Розповідаємо про виставки, які варто відвідати в Києві та Одесі.
- Національний центр «Український Дім»
- Ретроспективна виставка Тіберія Сільваші «Кола Сільваші»
- з 13.09.24 по 27.10.24
«Кола Сільваші» — велика музейна ретроспектива, присвячена творчості та непересічній особистості одного з головних українських митців другої половини ХХ — початку ХХІ століть.
Перша музейна ретроспектива Тіберія Сільваші представляє його практики у розвитку: у різних контекстах, медіа, та з проєктами, що змінювалися або не були реалізовані. Разом із творами Сільваші на пʼятьох поверхах Українського Дому представлені роботи більш ніж 90 авторів.
«Тіберій Сільваші є анкерною фігурою сучасного мистецтва України. Живописець, теоретик і куратор, він об’єднує навколо себе художників і художниць трьох поколінь. Його мистецькі практики, тексти, колективні проєкти та особисте спілкування з учасниками та учасницями культурного поля стали визначальними для формування українського мистецького ландшафту, яким він є сьогодні», — зазначають куратори та кураторки виставки.
- Музей української діаспори
- Виставка Тетяни Русецької «Витоки»
- з 12.09.24 по 27.10.24
«Витоки» — новий проєкт художниці Тетяни Русецької, що демонструє глибокий діалог між сучасним українським мистецтвом та народною творчістю. Ця експозиція є своєрідним маніфестом мисткині, який підкреслює важливість культурної спадщини як основи для нових художніх експериментів.
Проєкт «Витоки» — це не лише художній жест, але й концептуальне дослідження коренів сучасного мистецтва, його взаємодії з традиціями та символами, що формувалися століттями. Тетяна Русецька занурюється в архетипічні образи української культури, використовуючи їх як основу для нових інтерпретацій і художніх пошуків. Її колажі, картини на склі та живопис, натхненні українськими орнаментами та народними іконами на склі, стають мостом між минулим і теперішнім, демонструючи невичерпність і актуальність народного мистецтва.
- Одеський національний художній музей
- Виставка Дмитра Молдованова «Суміш»
- з 14.09.24 по 30.03.25
У цій виставці все неправильно, не академічно і не музейно, проте у цьому неправильному нас щось і приваблює — адже саме так виглядає наша сучасність. Дмитро Молдованов став одним з форвардів сучасного українського наївного мистецтва — яке злилось з сучасністю і майже позбулося терміну наїв за довгий час впевненої карʼєри.
Представлені на виставці твори написані за останній рік та задумані як цілісний проєкт. Назва «Суміш» народилась одразу, як і бажання зламати щось у своїй творчості, оновити та зміксувати всі улюблені -ізми в мистецтві — імпресіонізм, експресіонізм, сюрреалізм — та зрештою знов почав малювати у притаманному саме йому стилі.
- Одеський музей західного і східного мистецтва
- Виставковий проєкт «А може смерть це не кінець?»
- з 05.10.24 по 05.11.24
Виставка присвячена впливу війни на українське суспільство, зокрема молодь, яка опинилася на перетині втрат і невизначеності майбутнього.
Війна, яка триває вже третій рік, змусила багатьох втратити віру і навіть надію. Сувора реальність кожен день доводить, що війна не закінчиться завтра, через тиждень і навіть через рік. Війна торкнеться кожного і нікого не залишить не причетним. Кожен із шести залів виставки — окремий етап випробування емоціями, які необхідно прожити, аби досягти нового розуміння реальності.
Проєкт запрошує глядача до рефлексії над особистим та суспільним досвідом війни, пропонуючи погляд на горе і втрати як на неминучі етапи шляху до відновлення.
- Stedley Art Foundation
- Виставка Віталія Кравця «Країнг»
- з 24.09.24 по 20.10.24
Наче у спадок кожному українцю передається любов до землі. Українці зробили її такою, яка вона є, — жовто-блакитною. А вона у свою чергу робить українців тими, ким є вони: вчора — трударями на своїй землі, сьогодні — її захисниками.
У проєкті «Країнг» Віталій Кравець зосереджується на емоційному ставленні українців до землі як до певної константи, яка сьогодні піддається знищенню. Вигляд розораної технікою та випаленої артилерією землі жахає нас майже так само, як вигляд понівеченого війною тіла. У цьому проєкті Кравець одночасно фіксує як фізичну смерть землі, так і її духовне відродження в очах усіх, кому за неї болить.
- Нацiональний музей «Київська картинна галерея»
- Виставка Людмили Раштанової «Ерос і Танатос: Бенкет»
- з 20.09.24 по 13.10.24
Сьогодення постійно зіштовхує нас із смертю. Несправедливою, раптовою, непередбачуваною. І тому так гостро відчувається смак життя, чуттєвий досвід стає рельєфним, а почуття загострюються і стають пристрастями.
