Олена Фокова — фотографка, мисткиня й кураторка артмайстерні для молоді зі складними порушеннями розвитку в ГО «Бачити серцем».
Як ти прийшла до фотографії і що стало тим “першим поштовхом”?
Спочатку була мрія бути журналістом та «розкривати» людей, що потім трансформувалась до зйомки портретів. Перший поштовх – мій тато, який постійно знімав у моєму дитинстві на плівку та на слайди.
Чому ти вирішила навчатися саме в MYPH?
Ще 4-5 років потому я побачила інформацію про школу МYPH і зрозуміла що мені необхідно піти навчатись саме сюди. Я шукала можливість мати широке ком’юніті однодумців та розвиток у мистецтві.
Яке завдання або тема під час навчання найбільше змінили твоє бачення фотографії?
Робота з артбуком. Я долучила до роботи з ним своїх студентів з порушенням розвитку. Разом ми створили маленьку історію. Артбук крім моїх фотографій і портретів студентів включає в себе малюнки, арт об’єкти, написи та відео. Мене зацікавило поєднання різних стилей і вихід із шаблонів.
Про що ти зараз знімаєш, які теми тебе хвилюють?
Я бачу за мету – створення в Україні безбар’єрного простору для людей з інвалідністю та порушенням розвитку. Тому головні герої моїх проєктів саме вони. Нажаль, зараз Україна має найбільшу кількість людей з інвалідністю в Європі. І для мене дуже важливо говорити на цю тему за допомогою візуальних образів.
Як народжується твій проєкт: від ідеї до реалізації?
У мене є місія – популізація українського Ар брют, тому мої проєкти всі виходять з цього. Ідеї народжуються при спілкуванні з молоддю з інвалідностю. Мої студенти надихають мене, дають нові можливості, знімають шаблонне мислення. Я завжди маю активну позицію, тому коли у мене з’являється ідея, то зразу починаю її реалізовувати і шукаю всі можливості для цього. Я дуже люблю будь-яку воду і часто, саме купаючись, мені приходять ідеї та способи їх реалізації.
Що для тебе означає “концептуальна фотографія”?
Це фотографія яка має сенс. У своїх роботах я намагаюсь поєднати естетику з глибоким сенсом та візуальною обкладинкою.
Хто або що тебе надихає поза фотографією?
Мій чоловік більше 20 років вірить в мене і це дуже надихає.
Як ти розумієш, що серія завершена?
Мої серії ще не завершені. Мені ще є що сказати, тому працюю над ними вже декілька років і ще не відчуваю що все сказала.
Над чим ти працюєш зараз або що хочеш реалізувати найближчим часом?
Мрію відкрити в Україні Центр мистецтва Ар брют. Де візуальне мистецтво (фотографія та живопис) буде поєднуватись з іншими стилями – пластикою тіла, аудіо та анімацією.
Якою ти бачиш свою фотографію через п’ять років?
Моя фотографія буде мати вплив на зміни у суспільстві.
