Масштабна виставка про два провідні творчі об’єднання кінця 1980-х — початку 1990-х років, виставка робіт із колекцій родини Гoґстедерів та Понамарчуків, проєкт британського фотографа Бретта Ллойда організований українським Vogue — зібрали для вас виставки, які варто відвідати в червні.
- Національний центр «Український Дім»
- Виставка «Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна»
- з 17.05.24 по 30.06.24
«Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна» — масштабна виставка про два провідні творчі об’єднання кінця 1980-х — початку 1990-х років. Проєкт представляє близько 50 авторів та 300 робіт, створених на тектонічному зламі епох. Більшість творів ніколи не експонувалися.
Представники цих двох яскравих мистецьких феноменів ламали радянські догми, висували на перший план індивідуальність і творчу свободу. Важливим етапом для обох майбутніх об’єднань стали пленери в Седневі у 1988, 1989 та 1991 роках. Вже тоді почала відчуватися різниця, яка за кілька років визначить характер мистецтва «Живописного заповідника» та «Паризької комуни».
Виставка «Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна» — унікальна можливість наживо побачити твори сучасного мистецтва, що на сьогодні стали документами свого часу. Виставка сформувала унікальну колекцію робіт музейного рівня, більшість із яких невідома глядачам, адже роботи потрапляли до приватних колекцій одразу з художніх майстерень.
- Галерея протестного мистецтва Музею Майдану
- Виставка Антона Логова «Цінності»
- з 15.05.24 по 30.06.24
В рамках виставки представлено роботи українського художника Антона Логова, присвячені десятиріччю боротьби українців за незалежність — від Революції Гідності та АТО до реалій російсько-української війни.
Особливу увагу у творчості Антон Логов приділяє рідним для нього містам – Києву та Одесі, які регулярно потрапляють під російські обстріли. У творчості Антона Логова відображено й актуальні події щодо руйнування культурних установ України, зокрема руйнування уламками балістичної ракети одного з корпусів Академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Бойчука 25 березня.
- Нацiональний музей «Київська картинна галерея»
- Виставка Олексія Малих «Полювання з повітряним змієм»
- з 17.05.24 по 16.06.24
Виставка названа за однойменним твором, написаним у 1992 році, і презентує погляд художника на свій живопис 90-х років ХХ століття. Роботи цього періоду були написані у майстерні в Карпатах, експонувалися в Німеччині і Франції, та сталося так, що в Києві їх майже ніхто не бачив. І зараз митець дивиться на них не в історичній перспективі, а крізь оптику сьогодення, з позицій своєї теперішньої творчості.
Це погляд на шлях, що триває. Це одкровення художника-спостерігача, мисливця, який дивиться вглиб, всередину себе, і одночасно – над собою, перетворюючи полювання на споглядання та фіксуючи все, що відбувається зовні.
Виставка дає можливість помітити, як із плином часу змінюються стосунки між художником та об’єктами спостереження: у нових роботах персонажі стають не істотами, а ландшафтами, фігуративні образи зводяться до графічних знаків-символів, сюжети оповідей про них звільняються від гострих алюзій та алегорій, а дійсність, що їх оточує, більш щільно вкладається на полотні, дереві або папері.
- Туристичний інформаційний центр (Запоріжжя)
- Виставка Жанни Кадирової «Тривога»
- з 19.05.24 по 01.07.24
Стан загрози особистому життю або життю близьких, з початку повномасштабного вторгнення став перманентним і всюдисущим. На виставці представлені проєкти, які створені під час перших трьох місяців війни, коли київські художники Жанна Кадирова та Денис Рубан жили як вимушені переселенці в селі Березово Закарпатської області, що неподалік кордону з Угорщиною.
Також на виставці представлений документальний фільм київського режисера Івана Сауткіна, де задокументований процес створення «Паляниць» та відкриття першої виставки в сільській хаті де жили художники, яка відбулась 26 березня 2022. Майже місяць з початку повномасштабного вторгнення. Також можна побачити роботи художниці з інших серій, створених під час повномасштабного вторгнення.
- Одеський національний художній музей
- Виставки Алевтини Кахідзе «Тату, я в Одесі!»