Ерос — початкова потужна пристрасть, бог кохання, що змальовувався в образі грайливого хлопчика з крилами. Саме ці маленькі боги виходять на авансцену живопису художниці, передаючи вітання класицизму та рококо, проте граючи вже в нові ігри ХХІ століття. Другий гравець у цих іграх — Танатос, вічний суперник Ероса, бог смерті. Він не проявлений на картинах, але постійно присутній у напруженості композиції та контрастних провалах темних тонів. Це протистояння, перенесене на полотна з реального життя — відбиток епохи та, водночас, вічний людський наратив.
Урочисті декорації цього протистояння відсилають нас до Платонівського «Бенкету», його філософських роздумів про складну натуру Ероса, та запрошують поміркувати про вічну боротьбу, у вирі якої ми з вами опинилися.
- CENTER: art space (НАОМА)
- Виставка Діани Демяненко «Реальність в хмарі»
- з 30.09.24 по 13.10.24
Ця виставка є радше дослідженням ніж твердженням. Спроба знайти нові шляхи існування в світі, що постійно змінюється під тиском глобальних криз, війни, кліматичних змін. Виставка створює експозицію в якій глядачі стають одночасно спостерігачами й учасниками процесу розпаду звичного, перебуваючи в особистому діалозі з простором.
- Простір Peremoga
- Виставка Олександра Крижановського «Властивості перебування»
- з 03.10.24 по 09.11.24
Намір окреслити та переосмислити процес існування, зануритись у пластичність і непостійність кожного моменту, проводячи паралелі між явним і потаємним, сновидінням та дійсністю.
У своїй художній практиці Олександр Крижановський стирає категорії звичного уявлення про речі. Сприйняття часу розчиняється та з’являється простір глибини і спостереження, який, у свою чергу, наштовхує замислитись про відчуття дійсності, відчуття простору та їхні окремі елементи, виявлені раптово — асоціативно та імпульсивно.
- The Naked Room
- Виставка Віталія Кохана «Завжди сьогодні»
- з 26.09.24 по 23.10.24
Художник не називає свої роботи скульптурою, радше предметами, фокусуючись на матеріалі та його потенційній функціональності на противагу обʼєму. Що ж до цієї виставки, її функція — меморіалізація і документація, втілена через надійність каміння та різьбленого тексту, обʼємних предметів із мармуру, деревʼяних та металевих обʼєктів.
Багато робіт в експозиції ідейно чи навіть фізично були створені художником ще до повномасштабного вторгнення. Проте зараз він їх переосмислив, зокрема через обрані матеріали та контекст, в якому був завершений той чи інший предмет. Як-от сосновий «обеліск» — втілення підходу мінімалізму формотворення та виразності, характерного Кохану — тепер не викликає мирні асоціації, а відсилає до лісів, в яких щоденно відбуваються бойові дії. Водночас виставка не є пригнічуючою чи надихаючою — як і життя зараз, вона фіксує різні стани.
- Музей Ханенків
- Виставковий проєкт Віктора Гукайла «Ковчег»
- з 02.10.24
Серія «Ковчег» Віктора Гукайла бере початок у 1990х. Великі композиції з ретельно проробленими деталями та майже фрагментарні начерки множилися і набирали нового вигляду до самої смерті відомого українського графіка і сценографа. Часом ковчеги перетворюються на неозначені міста-території, лаштунки сцени – рідного для художника оточення, в якому легенди ставали реальністю, адже з початку 1990-х він працював у Київському театрі ляльок. Трохи згодом з’явилися зображення серцевин кораблів порятунку, розлінованих на секції-каюти, мешканці яких схожі на загадкові знаки-символи, подібні до літер єврейської абетки. Насамкінець рефлексії митця на спричинені воєнними діями руйнації, відобразилися в окремій серії ковчегів, що набули подоби скалічених війною будинків.
Роботи на виставці репрезентують різні періоди творчості художника, демонструють трансформації художньої мови і різноманіття доробку, спонукають до роздумів про істинні цінності в житті кожного – рідних і друзів, місця сили, уподобання, враження, спогади. Вони існують у начерках і ескізах, зроблених олівцем, пером, сангіною, гуашшю, а наприкінці – підручними кольоровими олівцями, маркерами, лінерами, у серіях монохромних і кольорових монотипій – техніці, якій художник віддавав перевагу протягом усього життя.
Фотографія на головній: робота українського художника Віталія Кохана «HEAVY DUTY» з виставки «Завжди сьогодні» в The Naked Room.
