Рубрики
TOP UKRAINE

12 цікавих виставок серпня

Репрезентація роботи з текстильними медіа українських митців за 100 років, одразу дві виставки в арт-просторі Асортиментна кімната, арт-проєкт про спільноту жінок, учасниць волонтерської групи з плетіння маскувальних сіток «Горенські Мавки» — зібрали для вас виставки, які варто відвідати в серпні.

  • Національний центр «Український Дім»
  • Виставка «МАТЕРІЯ MATTERS. Український арттекстиль»
  • з 19.07.24 по 01.09.24

Виставка є репрезентацією практики українських митців за 100 років — від традиційного гобелена до експериментальних робіт із використанням текстильних матеріалів. В експозиції — понад 120 художніх творів близько 60 авторів.

Проєкт «МАТЕРІЯ MATTERS. Український арттекстиль» ознайомить глядача з творчим досвідом бойчукістів, шістдесятників, а також сучасних митців, зокрема й тих, для яких робота з текстильним медіа не є типовою. На виставці будуть представлені твори українських художників, які працювали з текстилем у публічному просторі; роботи, що розвивали лінію українського стилю в інтер’єрі та костюмі; текстильні практики, присвячені актуальним темам сьогодення. Окремо експонуватимуться вишивки репресованих українців, виконані в таборах і колоніях ГУЛАГу.

Виставка «МАТЕРІЯ MATTERS» оповідає про сенси, вплетені в український арттекстиль, та унаочнює їхню трансформацію у відповідь на виклики часу. Проєкт відображає варіативність текстильних практик українських художників, виявляє фактори, що вплинули на появу низки наративів, опорних для української культури в останньому столітті з його колізіями та катастрофами, і пропонує поглянути на текстиль як на високе мистецтво і змістовне медіа.

  • ДУКАТ
  • Виставка «Пікове навантаження»
  • з 17.07.24 по 17.08.24

Внаслідок атак росіян на критичну інфраструктуру українці залишились без електроенергії, тепла, доступу до мобільного зв’язку та інтернету. Енергодефіцит торкнувся всієї країни, змусивши кожного з нас переформатувати своє життя.

Документація нової реальності і рефлексія, що торкається трансформації життєвого простору — ключові теми виставки «Пікове навантаження». В експозиції — твори Матвія Вайсберга, Олени Грозовської, Сергія Захарова, Володимира Падуна, Едуарда Потапенкова, Євгена Чорного, Всеволода Шарка.

Пусті вулиці, сутінкова сірість, павутиння ліній електропередач, мерехтіння свічок, відблиски самотніх освітлених вікон, тиха близькість у напівтемному просторі, – у роботах прослідковується дихотомія бентеги, що приходять із темрявою і надії, яка народжується у світлі людської присутності.

  • Voloshyn Gallery
  • Виставка Сани Шахмурадової Танської «Снилось мені — чи ж снилося мені..?»
  • з 19.07.24 по 25.08.24

Розвиваючи свої композиції навколо невербального досвіду, ідеї про умовність місця та умовність часу, у нових живописних полотнах Шахмурадова-Танська артикулює важливі зміни людського характеру, які відбуваються з її поколінням. Травматичний вплив нинішньої війни на свідомість спонукає художницю шукати знаки, які заміщують травму втрати й рани руйнацій. Ключовим завданням авторки стає фіксація емоційних слідів тих подій, знання про які є екзистеційно важливими для нас сьогодні, — історії геноцидів в українському історичному контексті та поза ним.

Простір снів і їхнє пригадування дає опору для оповіді, яку розвиває художниця. Вʼязкість композицій, з притаманною їм меланхолійною естетикою, напів-сформованими образами та повторюваними мотивами, сигналізує виснагу від війни. Фарби на її полотнах камуфлюються під плісняву. Якщо уважно вглядатися в картини, мул і вода набувають значимої присутності в її сюжетах як персонажі. Цей намулений живопис промовляє голосами десятків тисяч, які зливаються в тривожний хор. Чи то купання в болю, чи радше пошук чогось стійкого на дні, на що можна опертися… Оплакування, роздуми про циклічність насильства й прийняття досвіду тих, хто його пережив, стають роботою, вписаною в щоденну практику художниці в майстерні.

  • Я Галерея Пентхаус
  • Групова виставка «Дендропарк»
  • з 18.07.24 по 13.10.24

Дендропарк – від грецького «дендрос», що означає дерево і слово «парк» – територія, де ростуть здебільшого декоративні види дерев.

