10 цікавих виставок травня

Ми пережили ще один локдаун, і саме час почати відвідувати не тільки кафе та ресторани, але і київські арт-локації. Відібрали для вас 10 найцікавіших виставок травня.

• Voloshyn Gallery
• Персональна виставка Катерини Лисовенко «Пропаганда світу моєї мрії»
• з 15.05.21 по 20.06.21

Катерина Лисовенко звертається до живопису і досліджує історію його використання в якості інструмента створення міфу та пропаганди. Розглядаючи античні міфи та християнську іконографію, художниця переосмислює їх з точки зору сучасної повістки понять рівності, стосунків людини з природою, гендеру і сексуальності. Своїм живописом Лисовенко пропагує утопічний світ, в якому людина вільна, а постійна боротьба за захоплення природного, матеріального та інформаційного просторів закінчилася.

На виставці буде представлений вівтар із сценами із райського саду утопічного світу мрії Катерини Лисовенко, що вперше був представлений у самоорганізованому просторі “Богдана”. Святі жінки, позбавлені жертовного призначення, знайшли спокій і насолоду у райському саду. У “завівтарному просторі” експонуватимуться портрети учасниць та учасників перформативної дії, що відбулася під час першого показу.

• The Naked Room
• Персональна виставка Віталія Кохана «Circa 2020»
• з 13.05.21 по 12.06.21

The Naked Room представляє виставку Віталія Кохана “Circa 2020”, яка складається зі скульптур, створених художником у власній майстерні в Харкові протягом останніх трьох років.

Виставка в The Naked Room вибудовується, на перший погляд, навколо одного сюжету — жіночої постаті. Галерею заповнюють дівочі фігури приблизно однакової форми. Це видовжені тулуби з доволі умовним або, навпаки, нарочито грубим пропрацюванням окремих частин тіла. Маленькі, середні, великі й величезні панянки представлені в найширшому асортименті. Й від цієї “фемінної” навали складається враження, що художник аж надміру захопився цим нехитрим сюжетом. Жіноча постать є, мабуть, одним з найпопулярніших скульптурних жанрів, від прадавнього мистецтва до високого модернізму, а отже й одним з найтривіальніших. Але Кохан не боїться заходити на територію банального й звертається до нього цілком усвідомлено, як до “нульової форми”, контейнера для цілком іншого мистецького завдання.

• Dymchuk Gallery
• Персональна виставка Артема Волокітіна «Абстрактне світло»
• з 15.05.21 по 27.06.21

Вже тривалий час Артем Волокітін не звертається у своїй практиці до образу людини. Переломним моментом стали події Майдану та війни на Сході України – художник почав відображати власні тривоги у пейзажах, сповнених вибухів та феєрверків. Нова серія робіт Волокітіна візуально розвиває цю лінію: пейзажі відходять все далі від фігуративу, будуються на нюансах фактури та світлотіні.

Проект “Абстрактне світло” досліджує природу світла та можливостей його сприйняття. Світло є необхідним елементом бачення людини – водночас, його надлишок засліплює і травмує. Для Волокітіна живопис виявляється способом примиритися з природою та оприявнити її властивості. Художник зазначає: “Живописна техніка дозволяє створювати ілюзію сонячного світла, яке можна розглядати без захисних засобів. Контрасти і перехрещування променів, ритмічне повторення і туманності наповнюють собою площину полотна і змушують його вібрувати”.

• Ya Gallery
• Персональна виставка Антона Логова «Ґрунт»
• з 12.05.21 по 05.06.21

Вже ні для кого не є одкровенням, що точні та вивірені пейзажі на ренесансних полотнах створювалися за допомогою камери-обскури. Особливість її роботи полягає у тому, що аби схопити проєктоване зображення, глядачеві потрібно зберігати спокій, дивлячись обома очима водночас. Тільки за цієї умови картина стане достовірним відбитком реальності.

Сьогодні навряд чи хтось користається тим нехитрим пристроєм. Ми живемо у нову епоху. Людство стало на нову щаблину візуальності, коли на зміну камері-обскурі прийшов стереоскоп. Це пристрій, що допомагав побачити об’ємним площинне зображення. Стереоскопічне зображення подвоюється для споглядання лівим та правим оком окремо, синтезуючи новий вимір вже відомого.

Якщо ж уявляти собі об’ємність абстракції, то її зразком може бути новий проєкт Антона Логова “Ґрунт”. Його багатовимірність лежить поза сумнівом і апелює до глибини (фізичної та метафізичної) самого поняття ґрунту. “Я намагався створити «калейдоскопний» образ світу, який нам не належить”, — проголошує митець. І закликає не визнавати його роботи площинними.

Погляд на цей проєкт, аби він охопив усю його повноту, має розчепитись, подібно до того, як автономізується ліве та праве око у погляді всередину стереоскопа. “Ґрунт” — це не просто вишукана гра із кольором. Золото родючого нашарування, рідна земля, зерно, що проростає із нього (зерно ідеї та хліба), волога охра та сухий пісок. Переплітаючись із чистим кольором ці означувані перетворюються на поліфонію символів, в об’єм самого поняття “ґрунт”.

