Ретроспективна виставка до 20-річчя групи Р.Е.П.(Революційний Експериментальний Простір), 300 унікальних творів українського наївного мистецтва з колекції Фонду Миколи Бабака, роботи українського військовослужбовця Дмитра Козацького в Музеї Ханенків — зібрали для вас виставки, які варто відвідати в січні.
- Національний художній музей України
- Виставковий проєкт «Р.Е.П. Історія»
- з 20.12.24 по 01.03.25
NAMU продовжує знайомити глядачів з визначними явищами в історії сучасного мистецтва. До 20-річчя групи Р.Е.П. (Революційний Експериментальний Простір) музей відкрив велику ретроспективу, де представлені основні твори в різних медіа — перформансу, інсталяції, відео. Художнє об’єднання, що виникло на хвилі Помаранчевої революції в 2004 році, мало виняткове значення для розвитку мистецького і соціо-культурного життя України перших десятиліть ХХІ століття.
І хоча Р.Е.П. позиціонують себе як колективного автора, художники та художниці мають конкретні імена: Ксенія Гнилицька, Нікіта Кадан, Жанна Кадирова, Володимир Кузнецов, Лада Наконечна, Леся Хоменко.
В своїй творчості група Р.Е.П. підіймала питання демократії, суспільства, субʼєктності, культури та політики, розвитку спільнот, євроінтеграції, патріотизму. Численні акції, перформанси, гепенінги групи, створені між двома революціями, зараз набувають нової актуальності.
- МАЛИЙ ТЕАТР
- Виставка Петра Ряски «Намалюй мене» (у межах проєкту «Театр у контексті»)
- з 11.12.24 по 12.01.25
У майстерні художника в Білках на Закарпатті експонувалися ікони з образами Ісуса та Богородиці, виконані методом друку з підмальовуванням вініловими фарбами. Вони мали патину часу, яка нагадувала естетику 70-х або 80-х років, з ручним ламінуванням та легким металевим обрамленням. Триптих був навіяний уявним діалогом, який ці ікони вели з Петром.
«Заходячи до приміщення та дивлячись на образи, у моїй уяві лунали голоси: Ісус показував на своє серце, промовляючи “намалюй мене”, тоді як Богородиця показувала на своє серце і промовляла “намалюй мене”, Ісус показував на своє серце, промовляючи “намалюй мене”, Богородиця показувала на своє серце, промовляючи “намалюй мене”.
Наші очі мимоволі рухаються від образу Ісуса, що ліворуч, до образу Богородиці — праворуч. Рух правої руки Богородиці вказує ліворуч на Її серце, а голова нахилена вправо, рух правої руки Ісуса також спрямований ліворуч до Його серця, а голова нахилена вліво. Уявна й водночас невимушено циклічна ритміка “наративного ансамблю” слів Ісуса та Богородиці викликає посмішку в доброму гуморі, що провокує повторюваний рух очей і думку про те, свідком чого ми є», — коментує Петро Ряска.
- Національний центр «Український Дім»
- Виставка «НАЇВ ВІЛЬНИЙ»
- з 12.12.24 по 02.02.25
Проєкт представляє понад 300 унікальних творів українського наївного мистецтва з колекції Фонду Миколи Бабака.
Наївне мистецтво, створене невідомими майстрами, вирізняється свободою від канонів, безпосередністю, яскравою індивідуальністю та щирістю, яка відкриває нові способи бачення світу. Саме ці риси надають наївному мистецтву, або наїву, особливої цінності в сучасному мистецькому контексті, де концептуальні форми нерідко домінують над емоційністю.
Українська народна картина, народна ікона й сільська фотографія демонструють невичерпне багатство творчої уяви та глибокий зв’язок із традиціями. Всі три складові виставки є важливими візуальними елементами, які формують цілісну картину макрокосму традиційної оселі, створюють унікальну атмосферу, де органічно переплітаються аспекти повсякденного життя, релігійних уявлень і народного мистецтва, визначаючи естетичну та духовну структуру українського дому.
- The Naked Room
- Виставка Павла Макова «Родовід, або поховані імена»
- з 14.12.24 по 25.01.25
«Роботи на виставці є частиною довготривалого циклу “Абракадабра”, який Маков розвиває з 2018 року, а у 2025 році випустить у вигляді свого нового артбуку. В “Абракадабрі” Павло продовжує роздуми про місце і місто. Вже після виходу у 2018 році авторської книжки “ДО ПО” часи принесли разючі зміни в усталену образність і світогляд Макова. Увага художника поступово посувалася з людського на стихійне, у чорно-білі відбитки увірвався колір, малюнок майже повністю замінив друк, головними героями його робіт замість урбаністичних структур стали одомашнені квіти. Повномасштабна війна закріпила та поглибила цей новий фокус.
