіті, що переважно створюються під час тривалих зупинок поїздів на кінцевих станціях. Він любить спостерігати як його роботи подорожують областями, а в деяких випадках і заїжджають в гості до сусідніх країн. Хоч і не всі твори виставки належать до цієї форми візуальної комунікації, проте саме з “графіті», розпочалися експерименти автора з арт медіумами. Урбан-полотно стає відкритою територією без цензури та канонів — і в цьому неперевершений шарм і душа.
«Мої перші подорожі до Європи почалися у 2015 році, на той час бюджет поїздки міг сягати 100 євро, і це на 5-6 днів. Щоб вижити на ці кошти потрібно було харчуватися в найдешевших магазинах міста, таким і був LIDL. Тому для мене цей магазин і досі являється чимось рідним та теплим.»
І, нарешті, через формування Code of the Street ми увійдемо у простір реалізації митця на полотні — у живописних творах та мозаїках, створених автором у натхненні залізничним транспортом України та Європи. “Експерименти з мозаїкою почали створюватись в процесі підготовки до виставки і захопили мене не аби як». Тож, таким стане перехід графіті-бомбера від вагонних депо до галерейного простору.
- Одеський національний художній музей
- Виставка World Press Photo 2023
- з 01.03.24 по 29.03.24
На виставці представлені результати щорічного конкурсу World Press Photo, найкращі зразки фотожурналістики та документальної фотографії за 2022 рік.
На виставці представлені результати щорічного конкурсу World Press Photo, найкращі зразки фотожурналістики та документальної фотографії за 2022 рік.
Загалом в експозиції представлені роботи усіх 24 регіональних переможців з 23 країн світу. Вони відображають головні новини 2022 року, а також важливі події, проігноровані мейнстрімними ЗМІ: від документації війни в Україні та історичних протестів в Ірані до реалій Афганістану під контролем Талібану та кліматичної кризи в Марокко, Австралії, Перу і Казахстані.
- Ya Gallery Lviv
- Виставка «Любощі і пестощі»
- з 15.02.24 по 05.05.24
Почнемо з того, що тілесне в мистецтві завжди було. Від Венери Віллендорфської, античних богів і богинь – до Рубенса і походження світу Гюстава Курбе. Завжди тілесне та еротичне були поруч, та інколи за межею пристойності. Новітнє мистецтво 20 століття також не ігнорувало цю тему і подивившись через об’єктив фотоапарату та кінокамери – дозволило розширити і надати нових нот в вічну тему.
Виставка “Любощі і пестощі” саме про межу еротизму, яка регулюється самим художником. Сьогодні ми говоримо відверто про теми тілесності, взаємодії, акту та соціуму.
- Національний музей Тараса Шевченка
- Виставковий проєкт «Територія свободи: Майдан»
- з 21.02.24 по 23.03.24
У 2014-му реальність сплавила воєдино 200-літній ювілей Тараса Шевченка і Революцію гідності. В лютому снайперська куля, спрямована на Майдан, розсікла модерну українську історію навпіл. А в березні «Борітеся – поборете!» прозвучало не як затерте плакатне гасло, а як об’єднавча сила, спрямована на те, щоб стати на захист усього найдорожчого.
Зараз, після 10-ти років випробувань та викликів, яким ми продовжуємо протистояти кожного дня, ми оглядаємося на точку неповернення – 2014-тий – і бачимо шлях, який був окреслений тоді й яким ми, як громадянське суспільство, йдемо. Його індикаторами, кардіограмою руху є роботи українських митців.
Учасники виставки – представники різних поколінь – були або учасниками подій Революції Гідності й безпосередніми свідками того, як стояв Майдан, або ж звернулись до них у своїй художній практиці. Там був і Тарас Шевченко – як автор декламованих на Майдані поезій і як інтерпретований у той чи інший спосіб образ натхненника спротиву імперським зазіханням росії. Тож для цих художників центробіжним є Шевченків концепт свободи, яка потребує оприявлення і захисту.
- Арт-фундація ДУКАТ
- Виставка творів Ади Рибачук і Володимира Мельніченка «Камінь-дерево-папір»
- з 13.02.24 по 13.03.24
В рамках виставки представлено твори острівних серій з зібрання Фонду збереження культурної спадщини АРВМ. Частина робіт експонуватиметься вперше.
У травні 1954 р. студенти Київського державного художнього інституту Ада Рибачук і Володимир Мельніченко вперше їдуть до Арктики. Північ вабить молодих людей пригодами та новими мистецькими враженнями, й надалі вони неодноразово повертатимуться туди, відкриваючи для себе магію полярного краєвиду й таємниці ненецької культури. Ці подорожі загалом охопили близько семи років, залишивши незабутній слід у житті художників, збагативши їх унікальним людським досвідом і новою мистецькою оптикою, познайомивши з укладом життя, що ґрунтується на особливому ставленні до природи.
Але водночас Володимир і Ада стали свідками великої трагедії радянської Арктики — колоніального знищення тисячолітнього життєвого устрою цих місць. Від 1955 року архіпелаг Нова Земля перетворився на один з найбільших у світі ядерних полігонів, де протягом 35 років було проведено 132 вибухи, сумарна потужність яких склала 94 % від сили всіх ядерних випробувань, здійснених на теренах СРСР. Це мало катастрофічні наслідки: руйнування екосистеми краю, знищення цілих популяцій тварин, хвороби людей і занепад традиційної культури. Зокрема в ареалі радіаційного ураження опинився острів Колгуєв, на якому довгий час жили й працювали АРВМ — саме так подружжя згодом стало підписувати свої спільні роботи.
- Дзиґа
- Виставка Сергія Савченка «Руїни та репродукції»
- з 28.02.24 по 18.03.24
Серія робіт створена на основі оригінальних фотографій зруйнованих міст після 1-ї, 2-Ї світових та сучасної російсько-української війни. Льовен (1918) , Дрезден, Ковентрі, Варшава, Київ, Хіросіма (1945), Маріуполь та Харків (2022).
Савченко використовує фотографічні посилання, щоб створити реалістичні, але водночас абстрактні зображення глобальної цивілізаційної катастрофи на макрорівні…. Митець стверджує, що війни знищують та відбирають усі форми ідентичності. Все стає розмитим.
Серія створена таким чином, що кожний окремий елемент кожного диптиху може бути поєднаний з будь-яким іншим елементом серії, підкреслюючи велич масовості схожості місць після розпаду їхніх індивідуальних особливостей.
Пейзажі з серії «Руїни і репродукції» це види з високих скляних вікон від підлоги до стелі сучасних хмарочосів, немов вони були археологічними майданчиками, призначеними для вивчення історії людства. Вони також нагадують перегляд з майбутнього в минуле, де глядач знаходиться в певному сучасному моменті між минулим і майбутнім. Савченко ніби видаляє себе із сцени споглядання, залишаючи місце для вивчення та рефлексії глядача.
Фотографія на головній: фрагмент роботи Олександра Ройтбурда «Натюрморт з рибою» з виставки «Колекція. Олександр Ройтбурд» в галереї Dymchuk Gallery.
