Виставковий проєкт до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, перша персональна виставка співзасновниці майстерні «ательєнормально» Анни Сапон, виставка концептуальної фотографії Spilne Art x MYPH Photography Prize, яка поєднує в одному експозиційному просторі проєкти трьох фіналістів премії — зібрали для вас виставки, які варто відвідати в лютому.
- Мала Галерея Мистецького арсеналу
- Виставка Руслани Ключко «Зворотній рух. Щоденники»
- з 15.01.26 по 15.02.26
Це виставка про досвід не/повернення — стан, що дедалі частіше стає частиною повсякденного життя українців у воєнний час. Через фотографію, графіку та відео Руслана Ключко досліджує рух між пам’яттю і реальністю, між фізичною присутністю та місцем, яке існує в особистих архівах і спогадах.
Чимало робіт у проєкті — це лист любові до міста Хутір-Михайлівський на Сумщині, розташованого за 10 км від кордону з Росією. Це рідне місто мисткині, куди вона продовжує повертатися, попри постійні ризики. Зворотній рух стає способом повернення до себе й можливістю набутися в просторі, що живе в очікуванні катастрофи.
- Львівський Муніципальний Мистецький Центр
- Фламандсько-українська групова виставка (post-)System
- з 11.01.26 по 28.02.26
Концепція (post-)System ґрунтується насамперед на відновленому маніфесті, написаному куратором Яном Ван Вунселем двадцять п’ять років тому. Натхненний теорією пропозиції Людвіга Вітгенштейна та концепцією симулякру Жана Бодріяра, маніфест виявляє, що виникнення образу в мистецькому творі завжди спирається на певну систему. Роздуми Ван Вунсела призводять до поміркованого висновку: усе мистецтво завжди підпорядковане власній системі. Автор прагне наблизити читача до жорсткої сутності мистецтва і, певною мірою, доходить ментального глухого кута — точки нуль, безвиході. У своїй праці він підважує можливості того, чим насправді є мистецтво і що про нього можна сказати осмислено.
- GARAGE33
- Виставка Поліни Чоні «О 2:47 в укритті я побачила море. Сон як акт опору»
- з 18.01.26 по 15.02.26
«О 2:47 в укритті я побачила море. Сон як акт опору» — це імерсивний проєкт художниці Поліни Чоні, за участі психоаналітикині Тети Цибульник та композитора Максима Раздобудько.
Проєкт, над яким художниця працювала понад рік, досліджує сон як форму психічного опору, вразливості та збереження себе в умовах нестабільної реальності. Виставка задумана як живий, мінливий простір, що постійно трансформується та відкривається по-різному з кожним візитом.
- Imagine Point
- Виставка Ніки Шумейко та Дарини Святун «(НЕ)ВИПАДКОВІ ЖЕСТИ»
- з 16.01.26 по 14.02.26
Ця виставка — про контроль і момент, у якому він перестає визначати результат творчості. Авторки працюють із художнім жестом як із станом перебування у процесі та фіксування змін — на противагу досягненню точної форми.
У роботах Ніки Шумейко жест пов’язаний із дозволом матеріалу проявитися: вода, ґрунт, дощ, туш діють не як підконтрольні засоби діяльності, а як співучасники процесу. Робота фіксує і саму подію, що сталася, і її слід. У практиці Дарини Святун жест відбувається через технічну процедуру — перенесення, сканування, цифрову деформацію.
Архівація не зберігає образ, а змінює його спосіб існування, виводячи зображення з режиму репрезентації у режим присутності. Різні середовища — природне і цифрове — створюють різні типи збоїв, але разом художниці працюють із моментом, коли жест стає автономним та фіксує стан. Обидві практики розвиваються в одній майстерні, у спільному ритмі роботи.
- Кузня
- Виставка «MORE COLOUR»
- з 16.01.26 по 26.02.26
«MORE COLOUR» — це виставка де колір стає автономною мовою досвіду й присутності.
Тут він існує як субстанція з власною щільністю, температурою та звучанням, занурюючи у простір особистих відчуттів і памʼяті.
- ЄрміловЦентр
- Виставка Гамлета Зіньківського «Час не потрібен»
- з 24.01.26 по 15.03.26
«Найбільшою нашою помилкою щодо життя є те, що ми завжди залишаємо його незавершеним, завжди відкладаємо щось на завтра. Хто щодня викінчує своє життя, як митець — малюнок, тому час не потрібен». Сенека, Лист СІ, 8.
«І про себе мені нема що сказати…» — єдиний, втім багатозначний коментар, який надав нам автор. Друзі, екзистенційні пошуки тривають, і під час них ми раз у раз натрапляємо на детерміністичні провалля. Чи варто стрибати?
- Музей Ханенків
- Виставка Анни Сапон «З художницями, кураторками, золотими заходами сонця»
- з 23.01.26 по 08.03.26
«З художницями, кураторками, золотими заходами сонця» — перша персональна виставка Анни Сапон. Спеціально для неї художниця створює серію з 11 великих «килимів» на полотні, виконаних у техніці тафтингу, а також два артоб’єкти. Окрім нових творів, в експозиції буде представлено близько 30 попередніх робіт Анни — малюнки, живопис, тексти, що дозволять глибше відчути її художній світ.