- з 25.05.24 по 14.07.24
Через історію власної сім’ї художниця розповідає про вплив імперій на життя кількох поколінь родини протягом останнього століття — від Радянського Союзу до нинішньої російсько-української війни.
Це перша персональна виставка Алевтини Кахідзе в Одесі. Проєкт поєднує відеороботу «Все нормально?», зняту у співпраці з художником Романом Хімеєм, та створену спеціально для виставки інсталяцію, що включає архівні фотографії, об’єкти з сімейної колекції, малюнки, гербарій.
У роботах художниця розмірковує щодо питань деколонізації та долі України і Грузії через індивідуальний життєвий вибір декількох поколінь своєї родини у ХХ і ХХІ столітті: від Голодомору, який змусив її рідних покинути Вінничину та осісти на Донбасі, через Другу світову війну, російську агресію проти Грузії 2008 року та напад росії на Україну в 2014 році — аж до обстрілів Покровська в січні 2024-го, від яких постраждали найближчі родичі мисткині.
- ДУКАТ
- Виставка Павла Макова «Вирвані сторінки»
- з 17.05.24 по 16.06.24
У 2023 році художник почав працювати над серію «Вирвані сторінки» — продовжуючи практики минулих років, автор розмірковує про життя під час війни, нову нормальність та зміну у ставленні до майбутнього.
Фіксація часу та найменших в ньому змін — основа творчого методу митця, який водночас зазначає: «Я ніколи не беруся робити щось нове, доки не зрозумію, як воно пов’язане зі старим. Наче нова гілка, але від того ж дерева, і я маю зрозуміти, як ця гілка з деревом пов’язана».
У роботах серії «Вирвані сторінки» автор використовує знайомі елементи, зокрема мотив плану міста, проте серед споруд з’являються «маркери» війни: протитанкові їжаки, тіні від літаків або великі рослини, що символізують життя заради якого Україна веде боротьбу. Тож і колір в творах Павла Макова підкреслює сенси та метафори.
- Музей Ханенків
- Виставка «Гаага-Київ. Живопис кінця ХІХ – початку ХХ століття із колекцій родини Гoґстедерів та Понамарчуків»
- з 17.05.24 по 16.08.24
На виставці «Гаага-Київ. Живопис кінця ХІХ – початку ХХ століття із колекцій родини Гoґстедерів та Понамарчуків» представлено 31 картину Гаазької школи та 11 робіт 8 українських художників кінця 19-го – початку 20-го століття з приватних колекцій. Фотороботи гаазького митця Піта Ґіспена з видами сучасної Гааги передуватимуть основній експозиції, оскільки сьогодні це прекрасне місто для нас є також символом міжнародного права і справедливості. Виставка постала з ініціативи гаазького колекціонера Віллема Яна Гoґстедера, що була підхоплена родиною Понамарчуків – відомих київських колекціонерів.
Твори митців Гаазької школи, написані на пленері – під відкритим небом, а не у тісних майстернях, дають уявлення про ті кардинальні зміни, які відбулися у європейському живописі в останні десятиліття ХІХ та на початку ХХ століть під впливом французьких митців Барбізонської школи та імпресіоністів. Не лише голландці, але й українськи художники переосмислювали їхній досвід по-своєму, у дусі національних традицій. Але художня оптика від тих пір невідворотно змінилася. У живописі з’явилися нові, реальні, а не вгадані мотиви: голландські зелені полдери і затишні українські левади, вітряки, побачені у непогоду, або під гарячим полуденним сонцем, люди, які працюють на землі, чи просто насолоджуються дозвіллям, а не вимушено позують у студіях. Живопис перестав бути згладженим, а сміливі, вільні дотики пензля набули фізичної густоти і стали носіями емоцій.
- Національний художній музей України
- Виставка Анастасії Подерв’янської «Шиття»
- з 18.05.24 по 29.06.24
У межах виставкового проєкту представлені твори художниці з текстилю, з яким вона працює з 2015 року. У роботах мисткині простежуються традиції бароко та народного мистецтва, звернення до світового мистецтва й елементів масової культури.
