Рубрики
TOP UKRAINE

10 виставок, які варто побачити до кінця року

Україна на Архітектурному бієнале, розграбування Херсонського краєзнавчого музею російськими окупантами та документація масових відключень світла — зібрали для вас виставки, які варто побачити до кінця року.

  • Voloshyn Gallery
  • Виставка Яреми Малащука та Романа Хімея «Це вже було»
  • з 15.12.23 по 30.12.23

Синхронний показ фільмів серії «Присвячується молоді всього світу” 2019 та 2023 рр. занурює глядача в своєрідний хронологічний контекст. «Присвячується молоді всього світу III» — це реконструкція однойменного фільму художників 2019 року, знятого на рейві «Схема» у Києві. У той час як у попередньому фільмі київська молодь відтворювала своє постреволюційне місто в інтимному, але масовому нічному ритуалі — своєрідній формі необмеженої свободи, на яку багато хто з нетерпінням чекав, — нова версія фільму була створена за зовсім інших обставин. Рейв був знову задукоментований у вересні 2023 року в умовах постійної загрози. Митці зосередились на членах спільноти, які прийшли на зміну попереднім, після тривалої пандемії та повномасштабного вторгнення російських окупаційних сил.

Друга частина виставки – фільм «Вибухи біля музею» документує розграбування Херсонського краєзнавчого музею російськими окупантами в жовтні 2022 року. У музеї, який налічував понад 173 000 предметів, від скіфського золота до зброї Другої світової війни, російські окупаційні війська здійснили стратегічну крадіжку за два тижні до звільнення Херсона українцями. Звуки обстрілів та ракетних ударів були зафіксовані під час знімання у музеї 12 грудня, менш ніж за два кілометри від окупованої росіянами території. Порожні вітрини та п`єдестали слугують відображенням не лише фізичної втрати, але й культурної амнезії.

  • PinchukArtCentre
  • Персональна виставка художниці Жанни Кадирової «Траєкторії польотів»
  • з 30.06.23 по 07.01.24

«Траєкторії польотів» – персональна виставка української художниці Жанни Кадирової, яка створює об’єкти в публічному просторі, інсталяції та скульптури, оприявнюючи всеприсутність війни в Україні.

  • Національний центр «Український Дім»
  • Виставковий проєкт «ДоДому на Різдво. Світло української традиції»
  • з 15.12.23 по 21.01.24

У проєкті представлені як музейні твори, так і роботи сучасних майстрів, художників і дизайнерів, котрі переосмислюють, інтерпретують і розвивають українську різдвяну традицію. На виставці можна побачити традиційні одяг і посуд, килими і прикраси, переглянути відео та послухати аудіозаписи старовинних колядок, ознайомитися з роботами видатних майстрів Володимира Шагали та Василя Омеляненка. Експозиція складається з творів із фондів Національного музею народної архітектури і побуту України та Українського Дому, а також із колекції музею родини Ющенків «Код Нації» та низки приватних зібрань.

  • The Naked Room
  • Виставка Єгора Анцигіна «Не журись!»
  • з 22.11.23 по 03.01.24

Художня практика Єгора Анцигіна будується навколо теми персональної та колективної памʼяті. Його цікавлять інтерпретації, що ними огортаються знайомі образи, коли потрапляють у простір візуального несвідомого. Анцигін працює у різних техніках та ролях: здобувши класичну освіту у Дніпровському художньому коледжі та НАОМА як живописець, протягом останніх 10 років він робив інсталяції та ленд-арт обʼєкти, курував виставки та управляв галереєю, а 2022 року програмно повернувся до живопису.

Цей художній медіум не вважається надто політично реагентним та чутливим до мінливого пульсу соціуму. Втім, для Анцигіна та багатьох його колег саме двомірне зображення на полотні стало чи найбільш чесною спробою вловити настрій воєнного часу з його розгубленістю та неспроможною спиратися на власні знання про світ з “минулого життя”. Коли не можливо довіряти документальній картинці, сконструйована реальність живопису видається безпечнішим простором. А коли не виходить кристально чисто помислити майбутнє, то на заміну приходить закаламучене минуле.

  • Львівський муніципальний мистецький центр
  • Трикутник та пряма лінія. Виставка «Гарелеї неотодрешь»
  • з 23.11.23 по 25.12.23

Проєкт «Гарелея неотодрешь» заснований у місті Лисичанськ Луганської області у 2020 році. Виставки «Гарелеї» відбувались у місцях, що не були пристосовані до комфортних творчих умов: у закинутих індустріальних та житлових об’єктах міста.

Фізичний та ментальний ландшафт нашої країни наразі повністю змінений повномасштабною війною. «Гарелея» закономірно змінилась теж — ми навряд чи повернемось до попереднього формату роботи найближчим часом, проте шукатимемо нові сенси для продовження діяльності.

«Т̶р̶и̶к̶у̶т̶н̶и̶к̶ ̶т̶а̶ ̶п̶р̶я̶м̶а̶ ̶л̶і̶н̶і̶я̶» — перша інституційна виставка проєкту «Гарелея неотодрешь». Її присвячено універсальності тем та проблематик Луганщини та Донеччини та дослідженню спільних/відмінних образів і рис, котрі споріднюють схід з іншими регіонами України або, навпаки, підкреслюють їх окремішність.