Анна Сапон — художниця, співзасновниця майстерні «ательєнормально» та «Прекарні» — мистецького центру для спільної роботи нейротипових і нейровідмінних митців та мисткинь. Кураторкою виставки стала Катя Лібкінд, співзасновниця «ательєнормально» та «Прекарні», художниця й кураторка мистецьких проєктів.
У своїх роздумах Анна Сапон прагне наблизитися до образу райської краси. Її роботи, тексти і пісні наповнені образами золотих водоспадів, привідчинених воріт, сяйливого повітря та гранично інтенсивних почуттів. До кожного килима Анна додає вірш — те, що килим міг би сказати глядачам.
- Vinyl Club Lviv
- Виставка Анни Варшавської «Deux»
- з 15.01.26 по 26.02.26
Deux (з фр. — два) — про дуалізм. Подвійність тут проявляється як розщеплення і віддзеркалення, співіснування протилежного — внутрішнього і зовнішнього, крихкого і структурованого, живого і штучного.
Графіка, живопис, інсталяція та селектований під експозицію плейлист формують єдине поле досвіду для постійної взаємодії.
- Національний центр «Український Дім»
- Виставковий проєкт до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту «В пошуках втраченого сенсу»
- з 28.01.26 по 15.02.26
Проєкт запрошує глядача до осмислення пам’яті про цю подію через тексти громадських діячів, цитати людей, які її пережили, архівні кіноматеріали, першу в світі симфонію про Голокост, написану Дмитром Клебановим, та роботи київського художника Матвія Вайсберга. Тут Голокост, трагедія Бабиного Яру та сучасний досвід насильства постають не лише як історичні події, а насамперед як спільний екзистенційний виклик людяності у світі, де життя стало крихким. Через мистецьку практику художника, його роздуми про історію власної родини та сенс життя проєкт прагне відповісти на питання: як людина знаходить сенс там, де світ розбитий?
В експозиції зібрано понад 200 живописних і графічних робіт Матвія Вайсберга, створених протягом останніх трьох десятиліть, що постають як зосереджене художнє осмислення складних і болісних питань колективної пам’яті й травми, викликів сучасності й онтологічного досвіду людини. Центральна робота Матвія Вайсберга «Сім днів» стає візуальною метафорою пошуку сенсу — руху з темряви до світла, із хаосу до структури, зі втрати до пам’яті.
- 3.6.9 Space Kyiv
- Виставка концептуальної фотографії Spilne Art x MYPH Photography Prize
- з 30.01.26 по 11.02.26
Виставка концептуальної фотографії Spilne Art x MYPH Photography Prize, поєднує в одному експозиційному просторі проєкти трьох фіналістів премії — Олексія Чарєя, Дари Петрової та Марка Чегодаєва.
Кожен із митців по-своєму працює з темою повномасштабного вторгнення, фіксуючи різні оптики проживання війни в Україні та поза її межами.
Фотопроєкт Олексія Чарєя оприявлює погляд військовослужбовця — людини, що перебуває всередині мілітарного досвіду, захисту країни та її громадян. Роботи у проєкті Дари Петрової зосереджені на впливі війни на життя людей у тилу, розповідаючи їхні особисті історії. Проєкт Марка Чегодаєва звертається до теми вимушеної еміграції, досліджуючи спроби українців за кордоном будувати нове або «тимчасове» життя. У центрі уваги серії — простори, що раніше були невід’ємною частиною туристичної інфраструктури Австрії: колишні готелі та курорти, де зараз проживають переселенці.
Разом ці три проєкти формують спільний простір для розмови про війну як досвід, що розгортається одночасно у багатьох проекціях і про фотографію як спосіб уважного свідчення цього часу.
- Voloshyn Gallery
- Виставка Світлани Ратошнюк «One more dawn»
- з 04.02.26 по 04.03.26
У своїх роботах мисткиня вибудовує камерний простір оманливої святковості, де радість і тривога співіснують поруч із порожнечею. Червоні плями на стінах та повітряні кульки з чорної плівки, що поступово втрачають форму, перетворюють образ свята на примарне нагадування про крихкість життя та пережитого досвіду. Ця атмосфера коливається між привабливістю й дискомфортом, виявляючи, наскільки легко звичні символи щастя можуть зруйнуватися та перетворитися на знаки втрати й вразливості.
- Eye Sea Gallery
- Персональна виставка Sestry Feldman «Ukraine is…»
- з 29.01.26 по 15.02.26
Що таке Україна?
Це питання сьогодні звучить інакше. Для когось — це географія чи історія. Для інших — почуття, що балансує між архетипами минулого та образами майбутнього. Україна — це мить метаморфози, яку важко охопити, але неможливо не відчути.
Виставка «Ukraine is…» це спроба знайти відповіді не лише в словах, а й у формі, кольорі, фактурі. Чи впливає візуальна мова на наше сприйняття? Безперечно. Наші роботи, як візуальний лексикон сучасної української ідентичності, дизайну та стилю. Це те, як ми бачимо себе сьогодні.
Фотографія на головній: фрагмент роботи художниці Анни Варшавської з виставки «Deux» у музичному простірі Vinyl Club Lviv.