Зокрема на виставці «Шиття» у чотирьох залах NAMU відвідувачі зможуть побачити три серії робіт Анастасії Подерв’янської та вишиті пальта:
Серія «Натюрморт» – діалог з європейськими художниками. Цитуючи сюжети й окремі елементи з полотен відомих європейських митців, Анастасія Подерв’янська запрошує глядачів до «гри» й нового прочитання вже знайомих творів.
В основі серії «Явища земні й небесні» лежать легенди й перекази з праці етнографа й літературознавця Георгія Булашева «Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях» (1909). Аналізуючи сюжети, мисткиня знаходить їхній зв’язок із сучасністю й простежує тяглість української традиції, плинність часу. Представлені на виставці твори були створені після початку повномасштабного вторгнення.
У фокусі серії робіт «Inner world» – дослідження анатомії та символізму частин тіла, що сформувався в європейській культурі.
Водночас вишиті пальта Анастасії Подерв’янської є способом винести мистецтво з виставкового простору в повсякденність, перетворити одяг, вишитий вручну, на артоб’єкт.
- PinchukArtCentre
- Виставка «Непідвладне» в межах проєкту PAC UA
- з 31.05.24 по 14.07.24
Виставка «Непідвладне» показує практику двох художніх угруповань, що були активні в Одесі на межі 2010–2020х років: галереї NOCH і тимчасового об’єднання, яке діяло в просторі колишнього судноремонтного заводу (СРЗ) та складалася з Даші Чечушкової, Іллі Тодуркіна та _.
Галерея NOCH, яка функціонувала в майстерні художниці Олександри Кадзевич (співініціатор — Гаррі Краєвець), була місцем, де здійснювалися експериментальні проєкти, що не могли мати місця в офіційних чи комерційно-орієнтованих художніх установах Одеси. Водночас вона була місцем формування мікроспільнот, альтернативним центром тяжіння для незалежної художньої сцени. У цій виставці колектив NOCH вирішив показати роботи одеського художника Андрія Лаврикова (Бормана) — виставку-відлуння одеської програми галереї.
Коло Чечушкової, Тодуркіна та _ було часткою доволі масового та розмаїтого художнього руху на СРЗ. Це коло, що позначало себе через ідею «співбуття», мало ознаки секти, родини або містичного союзу. Зараз, після численних трансформацій і навіть після формального розпаду, воно досі впливає на світогляд та стилістику більш широкого ряду авто_ок молодого українського мистецтва.
«Непідвладне» — виставка про можливість мислити окремо та неузгоджено в часи потужного суспільного консенсусу. За великим рахунком, про самотність мистецтва як форму його політичності.
- PinchukArtCentre
- Виставка «Ukrainian Paradise» в межах проєкту PAC UA
- з 31.05.24 по 14.07.24
Виставка збирає та осмислює ключові образи, лозунги та символи, що ідеалізуються в українському суспільстві зараз.
Український рай не дуже гостинний: це символічно і матеріально перевантажений простір, в якому зброя та смерть хаотично перетинаються з комічними зображеннями Пса Патрона та оптимістичними лозунгами на кшталт «Доброго вечора, ми з України».
Ukrainian Paradise — це також штаб, де стихійна популярна культура зі своїми героями та символами співіснує з практичними речами та прагматичними ідеями, що слугують вимогам війни. Всі вони стали сакральними в Українському раю, проте тут немає нічого постійного.
Виставка пропонує придивитися до цієї неоднорідної колекції, що відображає Український рай зараз. Водночас вона провокує відповісти на питання: хто і що опиняться в майбутньому Українському раю?
- Мала Галерея Мистецького арсеналу
- Виставка Жені Олійник «Пелікан»
- з 30.05.24 по 09.06.24
Серія ілюстрацій «Пелікан» Жені Олійник була створена в межах виставкового проєкту Ґете-Інституту в Стокгольмі «In Need Of Protection» у 2023 році. Його темою стало тіло, як щось сильне і крихке водночас, те, що захищає і саме потребує захисту. У своїх роботах Женя Олійник досліджує тему жертовності тих, хто захищає Україну від російського вторгнення і тримає лінію оборони власним тілом.