Дерева – це завжди ритми, рухи, фактури та характери. Ми звикли до рослин і рідко звертаємо увагу на багатство форм та видів. Цією виставкою Я Галерея розпочинає серію проєктів, де мистецтво базується на феноменах природи. Твори художників з 1960-их до сьогоднішнього дня. Виставка про погляд художника на дерева — їх пошук особливої мови, осмислення сутності та образу дерев.

  • M17 Contemporary Art Center
  • Виставковий проєкт «Сади мрій»
  • з 25.07.24 по 29.09.24

До експозиції увійшли роботи Чао Фей, Рефіка Анадола, Aljoscha, Анатолія Ганкевича, Меґумі Охати, Вольфганга Стіллера та Анни Миронової.

Проєкт зосереджується на дослідженні уявних світів, поглядах на співіснування людини зі штучним інтелектом, розширенні горизонтів синтетичної біології, віртуальності та реальності, а також на метафорі храму майбутнього, який закладається вже сьогодні, і твориться не лише людиною.

  • Dnipro Center for Contemporary Culture
  • Виставка «Ніхто. Ніде. Ніколи. Далебі!»
  • з 18.07.24 по 28.09.24

Історія цього проєкту почалась із випадку — взимку 2018 року художниця Настасія Лелюк поїхала з мамою додому до Луганська, щоб зробити виставку з робіт своїх друзів та подруг. На той момент місто вже 4 роки перебувало в окупації, і «поїхати додому» означало необхідність отримувати дозвіл на в’їзд, проходити перевірки на блокпостах, стояти в чергах і так далі.

Після відкриття виставка так і залишилась у квартирі художниці та ніби зависла в безчассі. Історія видається абсурдною, але зберігає в собі глибокий сенс — бажання бути в місці, яке в тебе вкрали.

«Ніхто. Ніде. Ніколи. Далебі!» — це виставка-присвята втраченому та водночас спосіб бути разом із нашим теперішнім і майбутнім. Через спогади і маленькі жести наближення стверджується повернення до місць, що всотані в тіла багатьох від народження і куди зараз неможливо потрапити.

  • Хмельницький обласний художній музей
  • Виставковий проєкт «Перетини або давайте зустрінемось на…»
  • з 25.07.24 по 01.09.24

В експозиції – роботи українських митців з фондів ХОХМ (оригінали творів Опанаса Заливахи, Олександра Ройтбурда, Миколи Мазура та інших) та Бахмутського краєзнавчого музею (фотокопії робіт художників з українського сходу), колажі Тетяни Кабакової та текстовий і аудіосупровід резидентки МБФ «Ізоляція. Платформа культурних ініціатив» та авторки проєкту Наталі Михальченко.

Зустрічі в широкому сенсі – це переплетення історій, цінностей, особистостей. Перетини відбуваються, коли щось відгукується в нашій памʼяті або серці. Місцями таких важливих зустрічей є місця памʼяті, перетини шляхів та вокзали, базари та площі як центри соціалізації, культурні інституції і мистецькі обʼєкти як точки тяжіння.

Взаємодія з такими місцями, пізнання є важливими для збереження історичної памʼяті і збагачення культури на рівні кожної особистості та спільноти.

  • Асортиментна кімната
  • Виставка Віталія Греха «Ментальна облога»
  • з 03.08.24 по 17.08.24

Ментальна облога — це виставка живописних робіт, створених Віталієм Грехом у 2022-2024 рр. Серія є рефлексією на особистий досвід переживання часу широкомасштабної війни — на досвід цивільного та військові дії, на екзистенційні кризи та тектонічні зсуви в українському суспільстві.

Віталій Грех нашаровує контексти та відчуття, відслідковуючи, як війна неминуче змінює усталені кордони, руйнує цілісність і формує «нову реальність», яка вимагає нових методів картографування. Наші міста вростають у наші тіла, а фрагменти наших тіл змішуються із тілом міста. Лінії і розриви з карт стають слідами на наших обличчях, перетискають легені, потоки інформації з екранів і вулиць беруть в облогу наші думки, зовсім так, як відбувається облога — через невідомість і довготривале очікування, через боротьбу на виснаження.

  • Асортиментна кімната
  • Виставка Софії Короткевич «Координація на степ»
  • з 07.08.24 по 21.08.24

У цій виставці Софія Короткевич продовжує свої дослідження, розпочаті у проєкті «Простір: Небезпека». Виходячи за межі міста, вона переносить свою увагу на степову зону, фокусуючись на її вразливості через географічне розташування. Це дослідження стає резонуючою темою для художниці, яка прагне створити простір, що розповідає про проблеми потерпаючого ландшафту півдня та сходу України.