  • Музей Ханенків
  • Виставка «Перед майбутнім»
  • з 14.12.23 по 07.01.24

Цього року Україна брала участь в Архітектурній Бієнале вперше з 2014-го. Серія виставок павільйону відповідала на тему Бієнале-2023: «Лабораторія майбутнього».

Назва «Перед майбутнім» бере за основу ідею майбутнього як часу після закінчення війни. Щоб осмислити цю тему, кураторський колектив запросили 35 учасників з областей архітектури, мистецтва та науки, які створили 5 тематичних виставок у Венеції. Ці виставки у різний спосіб залучали глядачів до спільного діалогу про відбудову України, політику комеморації, екологічні виклики та стратегії співіснування на загрожених землях, про самоорганізацію, піклування та тимчасові спільноти, про майбутнє, в якому є місце солідарності. Такий формат дав можливість ставити питання, вести множинні розмови всередині України та на міжнародному майданчику, а також збирати й розповідати історії і завдяки цьому краще розуміти одне одного.

  • Dymchuk Gallery
  • Виставковий проєкт Наталії Лісової «Невизначений простір»
  • з 02.11.23 по 24.12.23

Проєкт «Невизначений простір», до якого увійшли живопис, графіка та відео, створені після повномасштабного вторгнення, у форматі серії пейзажів й інтерʼєрів. Чорно-білі димчасті полотна — це форма, що дозволяє художниці фіксувати простір і свіжі спогади, наче з давно минулого мирного життя, до гіркого дорослішання й війни. Через страх втрати, авторка почала фіксувати важливі місця й людей, створюючи нішу зі спогадів, в яку можна безпечно зануритись.

Чорно-білі інтерʼєри Лісової виглядають тривожно, закинуто, але, натомість, пейзажі ніби створюють портали в невизначений і безпечний світ. Така ахроматична фіксація забезпечує збереження самодостатності спогаду, в художньому обрамленні захоплюючи минуле. Це авторський спосіб стабілізації, архівації і збереження простору, теперішнього й майбутнього. Водночас, цей метод працює і для архівації памʼяті, яка з часом втрачає деталі, документальність, стає менш достовірною, мінливою, а згодом, взагалі, залишає по собі одне враження, і вже не дуже важливо чи було саме так.

  • Мала Галерея Мистецького арсеналу
  • Виставка «Крізь мої стіни промені сонця торкаються твоїх»
  • з 21.12.23 по 14.01.23

«Крізь мої стіни промені сонця торкаються твоїх» — сьома виставка у серії діалогів художників та художниць в межах проєкту «Одне з одним. Просторові діалоги».

В інтерактивній інсталяції Дарії Кузьмич час і методи взаємодії між об’єктами та тілом переплетені з нетривкими житловими просторами. Заглиблення у системи таких взаємодій формує гібридний простір, де Сонце є активним співавтором.

У відеороботі Марини Макаренко уявлення про Сонце продовжує існувати як імпульс для спекулятивних міркувань про тілесність, час та історії, власні та колективні, реальні та вигадані.

  • Дніпровський Художній Музей
  • Фотовиставка «Сміливі нести світло»
  • з 16.12.23

Минула зима стала одним з найважчих випробувань за всю історію незалежної України. Як жили українці під час масових відключень світла, налагоджували побут, продовжували працювати й допомагати один одному — розповідають у своїх роботах українські фотографи Саша Маслов, Сергій Коровайний, Євген Малолєтка, Поліна Полікарпова, Мстислав Чернов та багато інших.

Документація масових відключень світла дає новий вимір, нову глибину в розумінні того, як українці переживають найважчі часи свого життя і водночас формуються як нація — ми адаптуємося до будь-якого дискомфорту, але не погоджуємося на щонайменші компроміси із совістю.

У проєкті «Сміливі нести світло» ми бачимо багато надії, цінностей, які об’єднують нас усіх і персональний травматичний досвід перетворюють на колективний спротив відчаю, створюють нові форми існування. Через документацію війни ми бачимо, що навіть в надзвичайно важких умовах українці знаходять спосіб навчатися, створювати, працювати. Продовжувати боротьбу.

  • Imagine Point
  • Виставка Неллі Ісупової та Олега Колбанова «ОСТРІВ СКАРБІВ»
  • з 15.12.23 по 03.02.23

Художники вперше експонують свої роботи разом, але напрочуд гармонійна експозиція — видиме свідоцтво того, що їх об’єднує: творчість кожного з них— це внутрішній острів зі своїми таємницями, радощами, історіями, символами, які вони дбайливо зберігають у собі.

Дивовижними, знайденими у собі скарбами Неллі Ісупова та Олег Колбанов наповнили свій Острів напередодні свят, на які всі ми чекаємо, — попри війну та незгоди. Кожному з нас зараз важливо знайти свій затишний, квітучий острів, де можна милуватися справжніми коштовностями, та мріяти.

Фотографія на головній: робота української художниці Жанни Кадирової з персональної виставки «Траєкторії польотів» в міжнародному центрі сучасного мистецтва PinchukArtCentre.