Сучасна війна так само брутальна до тіла і психіки, як і війни минулого століття. Дрони зі штучним інтелектом не рятують від необхідності ховатися в окопі під час артилерійського обстрілу. Багатоцільовий гелікоптер, з групою військових медиків на борту, не завжди може забрати поранених з передової вчасно. І якщо благополучні західні суспільства (поки що) мають розкіш легковажити українськими тілами — як військовими, так і цивільними, — то українське суспільство бачить і відчуває ціну, яку щодня доводиться платити за свободу. Кожен знає когось загиблого, зниклу безвісті, поранених, на протезах.
- Національний музей Тараса Шевченка
- Фотовиставка Бретта Ллойда «Ukraine Today»
- з 06.06.24 по 30.06.24
Цей масштабний проєкт британський фотограф реалізував разом із командою українського Vogue для поточного весняного числа. Ллойд двічі приїздив в Україну з метою зафіксувати її складне сьогодення і показати його світу. Вперше ці світлини були представлені міжнародній публіці в Парижі у березні цього року – в межах Vogue Ukraine Showcase, який підтримали перша леді України Олена Зеленська та головна редакторка американського Vogue Анна Вінтур.
«Бретт вперше відвідав Україну наприкінці листопада. Він хотів зустрітися з реальними людьми, почути реальні історії та задокументувати химерну реальність українського життя, в якому горе і радість, травма й надія йдуть пліч-о-пліч», – розповідає Веня Брикалін, головний редактор Vogue Ukraine. Під час цих подорожей Ллойд відвідав прифронтові зони, де познайомився з військовими, медиками та пересічними людьми, які тримаються за надію повернутися до нормального буття. Також він зафільмував сцени парадоксального життя столиці: героями його фото стали спортсмени, актори та творча молодь.
- Асортиментна кімната
- Випускна виставка школи сучасного мистецтва фра фра фра «За́сів хмар»
- з 01.06.24 по 13.06.24
У вересні 2023 в Асортиментній кімнаті стартувала Школа сучасного мистецтва фра фра фра. Впродовж навчального року учасниці та учасники слухали, вчилися та творили — і готові презентувати свої випускні проєкти.
«Авторки й автори впродовж школи ставили собі питання про важливість своєї роботи. Чи вартує те що я роблю, того, щоб на це дивились люди? Це ж питання ми ставили нашим лекторкам і лекторам. Чи вам подобаються, чи відгукуються ваші роботи? Відповіді різняться тоном, але не змістом. Ми всі сумніваємось. І це природно. Можливо, дощ теж сумнівається, чи треба йому падати» — говориться в уривку кураторського тексту до виставки від Олі Поляк та Дарʼї Христинюк. Назва виставки відсилає до поняття введення в хмари реагентів для зміни фазового стану хмар — власне, це процес і називається «за́сів хмар».
- Мистецький Арсенал
- Виставка «Між прощанням і поверненням»
- з 30.05.24 по 04.08.24
Це експозиція про реальні й знайомі місця, повернутися до яких зараз неможливо через окупацію або військові дії. Тому вони перетворюються на ефемерні та плинні простори спогадів. Через мистецькі практики художники й художниці наближаються до цих місць, реконструюють родинні історії та ландшафти дитинства, розмірковують про перетини культур і спротив забуттю.
У центрі уваги експозиції не лише досвіди втрат під час російського вторгнення до України. Виставка розповідає про повторювані досвіди вигнання з рідних місць протягом століття: від історії українських Ді-Пі (displaced persons) періоду Другої світової війни й тих, хто мусив покинути домівку через затоплення територій під час будівництва Кременчуцької ГЕС, до втрати дому на сучасних Донеччині та Луганщині.
Окрім сучасного українського мистецтва, на виставці представлені архівні матеріали з приватних колекцій, а саме спогади, листування та щоденники Ді-Пі (displaced persons). У мультимедійному форматі можна буде побачити роботи Юрія Соловія, Віталія Куликова та Григорія Бондаренка.
Фотографія на головній: фрагмент роботи Антона Логова з виставки «Цінності» в Галереї протестного мистецтва Музею Майдану.