Серія графічних робіт «Координація на степ» виконана соняшниковим насінням та тушшю на рулонах перфокарт радянського періоду. Перфокарти різного типу та вигляду мали широкий діапазон використання, зокрема й у військовій справі. У роботах Софії вони стають відголоском країни-спадкоємиці СРСР. Графічна сітка на перфокартах перекриває та відгороджує від глядача небо та землю, які є щоденною мішенню для ворожих атак. Координати степу зображені неповними, з пропусками, відображаючи елемент випадковості в атаках, коли точка прильоту ракет може бути зміщеною. Через ці пропуски географічна ідея охоплює більше, ніж може констатувати «повна» точка координат.

Про вразливість ландшафту Софія розповідає і у скляних об’єктах, які підкреслюють обмеженість доступу до територій та їх крихкість. Додатково представлені об’єкти-гербарії, що складаються зі скелець та рослин або ж землі, спечених при високій температурі у муфельній печі. Зафіксовані у склі залишки оповідають про ураження вогнем та буквально спалений український ландшафт.

  • Галерея мистецтв «Лавра»
  • Виставка Юрія Болси «Відсутність грунту для проростання»
  • з 06.08.24

На прикладі окремої історії невдалої реновації в рідному місті Червонограді, художник розмірковує над долею сучасних маленьких міст та людей, які там живуть. Йдучи далі у своїх роздумах, наповнюючи їх авторськими образами, Юрій Болса художньо переосмислює такі масштабні історичні та філософські поняття, як «втрата духовного підгрунтя», «людина і середовище», «свобода вибору», «залежність від обставин», «обмеження свобод».

На глядачів чекає масштабна експозиція актуального мистецтва, в якій будуть представлені інсталяції, оригінальні скульптури, живопис.

  • Dymchuk Gallery
  • Виставка Олени Гром «Мавки. Камуфляж»
  • з 09.08.24 по 01.09.24

В експозиції проєкту представлені фото та відео, що розповідають про спільноту жінок, учасниць волонтерської групи з  плетіння маскувальних сіток «Горенські Мавки». 

Героїні проєкту — мешканки українського села Горенка Бучанського району. У березні 2022 року село опинилося на лінії фронту і було під постійними обстрілами. За даними ООН, внаслідок російської агресії в Горенці було зруйновано 77% будівель. Для місцевих жителів, які стали свідками смертей та руйнувань, ці події лишились важкою травмою. Звільнення Київської області дало поштовх до відбудови села та відновлення соціальних зв’язків у громаді, але війна триває. Тож жінки Горенки організували волонтерську групу «Горенські Мавки». У них різний вік, професії, соціальний статус, але їх об’єднує бажання робити важливе разом.

Учасниці групи виготовляють сітки, які імітують природний ландшафт, та «кікімори» — маскувальний одяг для снайперів і розвідників, що робить військових непомітними та рятує життя. Потреба в таких засобах є завжди, тож спільнота постійно працює задля підтримки військових. Волонтерки переконані, що маскувальні вироби, виткані з любов’ю та вірою, мають силу оберега.

  • The Naked Room
  • Виставка Олега Перковського «Малюйквітиводи»
  • з 07.08.24 по 08.09.24

До експозиції увійшли графічні роботи, створені художником на резиденції у 2023–24 рр. Проте також буде присутня й порожнеча — замість останньої роботи, що над нею Олег працював останні два місяці спеціально для виставки. Праця була призупинена на початку липня, коли художник був мобілізований Ужгородським ТЦК до лав ЗСУ. Сьогодні він проходить КМБ в одному з навчальних центрів в Україні.

«Малювання краєвидів з етикеток мінеральних вод Закарпаття реферує не лише до відносного спокою в цьому регіоні України, але й до втрати значної частини природного ландшафту та фауни Півночі, Сходу та Півдня держави. Віртуальний світ етикеток мінеральних вод переносить нас в ідилічний довоєнний стан, а напруга з’являється разом із усвідомленням, що українська природа продовжує знищуватись російськими бойовими ракетами та має ризик продовжити своє існування лише у різного роду зображеннях», — Олег Перковський.

Фотографія на головній: робота української фотографки-документалістки Олени Гром з виставки «Мавки. Камуфляж» в Dymchuk Gallery.