• Національний музей Тараса Шевченка
• Персональна виставка світлин французького фотографа з агентства “Магнум” Антуана д’Аґати «Оголене життя» 
• з 11.05.21 по 30.05.21

Серію було створено під час карантинних заходів, запроваджених внаслідок епідемії Covid-19 з 11-го березня до 20 травня 2020 року. Антуан д’Аґата обійшов безлюдні вулиці з тепловізором, аби закарбувати у графічній та естетичній манері життя в час панування вірусу, який перетворив місто на чудернацький театр неприкаяних душ.

За допомогою цього кольорового зображення лікарняних буднів митець віддає шану медичному персоналу. Описуючи цю свою роботу, Антуан д’Аґата цитує художника Поля Сезанна : “Ми – лишень трохи накопиченого та організованого сонячного тепла, спогад Сонця. Крихта фосфору, що горить у мозкових оболонках світу”.

Виставка представлена у вигляді інсталяції, яку Ігор Уварофф створив із сотень фотографій, вибраних з-поміж 13 000 світлин. Ця сценографія наслідує рух доцентрового вибуху/вибухового виверження вірусного епізоду, який раптово виник, але з часом неминуче зникне.

• Мистецький Арсенал
• Виставка «Кожны дзень. Мистецтво. Солідарність. Спротив»
• з 03.05.21 по 06.06.21

«Кожны дзень» («Кожний день») — це гасло, яке скандують протестувальники й протестувальниці в Білорусі, підкреслюючи тривалість спротиву і його ритм та підтримуючи впевненість, що протест триватиме завтра, що він не закінчиться. У ситуації політичної кризи, що триває від початку серпня 2020 року — перших ночей поліційного насилля і днів масової мобілізації, фраза «кожны дзень» об’єднує спільною обіцянкою виходити на вулиці. Запозичуючи лозунг, виставка фокусується на дослідженні солідарності, «слабких» тактик спротиву, революційної поетики, механізмів державного насильства та просторового й архітектурного вимірів протесту.

Виставка «Кожны дзень. Мистецтво. Солідарність. Спротив» звертається до тих художніх практик, які резонують з історією та сучасністю протестних рухів і мереж солідарності. Мистецтво, представлене на виставці, досліджує, моделює і тестує політичну реальність — або ж стає прямою критикою влади й актом незгоди.

Як жест солідарності з революційними процесами в Білорусі, виставка представляє зріз сучасного мистецтва, що конструює і проявляє пульсуючі форми взаємодії, опору, колективності й майбутнього, яке практикують уже сьогодні — кожний день.

• Щербенко Арт Центр
• Виставка переможців конкурсу МУХі 2019 — дуету Яреми Малащука та Романа Хімея «Нове місто друзів»
• з 07.05.21 по 06.06.21

Щербенко Арт Центр презентує першу персональну виставку переможців конкурсу МУХі 2019, дуету Яреми Малащука та Романа Хімея «Нове місто друзів». Ця назва запозичена з вірша американського поета Волта Вітмена, написаного у 1867 році, який відсилає до ранньо-соціалістичних ідей єдності. Щоправда, крізь призму сучасного неоліберального устрою ці рядки майже повністю профановано, адже утопічними ідеями вправно оперують, особливо в часи коронавірусної кризи, коли спільність – це те, на чому всі так зосереджені.

Художники створюють уявну мандрівку до свого рідного міста Коломиї, яке настільки культивує свою суб’єктність, що непомітно для себе опиняється у парадоксі історії. Відомо, що половину населення міста ще до 1939 року складали євреї, але майже всі вони загинули під час Голокосту від рук нацистів. Пізніше Коломия була заселена українцями з округи та інших регіонів тодішньої Української РСР і розвивалась як пролетарське місто, звільнене від «засилля світового імперіалізму».

Інша частина виставки розповідає про Мирноград на Донбасі, жителі якого, навпаки, змушені доводити свою суб’єктність метрополії. Спільно з місцевими мешканцями художники вирушають у пішу подорож краєм, дотримуючись одного з підземних маршрутів давно закритої шахти Новатор. Під час ходи люди йдуть містом, зораними полями та чагарниками – прокладають маршрути постіндустріального Донбасу.

• Національний художній музей України
• Виставковий проєкт «Олег Соколов: колір, музика, слово»
• з 17.04.21 по 30.05.21

Монографічна виставка Олега Соколова (1919-1990) підготовлена в рамках музейної програми «Клітина» у партнерській співпраці з Музеєм сучасного мистецтва Одеси та покликана зосередити увагу на особливостях світогляду й самобутньої практики митця.

Мистецтво одеського художника Олега Соколова вперше буде всебічно представлене в Національному художньому музеї України – це близько вісімдесяти робіт художника, що охоплюють період від початку 1950-х до кінця 1980-х. Новаторська художня практика Соколова 1950-60-х років багато в чому стала прообразом методу одеського концептуалізму, а зацікавлення в сфері світломузики ставлять його в один ряд с митцями, що протягом ХХ століття розробляли теорію світло- та звукопередачі.

Експозиція в NAMU умовно об’єднує три частини, які є складовими назви експериментального клубу «Колір, музика, слово», заснованим в Одесі самим Олегом Соколовим. Окрім творів митця, на виставці будуть представлені архівні матеріали, які розкриють творчий процес художника.