Продукт культивації, рослини та квіти височіють над хитким світом своїх творців — у роботах 2020–2024 років, буквально, над фізичними руїнами цього світу. Сьогодні, безумовна краса мистецтва Макова уже невіддільна від мороку реальності, серед якої художник живе і працює. На тлі вже не лишилося жодної рукотворної конструкції та міст-лабіринтів, лише абстрактний вир і цілком реальні вирви. Монументальні рослини, що у попередніх ітераціях “Абракадабри” уособлювали непоборну могутність природи, тепер постають провідниками відчуття вичерпності та скінченності», — Марія Ланько та Лізавета Герман.
- YermilovCentre
- Виставка Макса Вітика «Картографія незримих фантазій»
- з 12.12.24 по 31.01.25
«Картографія незримих фантазій» запрошує глядачів у захопливу подорож уявними світами Макса Вітика. Виставка пропонує зануритись у пошуки натхнення і глибокої інтроспекції, спробувати вийти за межі знайомого досвіду, дослідити невідомі внутрішні переживання та емоції: Що таке мистецтво? Про що воно нам говорить? Чи здатне мистецтво зцілювати і надихати?
Експозиція виставки включає дві серії робіт. Над “Воїнами Світла” Макс Вітик розпочав працювати у 2014 році. На той час на серію вплинули революційні події в Україні та в арабських країнах. Зараз ці роботи набувають нових контекстів на фоні повномасштабної війни. Ця історія розповідає про боротьбу і перемогу, яку митець присвячує тим, хто кидає виклик темряві. Серія сповнена непохитними образами, та символами волі, які стають світлом, що протистоїть злу.
“Галюцинації в Засупоївці”, у свою чергу, стають подорожжю за межі реальності. Засупоївка стала для художника місцем мистецької трансформації і символом загадкового світу, коли він жив там з 2005 по 2012 роки, що надихнуло його на серію робіт, сповнену фантазіями, які несуть нас далі від буденності у вир магії.
- SPLAV
- Виставка Олени Курзель «Кімната, де думки стали до болю глухими»
- з 19.12.24 по 19.01.25
Мисткиня представляє експозицію про стан граничного відчуження особистості від реальності.
Залучаючи об’єкти та живопис, авторка вибудовує обшир для роздумів про суб’єкта, що воліє мислити себе об’єктом. Художниця розмірковує, як усвідомлення власної вразливості зумовлює бажання замкнутися в собі, аби сховатися від усіх небезпек світу. Втім що, коли цей гаданий сховок обернеться розчиненням свого я у самозгубній байдужості?
- Музей Ханенків
- Виставка Говарда Г. Баффетта та Дмитра Козацького «Відвага нації»
- з 18.12.24 по 19.05.25
«Ця фотовиставка присвячена українцям будь-якого віку і з різних сфер життя, які загинули, просто намагаючись жити або захищаючи свою країну. Це памʼять про друзів, яких я втратив тут, в Україні, і про тих, чиє життя назавжди змінила війна, якої вони не хотіли і не просили. Це заклик до українського народу не здаватися, не втрачати надії, і це заклик до світу прокинутися, піднятися і боротися, як українці. Слава Україні!», — Говард Г. Баффетт
З квітня 2022 року американський фотограф і філантроп Говард Г. Баффетт 16 разів подорожував Україною, щоб надати гуманітарну підтримку. Не менш важливою метою Баффетта було засвідчити та показати всьому світові відвагу українських людей, військових та цивільних, за допомогою своїх фотографій. 50 фотографій дібрано до цієї виставки. На запрошення Говарда Баффетта до експозиції також увійшли 10 робіт Дмитра Козацького, українського військовослужбовця та фотографа, автора відомих світлин з бункерів «Азовсталі».
Представлені фотографії фіксують реальність, у якій живуть мільйони українців, та руйнівні наслідки війни Росії проти України.
- МОNO культурний простір
- Виставка одного об`єкту «Чавунна Біблія»
- з 19.12.24 по 02.02.25
Що може розповісти про наше минуле звичайна іржава пластина? Чому цей загадковий рельєф виявився у приміщенні управління охорони історичного середовища? Як він пов’язаний із кліматичними змінами, мистецтвом XVII століття та навіть релігійними сюжетами?
На виставці «Чавунна Біблія» ти зможеш знайти відповіді на ці питання, побачити унікальний артефакт і дізнатися його неймовірну історію.
- Avangarden Gallery. food&wine
- Виставка Андрія Опришка «Обійми, коли заходить сонце»
- з 13.12.24 по 26.01.25
Андрій Опришко, український художник, що працює з глиною та традиційними техніками, досліджує багатовимірність цього жесту у своєму проєкті «Обійми, коли заходить сонце». Його роботи виходять далеко за межі звичайного поняття фізичного контакту, відкриваючи нові, глибші форми взаємодії зі світом.
Творчість Андрія Опришка — це спільний акт обіймів, що об’єднує митця й глядача у діалозі про глибину людського зв’язку. Його роботи не лише відображають красу моменту, але й перетворюють її на незабутній спогад, що відлунює людську потребу у близькості, розумінні та любові.
- Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків
- Виставка Анатолія Ганкевича «Ніч у раю»
- з 03.01.25
Ідея проєкту зародилася у 2019 році з однієї фотографії, зробленої вночі в саду біля моєї студії. У цьому знімку мене вразив простір — космічна глибина осінніх дерев, які, здавалося, на очах перетворювалися на піксельні галактики всесвіту. Абстракція цього парадоксу захопила мене.
Зміст ніби лежав на поверхні: крони дерев, геометрично абстрактні, підкорялися своїй особливій логіці. Це була не класична фрактальна геометрія, а скоріше антигеометрія — загадкова структура, що балансувала між глибиною і площинністю, образністю і безпредметною абстракцією. Цей оксюморон — антигеометричний образ зоряного простору — нагадав мені хаос піксельних відблисків на морській гладі, де кожне віддзеркалення роздрібнює єдине, перетворюючи його на множинність. Тільки дива мають сенс. Так виник образ райського космічного саду всесвіту — місця, де народжуються і гинуть зорі.
Назва «Ніч у раю» з’явилася спонтанно, ніби ззовні, вже після початку війни, далеко від дому. Мене привабило співзвуччя слів і змістів. Сьогодні ця фраза звучить для мене так само контрастно, як «Війна і мир».
Проживши два роки в Європі, мої почуття і ставлення до моєї країни набули нового відтінку — ностальгічно-містичного. Образ ночі у раю став ідеальним символом для проєкту, який відображає особисті переживання і суспільне відчуття того, що відбувається у світі, і особливо в Україні.
- Я Галерея Київ
- Виставка «Змішані відчуття»
- з 27.12.24 по 23.02.25
Виставка об’єднує роботи п’яти авторів: Андрія Дудченка, Юрія Денисенкова, Євгена Піскунова, Андрія Яковенка та Антона Логова, які разом не лише створюють візуальне мистецтво, а й є частиною музичного гурту «222».
У «Змішаних відчуттях» художники розкривають п’ять основних емоційних станів, через які кожен автор передає своє бачення світу в часи змін, болю та надії на краще. Ми будемо працювати із двома способами вираження — візуальним мистецтвом та звуком, об’єднуючи їх у єдину художню історію.
- Eye Sea Gallery
- Групова виставка «Фрагменти»
- з 27.12.24 по 21.01.25
«Фрагменти» — це візуальний діалог про переживання, що стали частиною нашого колективного досвіду в 2024 році. У році викликів, боротьби та трансформації свідомості митці звертаються до концепту фрагмента як метафори складності сучасності. Роботи, створені в цей період, є своєрідними пазлами, які відображають наші спільні та особисті переживання, радості й тривоги, перемоги й втрати.
З понад 300 заявок для проєкту було обрано 75 митців. В експозиції буде представлено понад 70 творів мистецтва в різних техніках: аналоговий та цифровий колаж, скульптура, графіка, левкас, фотографія, текстильний арт, живопис та перформанс у фото документації.
- Львівський Муніципальний Мистецький Центр
- Виставка Марти Лешак «Молитва за світло»
- з 26.12.24 по 15.01.25
Виставка «Молитва за світло» — це алюзія на гуцульські ікони на склі і традиційні види декоративного мистецтва в альтернативній рисячій реальності. Дещо дуже впізнаване, буденне і водночас неочікуване і сакральне.
Роботи іронізують на тему традиційної духовності, втечі від проблем матеріального світу та сучасних реалій, де графіки відключення світла формують нові біологічні і життєві ритми українців.
Рись — найбільша дика кішка Європи, занесена до Червоної книги України, страждає через зменшення площі її оселищ в Карпатах (лісозаготівля, туризм) та трофейне полювання.
- Національний музей Тараса Шевченка
- Виставка творів Марії Примаченко «Сині чудасії»
- з 19.12.24 по 12.01.25
На виставці представлено 35 унікальних робіт Марії Примаченко з колекції Національного музею Тараса Шевченка. Сині та блакитні кольори у творах художниці наповнені енергією душевного піднесення, вірою в чудеса та передчуттям доброго майбутнього.
“Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей; там, на піску, малювала я всілякі квіти, раніше бачені. Аж раптом помітила я синій глей, і він так мені сподобався, що я набрала його в пелену й розмалювала нашу хату… Кожен приходив дивитися на дивину”, — розповідала Марія Оксентіївна.
Водночас художниця ніколи не боялася власної уяви, а навпаки давала їй волю і живилася від неї у непрості періоди життя. Тому Примаченко взяла до рук пензля навіть після 20-тилітньої перерви, спричиненої ІІ Світовою війною, де втратила чоловіка. Завдяки вірності мисткині власним творчим прагненням з’явилося багато неймовірних творів, за які її заслужено називають “Національною легендою України”.
Фотографія на головній: фрагмент роботи Марти Лешак з виставки «Молитва за світло» в Львівському Муніципальному Мистецькому Центрі.
